Висновки

1. Річки , що виносять свої води в океани, моря чи озера, називають головними, а впадають у них – притоками. Озера поділяються на тектонічні, що утворилися в результаті зсувів і розломів у земній корі, реліктові, льодовикові, виникли при відступі льодовиків, карстові, або провальні, еолові, вулканічні чи інші, дивлячись по тому, дією яких агентів утворена їх улоговина.

За своїми гідрологічним характеристикам річкові водосховища поєднують ознаки річок і озер. З озерами їх зближує значна ширина , особливо в при гребельній ділянці, Схожість з річкою проявляється у збереженні течії, особливо у верхніх ділянках і вздовж осіх затоплених русел.

2. Найбільше значення для мешканців рік серед абіотичних факторів мають рівень і паводковий режим, швидкість течії, прозорість, температура і сольовий склад води, а для мешканців дна – і характер грунтів.

Рівень режиму річки визначається співвідношенням надходження і витрати води. Живлення річок може бути дощовим, сніговим, льодовиковим і підземним. Швидкість течії річки залежить головним чином від ухилу ложа, коливань рівня і величини перерізу. Рух води озер може проявляється у формі течій, хвилювань, турбулентного перемішування.

Температура річки залежить від характеру живлення річки, клімату району, де вона протікає, і різних гідрологічних особливостей. У більшості озер помірних широт влітку і взимку спостерігається різко виражена температурна дихотомія.

Світло в озерах проникає на значну глибину тільки в оліготрофних озерах, прозорість води яких може досягати 40 м. Світло швидко згасає у річковій воді, якщо в ній багато зваженого матеріалу, і доходить до дна, коли прозорість досить висока.

Умови життя водосховищ подібні до умов життя озер та річок.

3. Планктон для річок характеризується населенням бактерій, водоростей зелених, синьо-зелених, жовто-зелених, евгленових діатомових, гриби. Планктон озер на відміну від річкового складається майже виключно з автохтонних елементів. Планктон водосховищ складається в основному з бактерій, синьо-зелених, діатомових і зелених водоростей, інфузорій, коловерток і ракоподібних. Бактерій міститься дещо більше, ніж у річках.

До бентосу річки відносяться багато водоростей, мохів, губок, війчасті черви, олигохети і п'явки, личинки, веснянки, молюски, бактерії, водорості, найпростіші, коловертки, нематоди, олігохети, личинками хірономід, вищі ракоподібні, двостулкові і черевоногі молюски. Бентос озер представлений очерет, стрілолист, рогіз, лататтям, рдесником, зустрічаються багато видів личинок комах, молюски, багато рачків, водяні кліщів, губок, гідри, п'явки. Бентос водосховищ. Фітобентос представлений переважно прибережними заростями, серед яких найбільш звичайні гречка водяна, рдести, очерет, очерет, осоки, рогіз, уруть, латаття і кубушка. Зообентос на відміну від річкового характеризується значно більшою роллю повторноводних організмів, представлених головним чином личинками комах

Перифітон в основному складається з форм , що поселяються на мохах і квіткових рослинах – рдести, очерет, роголистник, стрілолист. Перифітон озер в значних кількостях зустрічається макрофітами, особливо в місцях зі слабким рухом води.

Нектон представлений, майже, виключно рибами.