2. Бонітування ґрунтів

Бонітування ґрунтів – порівняльна оцінка якості ґрунтів за їх основними природними та набутими властивостями, які мають сталий характер та суттєво впливають на урожайність сільськогосподарських культур.

Бонітування ґрунтів є логічним продовженням комплексних обстежень земель і передує їх економічній оцінці. Основна мета бонітування полягає у визначенні відносної якості ґрунтів за їх родючістю, тобто встановленні, у скільки разів один грунт кращий або гірший від іншого за своїми природними і стійко набутими властивостями.

Об’єктом бонітування є грунт – виражений суворо визначеними таксономічними одиницями, встановленими за матеріалами детального ґрунтового обстеження. Згідно з методичними рекомендаціями з проведення бонітування ґрунтів, затвердженим в 1993 році, загальне і часткове бонітування ґрунтів повинно проводитися за єдиною системою, яка базується на подібних принципах, але з обов’язковим врахуванням місцевих, регіональних особливостей ґрунтів і природних умов сільськогосподарського виробництва.

Роботи з бонітування ґрунтів проводяться в декілька етапів:

1. Уточнення природно – сільськогосподарського районування

2. Складання списків агровиробничих груп ґрунтів

3. Агро-економічне обґрунтування, розміщення посівів сільськогосподарських культур

4. Збір та аналіз даних про якість ґрунту

5. Складання шкал бонітетів ґрунтів

6. Вибір еталонів ґрунтів

7. Визначення балів бонітету

Шкали бонітетів ґрунтів можуть бути замкненими (за еталон береться найбільш родючий грунт) і розімкненими (за еталон береться найбільша площа). Показники, за якими проводять бонітування називаються критеріями бонітування:

1.Основні критерії бонітування:

• Вміст гумусу (%)

• Потужність гумусового шару

• Індекс фізичного стану ґрунту або вміст фізичної глини

2.Модифікаційні критерії бонітування:

• Кислотність

• Еродованість

• Скелетність

• Кам’янистість

• Ступінь оглеєння

Бал бонітету визначається як відношення показника досліджуваного грунту до показника еталонного ґрунту:

Б= * 100

П – показник досліджуваного ґрунту

Пе – показник еталонного ґрунту

Для визначення балу бонітету по кожному природно-сільськогосподарському районі складають картосхеми зон вирощування найпоширеніших в країні сільськогосподарських культур.

Для орних земель це такі культури як озиме жито, озима пшениця, ячмінь, овес, кукурудза на зерно, соняшник цукрові буряки, картопля, льон.

Узагальнений бал бонітету розраховується:

Бу =

Б1, Б2, Бn – бал бонітету за певним показником стосовно конкретної сільськогосподарської культури.

Д1, Д2, Дn – коефіцієнт детермінації який вказує на залежність між окремим показником та урожайністю окремої культури.

Д=r2

r – коефіцієнт кореляції

Чим він ближче до одиниці, тим тісніший зв'язок між гумусом і урожайністю. Може бути зі знаком мінус.

Позначення	Шифр агрогруп	Опис грунтів за шифрами агроггруп	Клас	Площа
	41г	Чорноземи опідзолені і слабо реградовані та темно-сірі, сильно реградовані, легкосуглинкові	II	99,43
	41д	Чорноземи опідзолені і слабо реградовані та темно-сірі середньо суглинкові грунти	II	111,36
	41е	Чорноземи опідзолені і слабо реградовані та темно-сірі, сильно реградовані грунти важкосуглинковіё	II	100,03
	45д	Чорноземи темно-сірі опідзолені і слабо реградовані грунти глеюваті суглинкові	II	86,05