6. Розрахунок режиму роботи насосної станції при пожежогасінні.

Рис. 3. Схема визначення розрахункового напору насосної станції при пожежогасінні.

Q^п = Q_г.мах + q^п = 35,1 + 15 = 50,1 л/с = 180,36 м³/год.

H^п_нс = H^п_geo + h^п_ув + h^п_нс + h^п_вдв + h^п_нв + h^п_м,

H^п_geo = z_д.т. + H^п_г – (z_п.з. – 2,4) = 60 + 10 – (60 – 2,4) = 12,4 м.

h^п_м = 15 м;

h^п_нв = k (1000i) ^п L;

q^п_н.в = Q_нс/n = 180,36/2 = 90,18 /год = 25,05 л/с;

По таблицям Шевелевих в залежності від q^п_нв та обраними раніше чавунними трубами діаметром D=150 мм , визначаємо значення (1000і )^п та v:

1000і = 23,2м/км; V = 1,37 м/с.

h^п_нв = 1,1 23,2 6 = 153,12 м;

Σh^п = h^п_ув + h^п_нс + h^п_вдв = Σh (Q^п_нс / Q_нс)² = 3,28 (50,1 / 35,1)² = 6,68 м.

H^п_нс = 12,40 + 6,68 + 153,12 + 15 = 187,20 м.

Таблиця №4

Опір	Витрата
	Q, м³/год = 0	59,52	90,18	180,36	198,39
	Q/Qнс = 0	0,33	0,5	1	1,1
Два водоводи
Hпgeo	12,40	12,40	12,40	12,40	12,40
hпнв	0	0,67	1,67	6,68	8,08
hпм	0	1,50	3,75	15,00	18,15
Σhп	0	15,31	38,28	153,12	185,27
Σ	12,40	29,88	56,10	187,20	223,90

Висновок: з графіка сумісної роботи насосів і водоводів видно, що водоспоживання міста забезпечується двома насосами марки CR 90-4. Аварійну подачу забезпечують 2 насоси на систему водоводів з двома перемичками. Через необхідність створювати великі напори при роботі насосної станції в режимі пожежогасіння в годину максимального водоспоживання, розміщення пожежних насосів в насосній станції другого підйому є не раціональним. Додатково проектується підвищувальна насосна станція, яка буде забезпечувати необхідний напір та буде розташована безпосередньо біля міста.

Насосна станція відноситься до другої категорії надійності ( 8 тис. мешканців без режиму пожежогасіння). Проектуємо один резервний насос марки CR 90-4

Також видно, що в години малого водоспоживання система працює з великими надлишковими напорами. Тому доберемо розмінний насос.

7. Добір розмінного насоса.

Q = 75,2 м³/год. H = 50м.

Обираємо насос СRE 64-3-1.

Отже, загальна кількість насосів: CR 90-4 2робочих + 1 резервний та СR 64-3-1 1 робочий + 1 резервний на складі.

8. Визначення діаметрів трубопроводів всередині насосної станції.

Користуючись рекомендованими швидкостями добираємо сталеві усмоктувальні і напірні трубопроводи:

Таблиця №5

Насоси	Трубопровід	Q, л/с	d, мм	V, м/с
Господарсько-питні	Напірний колектор	17,55	100	1,71
	Усмоктувальний колектор	35,1	250	0,66
	Усмоктувальний трубопровід	17,55	150	0,89
	Напірний трубопровід	17,55	100	1,71

Швидкості входять в рекомендуємий інтервал.

9. Уточнення втрат напору в насосній станції.

Рис.5 Схема для уточнення втрат напору в насосній станції

Розрахунки для уточнення втрат напору в насосній станції зводимо до таблиці №6.

10. Визначення мінімальних розмірів машинної зали.

Рис. 6. Схема визначення мінімальних розмірів машинної зали.

11. Визначення позначки підлоги машинної зали.

Рис. 7. Cхема визначення позначки підлоги машинної зали.

12. Добір під’ємно-транспортного обладнання.

Вага найбільшого монтажного елементу (насосний агрегат) складає 320 кг, приймаємо в якості транспорту автомобіль марки УАЗ-451М. Вантажопідйомність та габаритні розміри вантажного автомобіля марки УАЗ-451М:

1. Вантажопідйомність, т 1

2. Розміри автомобіля, мм:

- довжина 4360

- ширина 1940

- висота 2070

3. Розміри платформи, мм:

- довжина 2730

- ширина 1820

- висота (погрузочна) 700

4. Мінімальні розміри монтажного майданчика, мм:

- довжина 3430

- ширина 3220

У якості під’ємно-транспортного обладнання приймаємо монорейку з вантажопід’ємністю 1т.

Технічні характеристики монорейки Таблиця №7

Довжина крана L, м	Вантажо-під’ємність, т	Прольот Lп, м	Розміри, мм						Номер дву-тавра підкра-нового шляху	Маса крана, кг
			h1	H	l1	l2	C	B
3,6	1	3	370	220	150	300	1000	1300	18	274

Рис. 8. Схема монорейки