Розділи педагогіки

У процесі народження та становлення педагогіки як науки можна умовно виокремити кілька послідовних етапів. Спочатку виникли, зумовлені потребами практики, конкретні методики. Прагнення до їх узагальнення та систематизації призвело до появи педагогічної теорії. Необхідність наукового обґрунтування принципів і способів теоретичної та практичної освітньої діяльності спричинила розвиток педагогічної методології. Внаслідок цього склалася система знань, яка охоплює три взаємопов’язаних розділи: методологію, теорію та методику педагогіки.

Методологія передбачає вивчення питань вибору цілей підготовки людини до життя, концепцій та підходів до пізнання педагогічної дійсності, рушійних сил розвитку освіти, самого предмета педагогіки як науки, методів педагогічних досліджень та ін.

Теорія педагогіки охоплює закономірності і принципи побудови процесу освіти, систему ключових понять, узагальнення та пояснення сутності педагогічних явищ, класифікацію методів освітньої діяльності, характеристики учня і педагога як суб’єктів педагогічної взаємодії тощо.

Методика являє собою описання певних правил, засобів, форм, рекомендацій щодо конкретних педагогічних процесів і технологій їх здійснення.

Окреслені розділи педагогічних знань становлять зміст профільованих педагогік, кожна з яких має свою методологію, теорію та методику організації навчально-виховного процесу. Втім, за всієї відмінності й своєрідності, зумовлених специфікою тієї чи іншої освітньої галузі, вони розвиваються на ґрунті спільних педагогічних закономірностей. Сукупність таких знань становить загальні основи педагогіки, які мають основоположне значення для всіх сфер освіти, незалежно від її змісту, типу навчального закладу або вікової періодизації. До них належать питання сутності педагогічного процесу і управління ним, суб’єктно-суб’єктних відносин, педагогічної взаємодії, єдності навчання й виховання, особливостей педагогічних ситуацій, передачі знань, їх засвоєння та інше.

Співвідношення загальної і профільованих педагогік можна побачити на прикладі розгляду окремих педагогічних положень. Профільовані педагогіки завжди передбачають конкретні методичні рекомендації щодо їх використання, зумовлені специфікою даної галузі знань, пояснення, чому саме так треба робити у певній педагогічній ситуації. Загальні основи педагогіки висвітлюють ті правила, що поширюються на різні освітні технології та обґрунтовують спільні для них класифікації та характеристики (наприклад, класифікації форм, методів, прийомів педагогічної діяльності, принципів навчання і виховання тощо).

Звідси стає зрозумілим, що врахування специфічних аспектів освіти сприяє уточненню і доповненню загальних педагогічних знань. У свою чергу, їх узагальнення та систематизація орієнтує розвиток галузевих педагогік. Саме завдяки цим зворотним процесам розвивається система педагогічної науки.

Схема етапів становлення педагогіки

практичні потреби передачі соціального досвіду

↑↓

розмежування накопиченого досвіду за галузями освіти (прообраз галузевих педагогік)

↑↓

виникнення конкретних методик (технологій)

↑↓

теоретичне осмислення методичних знань

↑↓

систематизація теоретичних знань у загальних основах педагогіки

↑↓

методологічне обґрунтування теорії і практики педагогіки

Ця схема дає можливість уявити циклічний характер розвитку педагогічних знань, який постійно виявляється у змінах прямого та зворотного напрямків від практики до методології та від методології до практики через усі проміжні етапи.

Крім них, в окремі групи виділяють педагогічні знання з історії та порівняльної педагогіки.

Отже, структуру педагогічної науки доцільно представити такими складовими:

* основи загальної педагогіки

* профільовані педагогіки

* історія педагогіки

* порівняльна педагогіка