Комп’ютерне забезпечення оформлення митних процедур.

Сьогодні на ринку програмних продуктів існує значна кількість пакетів комп’ютерного програмного забезпечення, за допомогою яких здійснюється оформлення митних договорів і ведення баз даних за цими договорами. Серед прикладів – пакети фірм АЛЬТА (Росія), СИГМА-СОФТ, пакет QD Professional української фірми «Інтес» тощо. Останній призначений для автоматизованого формування митних вантажних декларацій у середовищі Windows і має такі характеристики:

1. повний комплект довідників із зовнішньоекономічної діяльності (мита, акциз, сертифікація, квотування тощо);

2. автоматичний контроль правильності введення інформації під час редагуванні митної декларації;

3. автоматичний розрахунок митних платежів з урахуванням усіх вимог законодавства (мито, акциз, ПДВ, митні збори та інші платежі);

4. повна перевірка митної декларації за алгоритмами програмного комплексу «Митний інспектор» і більш детальна – за власними алгоритмами;

5. друк декларацій, документів, звітів на будь-яких типах принтерів з можливістю попереднього перегляду, зміни параметрів шрифту тощо;

6. формування електронної копії декларації у форматі програмного комплексу «Митний інспектор»

7. зчитування електронних копій, підготовлених іншими програмами.

Автоматизована інформаційна система «Пенсійне обслуговування».

Управління соціальним захистом населення України здійснюється за ієрархічною системою, в якій виокремлюють три рівні:

• центральний – управління і відділи Міністерства соціального захисту населення України;

• обласний – обласні управління соціального захисту населення;

• районний – районні та міські управління соціального захисту населення та будинки-інтернати.

Однією з головних функцій соціального захисту населення, яка виконується на всіх зазначених рівнях, є пенсійне забезпечення.

Автоматизована інформаційна система «Пенсійне обслуговування» призначена автоматизувати всі процеси з пенсійного обслуговування України, включаючи призначення пенсій, допомоги і компенсаційних витрат, їх нарахування, формування документів для виплати відділеннями зв’язку та ощадбанками, виконання індивідуальних і масових перерахувань пенсій та допомоги, видачу позовів підприємствам та організаціям за сумами, які виплатили органи соціального забезпечення пенсіонерам через інвалідність, спричинену каліцтвом або професійним захворюванням з вини підприємства.

Автоматизована інформаційна система «Пенсійне обслуговування» районного рівня складається з мережі АРМ для інспекторів з таких питань:

• призначення пенсій та допомоги (введення первинних документів, вибір оптимальних варіантів пенсії, перерахунок пенсії тощо);

• ведення особових справ;

• нарахування пенсій та допомоги;

• утримання з пенсій;

• формування та оброблення документів з виплати пенсій.

Як первинні документи використовуються облікові картки, заяви пенсіонерів, довідки про інвалідність, копії дипломів про освіту тощо.

Інформаційно-обчислювальна система статистичної служби України.

Відповідно до структури статистичної служби України в ній виділяються три рівні: центральний (державний), обласний і районний.

На центральному рівні здійснюється об’єднання обласних мереж у глобальну мережу статистики України; збирання та аналіз даних, які надходять з обласних управлінь статистики, формуються відповідні інформаційні сховища для зберігання статистичних даних і постачання їх в органи центрального управління.

На обласному рівні здійснюється збирання та аналіз даних, які надходять з районних відділів статистики та від інших джерел, передавання її по каналах зв’язку на державний рівень, а також в керівні органи регіону.

На районному рівні проводиться збирання інформації від первинних об’єктів статистичного обліку, її аналіз і передавання як на обласний рівень, так і місцевим органам влади.

Для розв’язування регламентних задач створено АРМ економіста-статистика, який передбачає введення і коригування даних, їх арифметичний і логічний контроль, логіко-математичне оброблення інформації, сортування, аналіз та збереження її як за часовими періодами, так і за іншими ознаками, формування і передавання звітів, графіків, діаграм тощо.

Передавання інформації між різними рівнями інформаційно-обчислювальної системи здійснюється за допомогою електронної пошти.

