83. Сусп-політ рухи та форм багатопарт в Україні в умовах становлення її незалежності.

Історія багатопартійності в Україні сягає своїм корінням другої половини XIX ст., коли на хвилі революційного піднесення та національного відродження почали утворюватися перші політичні організації. Новітня історія багатопартійності в Україні вже пройшла у своєму розвиткові кілька етапів, під час яких розгорталися та набували динаміки певні суспільно-політичні процеси та тенденції:

I етап — «зародження багатопартійності» (середина 1988 — берез 1990 p.):

- виникнення неформальних організацій, утворення легальної організованої опозиції; - активізація діяльності Української Гельсінської спілки, вихід на політичну арену Народного руху України; - розмежування та диференціація всередині правлячої Комуністичної партії, організаційна консолідація прихильників Демократичної платформи; - виникнення першої формально задекларованої партії — Укр нац партії.

II етап — «вихід багатопарт на держ рівень» (трав 1990 — серп 1991 p.): - поява парламентської опозиції; - ініціювання представниками демокр блоку важливих держ рішень, серед яких найголовн — Декларація про держ суверенітет України; - збільшення кількості політичних партій (з 1989 до серп 1991 утвор понад 20 політ партій).

III етап — «становлення багатопартійн» (з серп 1991):

- розширення спектра багатопартійності (нині нараховується понад 100 політичних партій); - посилення розколів та дроблення політичних сил; - активізація процесу створення місцевих партійних відділень та осередків; - підведення під функціонування багатопартійності юридичної бази; - зміцнення зв'язків партій з впливовими бізнесовими та юридичними колами; - періодичне перегрупування сил, створення політичних блоків для боротьби за владу. Особливість процесу формув багатопартійн в Україні полягає в тому, що її вихід на держ рівень передує її становленню, тобто повноцінній розбудові вертикальних і горизонтальних партійних структур, формуванню власної соц бази тощо.

Суспільно-політичні рухи

Провісником укр нац відродж стала Спілка письменників України (СПУ) та її друкований орган — газета «Літературна Україна»., де піднімалися проблеми захисту укр культури, навколишнього середовища, містилися перші згадки про забуті сторінки іст Укр, заслугою письменників у справі повернен в укр літ-ру раніше заборонених чи «небажан» творів.

Стрімка політизація сусп яскраво проявилася у створенні та діяльності різноманітних «неформальних» груп та організацій, непідконтрольних КПРС. У сер. 1987 р. у Києві був заснований Український культурологічний клуб, до якого належало чимало дисидентів та колишніх політв'язнів. На його засіданнях відкрито обговорювалися питання про голодомор 1932 — 1933 pp., визвольні змагання 1917 — 1921 pp. та ін. Влітку 1988 р. вони на базі Української гельсінкської групи створили політичну організацію республіканського масштабу, яка отримала назву Українська гельсінкська спілка (УТС) і виступала за самостійність України. На початку 1989 р. виникло Товариство української мови ім. Т.Шевченка — перша масова українська організація, що перебувала поза партійним контролем.

Проте переслідуваннями, арештами, каральними акціями загонів міліції особливого призначення (ОМОН) годі вже було спинити хвилю зростаюч людського невдоволення політ тодішніх респ властей. Так, у черв - лип 1988 відбулися перші багатотисячні несанкціоновані мітинги у Львові, у яких активну участь брали представники дисидентського руху. Мітингуючі дискутували щодо розв'язання нагальних нац проблем, вимаг спорудж у Львові пам'ятника Шевченкові, піднімали питання про реабілітацію вояків УПА. 13 лист 1988 20-тисячний мітинг, присвячений еколог проблемам, відбувся у Києві. Незабаром мітинговий вал, а разом з ним і нац символіка (вперше синьо-жовтий прапор було піднято 26 бер 1989 на мітингу у Львові) поширилися по всій Україні.

Тим часом в Україні все частіше лунали вимоги про відставку В.Щербицького. Нарешті у вересні 1989 р. пленум ЦК КПУ звільнив його з посади. Першим секретарем ЦК Компартії України став В.Івашко. Зміни у керівництві верхнього ешелону влади привели до деякого прискорення демократичних процесів в Україні. Зокрема, важливою віхою у нац відродженні стало прийняття у жовтні 1989 закону «Про мови в Українській РСР», згідно з яким проголошувався держ статус укр мови. У 1990 значного резонансу набули два масові політико-просвітницькі заходи новоствореного Народного Руху України (НРУ). Перший — це «живий ланцюг», присвяч Акту злуки УНР і ЗУНР, у якому 21 січ під нац прапорами стали, за різними даними, від 450 тис. до 3 млн. осіб від Івано-Франківська через Львів до Києва. Він продемонстр єдність України та зростаючу силу НРУ. Другою рухівською акцією було святкув у серпні 500-річчя укр козацтва.

Складовою демокр процесів, які відбувалися в Україні, став рух за легаліз укр церков.