1.Методи зрівноваження з регульованою мірою ( нульовий метод та метод заміщення ). Суть їх роботи та структурні схеми.

Метод зрівноваження з регульованою мірою (Nullmessmethode) - метод прямого вимірювання з багаторазовим порівнянням вимірюваної величини та величини, що відтворюється мірою, яка регулюється, до їх повного зрівноваження. Приклад Вимірювання електричної напруги компенсатором; зважування на рівноплечих терезах (метод протиставлення).

Цей метод ще має назву - нульовий метод вимірювання, бо відрізняється тим, що результуючий ефект діяння вимірюваної Х і зразкової X_З величин на пристрій порівняння доводять до нуля.

Метод заміщення (Substitutions-Messmethode) - метод непрямого вимірювання з багаторазовим порівнянням до повного зрівноваження вихідних величин вимірювального перетворювача з почерговим перетворенням ним вимірюваної величини та вихідної величини регульованої міри (метод сравнения с мерой, в котором измеряемую величину замещают известной величиной, воспроизводимой мерой).

Метод заміщення - метод вимірювань, при якому ефект діяння вимірюваної величини на пристрій порівняння (компаратор, вимірювальний прилад) запам'ятовується, а потім відновлюється діянням на нього зразкової величини. Приклад - вимірювання опору неточною мостовою схемою з застосуванням заміщуючого магазина опору.

З визначень диференціального і нульового методів вимірювань випливає, що вони є окремими випадками інших методів порівняння з мірою, причому кожний з них визначається ступенем повноти реалізації цих методів. Нульовий метод має місце при повній компенсації, повному протиставленні, заміщенні чи збігу (в межах можливостей компаратора), а диференціальний - при неповній реалізації цих методів.

2.Техніко-економічна ефективність стандартизації.

Стандартизація входить важливою складовою в роботи зі створення нової техніки, в науково-дослідні і конструкторські роботи. Стандартизація дає можливість забезпечити відповідність показників якості продукції з найновішими досягненнями науки і техніки, впорядкувати системи документації, скоротити терміни і трудомісткість впровадження виробництва нових видів продукції, і т. д. Метою і кінцевим результатом перелічених заходів є заощадження коштів, збільшення прибутків, економічний розвиток, які, як відомо, характеризуються високою економічною ефективністю.

Економічна ефективність стандартизації (ЕЕС) є наслідком економії грошових, матеріальних, людських та інших ресурсів, яка відбувається за рахунок впровадження нових або оновлених НТД. Виконання робіт з стандартизації: скорочує цикли проектування, підготовки виробництва, виготовлення і ремонту виробів - економія часу; зменшує затрати праці, матеріалів, енергії - економія ресурсів; знижує затрати на проектування, собівартість виготовлення, затрати на ремонт виробів - економія коштів.

ЕЕС становить виражену в грошових або натуральних показниках економію живої та матеріалізованої праці в суспільному виробництві в результаті впровадження стандарту з урахуванням необхідних затрат.

Методологічно оцінка економічної ефективності стандартизації базується на таких принципах:

- ЕЕС повинна трактуватися як єдиний комплексний результат економічних, організаційних та технічних заходів;

- величину ЕЕС слід визначати з врахуванням масштабів впровадження заходів з стандартизації;

- величина ЕЕС визначається протягом всього життєвого циклу стандарту;

- ступінь ефективності визначається шляхом співставлення всіх затрат на розробку і впровадження стандартів з величиною ефекту від його застосування.

Величину економічного ефекту від впровадження стандартів можна подати у вигляді виразу

Е = Е_ПР + Е_В + Е_ЕК

де Е_ПР - ЕЕС на стадії проектування продукції;

Е_В - ЕЕС на стадії виготовлення продукції;

Е_ЕК - ЕЕС на стадії експлуатації продукції.

При проведенні робіт з стандартизації критерії економічної ефективності переважно є основними і визначають напрямок робіт та рівень показників, що закладаються в стандарти. Тому визначення величини економічного ефекту повинно проводитися, починаючи з початкової стадії, і супроводжувати весь процес розробки стандарту з метою вибору і встановлення оптимального рівня стандартизованих показників. Вже при розробці планів і програм стандартизації визначається величина очікуваного економічного ефекту, який уточнюється при складанні технічного завдання на розробку кожного конкретного стандарту. В процесі роботи над створенням стандарту проведення техніко-економічних розрахунків визначає оптимальний варіант вирішення завдань стандартизації.

Розроблений стандарт подається до розгляду і з уточненим техніко-економічним розрахунком ефективності, який відіграє важливу роль при прийнятті рішення про його впровадження. Пізніше, вже після впровадження стандарту на основі даних про фактичні результати, отримані в сфері проектування, виробництва і експлуатації об'єктів стандартизації, може бути розраховане фактичне значення економічного ефекту від впровадження стандарту, яке для аналізу змін економічних показників порівнюється з ЕЕС отриманим на стадії його проектування.

БІЛЕТ № 10