Статистична інформація формується на основі облікових даних підприємств та організацій і відображається у спеціальних формах, затверджених Держкомстатом України. Форма і зміст звітів узгоджуються з розробниками комплексів автоматизованого оброблення інформації і пристосовуються до вимог машинного оброблення інформації.

Склад функціональних підсистем інформаційної системи статистики формується у відповідності з переліком відповідних галузей статистики: статистика промисловості, статистика праці, статистика населення, статистика сільського господарства та довкілля, статистика цін тощо.

Розвиток демократії і ринкових відносин і Україні, зростання інтересу до нашої держави за кордоном сприяють формуванню вітчизняних комерційних автоматизованих банків статистичних даних.

Для розв’язування статистичних задач та здійснення статистичного аналізу на сучасному світовому ринку існує більше 1000 пакетів прикладних програм. Відомими є STATISTIKA, STATGRAPHICS, WinSTAT, КВАЗАР, а також статистичні експертні системи, зокрема, СТАТЭКС, Statistical Navigator Pro тощо.

Автоматизоване оброблення банківської інформації.

В Україні функціонує дворівнева банківська система. Вищий рівень формує Національний банк України (НБУ), а нижчий – комерційні банки (КБ) різних форм власності, спеціалізації та сфери діяльності.

Організаційно НБУ теж має ієрархічну структуру: на першому рівні – Центральне управління НБУ, а на другому – регіональні (здебільшого обласні) управління цього банку (РУ НБУ).

Автоматизована банківська система забезпечує:

• автоматизацію внутрібанківських розрахунків;

• автоматизацію виконання міжбанківських розрахунків і інших зовнішньобанківських операцій;

• автоматизацію фінансових операцій в рамках міжнародного банківського бізнесу;

• автоматизацію діяльності банку як суб’єкта управління.

Можна виділити такі основні функціональні підсистеми автоматизованої банківської системи (АБС):

• операційний день банку(ОДБ);

• управління кредитними ресурсами банку;

• управління валютними операціями;

• управління депозитами;

• управління цінними паперами;

• управління касою;

• внутрішньобанківський облік;

• управління розрахунками з використанням пластикових карток;

• звітність банку;

• аналіз діяльності банку.

Операційний день банку – це та частина його робочого дня, призначена для приймання та обслуговування клієнтів, а також виконання банківських операцій. При цьому платіжні повідомлення, що надійшли до банку протягом операційного дня, мають бути відображені на особових рахунках клієнтів та у відповідних розділах бухгалтерського обліку (балансу) того самого робочого дня.

Підсистема «Операційний день банку» (ОДБ) автоматизованої банківської системи є базовою підсистемою останньої. Вона забезпечує автоматизацію виконання внутрішньобанківських розрахункових і бухгалтерських операцій протягом одного операційного дня банку. Засобами пакету «Операційний день банку» охоплюються основні технологічні функції операціоніста банку, контролера, технолога та адміністратора баз даних.

За межі банку інформація передається за допомогою спеціальних підсистем, таких як «Клієнт – банк», системи міжбанківських електронних платежів Національного банку України тощо.

У структурі будь-якого ОДБ можна виокремити три типи функціональних блоків: відкриття ОДБ, роботи протягом робочого дня і закриття ОДБ.

Блоки відкриття ОДБ забезпечують обробку паролів та ідентифікацію користувачів, введення дати поточного банківського робочого дня, обробку отриманих з АРМ Національного банку України файлів початку роботи. При цьому коригується довідник банків – учасників системи електронних платежів (СЕП), визначається значення кореспондентського рахунку банку на початок робочого дня, очищуються відповідні оперативні бази даних тощо. У процесі відкриття ОДБ накопичуються відсотки за попередній день за рахунками з процентними ставками, створюються копії вхідних основних масивів стану особових та балансових рахунків на початок дня. Якщо це день початку місяця, кварталу або року, то за балансовими рахунками формуються відповідні вхідні залишки на початок періоду, обнулюються обороти за місяць, квартал або рік. Водночас для співробітників банку встановлюються повноваження стосовно допуску до особових рахунків; функції та рахунки для обробки перерозподіляються між працівниками банку, змінюється відповідальний виконавець, котрий веде рахунок, і т. ін.

