73. Внесок укр народу в перемогу над фашистами.

У чотирирічній жорстокій б-бі проти гітлерівського рейху рад народи здобули всесв-іст перемогу. Рад-нім фронт був основним фронтом Другої світ війни. Саме тут було розгромл 507 нім дивізій і не менше 100 дивізій сателітів. Основну масу бойової техніки (75%) Німеччина теж втрат у війні з Рад Союзом - 167 тис. гармат, 48 тис. танків, 77 тис. літаків. На зх-європ та середземноморському театрах воєнних дій було розгромлено 176 дивізій, причому, як свідчать докум, то були з'єднання, менш боєздатні й гірше озбр, ніж ті, які використ проти СРСР. Загальні втрати Нім вбитими, поранен й полонен станов 13,6 млн осіб, із них ~10 млн на рад-нім фронті.

Досвід минул війни свідчить, що перемога - заслуга і спільний капітал усіх держав і народів, які об'єднал в б-бі проти сил агрес. Приклад антигітлерівс коаліції в роки війни довів, що у важкий час країни з протилежними соц-екон системами можуть об'єдн проти спільн ворога, в ім'я миру.

Не мир на основі сили, а мир на основі згоди й розуму - таке веління часу.

Втрата на початку війни важливих у воєнно-екон відношенні районів зумовила створення в тилу могутньої бази оборонної промисловості.

У колективи Карагандинського, Челябінського, Підмосковного вугільних басейнів влилося понад 54 тис. шахтарів Донбасу. У 1943 р. народне господарство одержало вугілля на 17,1 млн т більше, ніж у 1942

Зростаючі темпи розвитку металургії у сх районах СРСР вимагали значн збільш видобутку залізної та марганцевої руд. Загальна кількість працюючих у гірничодобувній галузі наприкінці 1942 р. зросла до 42 тис. осіб. За участю укр гірників відкрив нові родовища руд. Укр майстри впровадили у галузі ефективн метод багатозабійного буріння, що в декілька разів підвищув продуктивність праці.

Виробн потужн Магнітогорськ металург комбінату зросла у кілька разів за рахунок поповн обладнанн і майже 4 тис. робітн та спеціалістів з підприємств України. Після пуску (20 вересня 1941 р.) листопрокатного стану Маріупольского заводу «Азовсталь» Магнітогорський комбінат першим з підприємств Уралу і Сибіру розпочав випуск броньової сталі. Наприкін війни підприєм виплавлял високоякісн сталі у 7 разів більш, ніж у 1940.

Виробн зброї, авіац техніки і боєприп вимагало значн кількості легованої сталі, яку до війни виплавл переваж заводи Укр. За безпосер участі укр металургів розпоч реконстр заводів Уралу.

Першими почали випуск свою продукцію перебазовані з Дніпропетровська, Запоріжжя, Києва, Харкова підприємства авіац промисл. У Новосибірську освоїло випуск бойових літаків підприємство, збудоване робітниками і спеціалістами Київського авіац заводу на базі власного обладнання. На Пермському авіац заводі було встановлено 10 тис. т обладнання з Дніпропетр і Харк.

У Нижньому Тагілі Харківський завод ім. Комінтерну виробив 35 тис. танків Т-34. За роки війни значний внесок у забезпечення продовольством Червоної армії та працівників тилу зробили хлібороби з Укр, евакуйовані у переважно Поволжя, Казахстан і Азербайджан.

В установах АН УРСР, що розмістилися в Уфі, працювало 578 науковців, серед них — 43 дійсні члени АН УРСР, 53 члени-кореспонденти і 325 наукових співробітників. Героїчною працею в тилу трудящі України зміцнювали обороноздатність країни.

Народ України дав Збройним силам СРСР 6 млн бійців. Кожен другий з них загинув на фронті, кожен другий з тих, хто залишився живий, став на все життя інвалідом. Із численної армії партизанів і підпільників, які вели боротьбу з фашистами на території України, 59% були українцями. Багато українців брали активну участь у русі опору в західноєвропейських країнах. Одним із таких борців-антифашистів був колишній лейтенант Червоної армії Василь Порик, уродженець села Соломірки (тепер с.Порик) Вінницької області. Втікши з табору, він успішно керував діями створеного ним партизанського загону. Порик став національним героєм Франції. Багато українців за боротьбу проти фашизму в лавах опору отримали високі бойові нагороди від польського, чехо-словаць-кого, румунського, угорського, італійського та інших урядів.

Воїни-українці та уродженці України вписали безсмертні сторінки в історію війни, показавши приклади ратного героїзму. Так, подвиг білоруса капітана М. Гастелло повторили й українці. Серед учасників повітряних таранів — 55 льотчиків-ук-раїнців та уродженців України. З 15 фронтів, що діяли в період радянсько-німецької війни, більше половини очолювали маршали і генерали за походженням українці.

Із 11 603 воїнів, які в роки війни за бойові подвиги були удостоєні звання Героя Радянського Союзу, 2072 — українці, причому 32 із них удостоєні цього звання двічі, а один — І. Кожедуб — тричі. Із 7 млн нагород 2,5 Млн належать українцям. Партизани і підпільники України за самовіддану боротьбу проти фашистських окупантів одержали майже 63,5 тис. нагород із 152 тисяч.