6. Велике пересел народів.

Впн — у вузькому сенсі під В.п.н. в сучасній історіографії розуміють рух племен і народів у 4-6 ст. н.е. в різних напрямках Європи, що розпочався з вторгнення племен гунів у північну частину Римської імперії в 375 році н.е. Починаючи з нижнього Дунаю і території сьогоднішньої Західної України, цей процес привласнення землі захопив також інші, більшою частиною германські племена і поширився у напрямку Західної і Південної Європи. Безпосереднім наслідком цього процесу вважається загибель Римської імперії. В широкому сенсі - Велике переселення народів розпочалось з кінця 3-го тис. до н.е., про що свідчать древні китайські та єгипетські джерела, - з причини зростання населення, нестачі вільної землі, зміни клімату, тощо. Наслідком Впн стало й виникнення на теренах Європи нових народів і нових держав. Готи-давньогерманські племена. За твердженням античних авторів, готи на початку нашої ери жили на пд. узбережжі Балтійського моря й у низовинах Вісли, куди переселилися зі Скандинавії. З 2-ї половини 2ст. готи почали рух на пд. у 1-ій половині 3ст вони досягли пн. Причорномор’я, де близько 260р захопили ряд античних міст-держав:Ольвію, Тиру, Боспорське царство. Племена готів поділ. на племінні групи, на чолі яких стояли вожді, або конунги. Вели війни проти Римської імперії, що призвело до втрати Римом Дакії. У 2-ій половині 4ст з готами успішно боролися анти. Готи, що осіли на зх. від Дністра, назив вестготами, а ті, що жили в низов’ях Дніпра - остготами. У 4 ст вони прийняли християнство у формі аріанства. Саме у цей період готи створили сильне політичне об’єднання на чолі з остготським королем Германаріхом. 375р готське об племен було розгромлене гунами і витиснуте з Причорномор’я. Невелика частина готів залишилася жити в Криму Гуни-невеликий кочовий народ, що сформувався на території Цент. Азії наприкінці 3ст до н е. уперше згадується в китайських джерелах. На початку 2 ст н е гуни з*явились в степах Пн. Причорномор*я. Скоривши аланів, вони 375р на чолі з вождем Баламбером розбили готів та антів і зайняли простір між Доном і Карпатами. Підпорядкування гунами остготів і витиснення вестготів у Фракію дало початок В П Н. 395-415рр гуни здійснили походи в Закавказзя, Сирію, Месопотамію, Фракію та Іллірію. 420р- гуни перемістилися в Паннонію.445р-вождем став Аттілла. 447-гуни на чолі з Аттілою здійснили похід на сх. Римську імперію. 451-напали на Таллію. 452-вдерлися в Італію. 455- у битві біля Недао гуни були розбиті й відступили в Південноукраїнські степи. Зазнавши поразки у Фракії(469) від візантійської імперії, вони незабаром розсіялися по різних територіях. Авари-великий племінний союз, в якому провідну роль відігравали тюркомовні племена. Вперше згадуються в давньогрецьких авторів 5-6ст. Авари стали авангардом великої групи племен, які просувались в У з території Ценр. Азії та складали основу Тюркського каганату. Уперше з*явились на території суч У у 558р, напавши на населення приазов*я. Після 565р авари почали ходити в грабіжницькі походи в Центр. Європу. З 70-х років 6 сторіччя авари почали систематичні вторгнення у Візантію, завдали ряд поразок та змусили платити данину. Значні вторгнення аварів на Балкани відбувалися в 59, 598рр. Основним заняттям аварів було екстенсивне кочове відгонне скотарство. Економічно вони залежали від підкорених ними землеробських народів.