Протягом дня відповідними блоками ОДБ виконуються операції з реєстрації нових клієнтів, відкриття або закриття рахунків, забезпечення вводу первинних платіжних документів клієнтів протягом дня та їх обробки. Прийняті від клієнтів документи поділяються на «внутрішні», в яких платник і одержувач є клієнтами даного банку, та «міжбанківські», в яких одержувачем є клієнт іншого банку. На підставі першої групи документів виконуються внутрішньобанківські проведення (змінюються залишки на рахунках), а на підставі другої формуються файли типу А (початкові міжбанківські платежі для їх передання до СЕП). Проведення «оплата» виконується лише в тому разі, якщо воно не загрожує ситуацією «червоне сальдо» за одним із кореспондуючих рахунків.

Блоки закриття ОДБ забезпечують перевірку наявності балансу, формування та видачу відомостей щодо накопичених оборотів за місяць (квартал, рік), створення копій основних файлів, архівацію платіжних документів, видачу вихідних форм про обороти за день, формування, архівацію і друк виписок. Залежно від дня місяця, кварталу, року блоки закриття формують звітність для НБУ, інформацію для податкових органів та інших служб.

Крім функціональних блоків ОДБ містить і блоки ведення та друку довідково-нормативної інформації, блоки «відновлення», тобто виконання перерахунків з певного моменту часу. Розрізняють «коротке» і «довге» відновлення. Перше використовується для виправлення помилок за тими документами, які ще не відправлені до СЕП. До нього вдаються і в разі отримання «відбійної» квитанції на якийсь раніше відправлений файл А. «Довге» відновлення полягає у відтворенні ситуації на момент закриття якого-небудь минулого дня з послідовним перераховуванням усіх операцій наступних днів.

Для автоматизації розрахунково-касових операцій і контролю за їх здійсненням в інтегрованих банківських системах створюють автоматизовані робочі місця (АРМ): операціоніста, контролера, технолога, бухгалтера, спеціаліста валютного відділу, касира, кредитного інспектора, керівника (відділу, банку), адміністратора бази даних. Кожне з перелічених АРМ має різний набір функцій, різний рівень доступу до бази даних. В інтерфейсах адміністратора бази даних (БД) і головного бухгалтера передбачено найповніший перелік функцій. Так, адміністратор використовує додаткові можливості щодо перезакріплення особових рахунків за відповідальними виконавцями, формування пробного балансу і т. ін., а головний бухгалтер має у своєму розпорядженні найповніший перелік лише власних функцій: відкриття, закриття та вилучення особових рахунків, внесення змін до їх реквізитів тощо.

Окрему групу файлів НДІ становлять довідники. Вони поділяються на загальнодержавні, відомчі та внутрішньобанківські (локальні).

До загальнодержавних належать: Єдиний державний реєстр підприємств, організацій України – ЄДРПОУ; система позначень органів державного управління – СПОДУ; система позначень автономій, територій, областей – СПАТО, українська класифікація форм власності, видів економічної діяльності, країн світу, валют тощо.

До складу відомчих довідників належать: реєстр банків (МФО), реєстр учасників СЕП; перелік регіональних розрахункових палат, перелік коррахунків, план рахунків; перелік звітних файлів; типів особових рахунків, видів кредитів, кодів платежів, видів документів, схем надання даних і т. ін.

До внутрішньобанківських довідників належать: перелік клієнтів; структура банку; види послуг із розрахунково-касових операцій; символи касових операцій; перелік статусів документів у системі тощо.

Система міжбанківських електронних платежів Національного банку України (СЕП НБУ) – це загальнодержавна платіжна система, яку створено з метою виконання (як за дорученням клієнтів, так і за зобов'язаннями банків один перед одним на території України) розрахунків між банківськими установами в електронній формі.

Робота системи електронних міжбанківських платежів ґрунтується на таких головних принципах.

1. СЕП функціонує за схемою типу «брутто», тобто кожна наступна оплата виконується окремо з урахуванням підсумкового сальдо, отриманого у попередній операції.

2. Трансакції, тобто банківські операції з переказування грошових коштів, зокрема й за кордон, відображаються в режимі реального часу на технічних кореспондентських рахунках банків.

Наприкінці дня результати розрахунків відображаються на кореспондентських рахунках банків у відповідних регіональних управліннях НБУ. Завдяки цьому учасники розрахунків мають необхідну інформацію для прогнозування стану ліквідності та своїх дій.

3. Трансакції, які потенційно приводять до стану овердрафту, тобто до стану, коли на рахунку банку виникає дебетове сальдо, блокуються. Отже, початкові платежі від банків приймаються лише в межах, які визначаються розміром поточного залишку на кореспондентському рахунку.

4. Ініційована банківською установою трансакція не підлягає відміні.

5. Ініціатива трансакції належить банкові, який дебетує власний рахунок. Можливість дебетування рахунку іншого учасника СЕП надано лише відповідним підрозділам НБУ для обмеженого переліку типів трансакцій. Банк, якому потрібно дебетувати рахунок іншого банку, може передати йому через СЕП ініційований запит про необхідність проведення даної трансакції за ініціативи останнього. Тобто в СЕП існують і електронні документи у вигляді запитів.

6. Головним режимом роботи системи є передавання електронних платіжних документів та підтвердження їх отримання (кешування). Система електронних платежів виключає необхідність використання паперової технології.

7. У кожному регіональному управлінні НБУ, ведуться транзитні рахунки для відстежування трансакцій, ініційованих, але не закінчених протягом одного банківського дня. Це дає змогу організувати роботу учасників СЕП з урахуванням специфіки кожного з них, скажімо нестійкої роботи каналів зв'язку і т. ін,

8. Граничні суми трансакцій у системі не обумовлені. Неявними межами можуть бути собівартість трансакції (мінімальна) та поточне значення кореспондентського рахунку банку – ініціатора (максимальна).

9. Банки виконують початкові платежі в системі електронних платежів у межах значення свого кореспондентського рахунка. Щоб змінити цю умову, у СЕП створено можливість накладати для окремих банків ліміт на поточне значення кореспондентського рахунка – ЛТК, ліміт на загальну суму початкових оборотів – ЛПО І використання механізму бізнес-правил.

10. СЕП є власністю НБУ і обслуговує комерційні банки на договірній основі.

АІС “Страхування”.

Страхова система України діє на підставі закону «Про страхування». У колишньому СРСР страхування здійснював лише Держстрах. Нині поряд з Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» (HACK «Оранта») створено багато інших страхових компаній, їх відділень та філіалів.

З утворенням недержавних страхових компаній виникла система страхування. Страховик (страхова компанія) виконує умови страхування і пропонує їх клієнтам (страхувальникам). Якщо клієнтів задовольняють умови договору, то вони підписують його і вносять відповідні страхові внески. Договір називається полісом. У разі виникнення страхового випадку страховик за договором сплачує страховку.

Контроль за страховою діяльністю в Україні здійснює Комітет з нагляду за страховою діяльністю: видає ліцензії на надання видів страхових послуг; перевіряє, щоб страхові компанії діяли за законом; складає та друкує статистичну інформацію з діяльності страхових компаній на страховому ринку України; веде рейтинг страхових компаній.

Призначення АІС «Страхування» полягає в забезпеченні збору, зберігання, обробки і передавання інформації на базі використання засобів обчислювальної техніки й зв'язку з урахуванням взаємодії рівнів управління та підрозділів страхових компаній між собою, з клієнтами, організаціями та автоматизованими інформаційними системами інших міністерств і відомств, Державним комітетом України з нагляду за страховою діяльністю.

Два підрівні – АІС обласного й центрального рівня та АІС районної інспекції. Мережну структуру АІС Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» (HACK «Оранта»), яка нині має в Україні найбільш розгалужену структуру, успадковану від колишнього Держстраху СРСР.

АІС «Страхування» створюється безпосередньо у страхових компаніях і охоплює автоматизоване ведення всіх страхових операцій. Склад і структура АІС в різних страхових компаніях різні.

АІС «Страхування» структурно складається з функціональних і забезпечувальних підсистем. Функціональні підсистеми вирізняються спеціалізацією функцій і задач різних рівнів АІС «Страхування» (центральних і районних).

38