64. Західноукраїнські землі в 1920-і 1930-і роки

Укр землі у складі Польщі

Згідно з домовл Паризької мирної конф 1919 та Ризького договору 1921 Сх Галичина, Зх Волинь, Холмщина і Полісся увійшли до складу Польщі.

Населені українцями землі у скл Польщі, що становили чверть терит держ, залиш в таких самих соц-екон умовах, що й у складі Авст-Угор. Тобто вони були слаборозв аграр окраїнами, які поставляли центр регіонам Польщі дешеву сиров, купуючи дорогі готові товари. Осн проблемами в сіль госп залиш перенасел сіл та мізерні зем наділи. Для виріш цієї пробл уряд здійсн розділ вел поміщ маєтків, однак укр селян ця реф майже не торкн, оскільки цю землю в першу чергу отримали польські селяни та польські переселенці в Сх Галичину та інші укр землі. Значних розмірів набували тут і нац утиски. Українці не мали можлив у Поль обіймати адміністр посади в держ установах, офіцерські посади в арм. Поль уряд усіляко гальмував розв народн освіти у Сх Галичині. Якщо 1912 у Зх Укр працювали 3622 укр поч школи, то в 1930-ті — тільки кілька сотень. Ще в гірш стані була сер освіта. Зі 138 загосвіт шкіл 1939 працювали тільки 5 укр держ, у яких навчалося 2050 учнів і 18 приватн з 3571 учнем. Можлив українців навч у ВНЗ були мізер, оскільки в них встановлювалась дуже висока плата за навчання.

Українці через таку політику поль уряду залишались до нього в опозиції. Свої права і своб вони захищали всіма методами. Галицькі українці мали неабиякий досвід політ самоорганіз, що виявилося в існуванні в краї 12 укр політ партій, які станов собою суцільн парт спектр, діяли партії усіх політ напрямів, найбільш помітн силою була радикал парт ОУН.

Укр землі у складі Румунії

Ще гіршим, ніж у Польщі, було станов укр насел в Румунії. Рум уряд, активно дотримуючись політики денацифікації укр, закрив до 1927 всі укр школи і навіть відмовився визнати українців нацією. До 1927 всі залишки колишн прав Буковини, якими вона користувалася під влад Авст-Угор (представниц в Парлам, широке місц самовряд, система укр шкільництва тощо), були ліквід.

Не в кращому стані знаходил і екон укр земель у скл Румунії. Буковина, Аккерманськ та Ізмаїльський повіти Бессарабії залишалися відсталими окраїнами Румунії. Буковинська промисл була напівкустарною. Аграрна реформа, проведена в Румунії, не вирішила проблеми малоземелля укр селян, оскільк мала відкритий шовіністичний характер. Так, близько 5 тис. га землі, вилученої у поміщиків, було в Буковині відведено в колонізаційний фонд. Ці землі отримали румун переселенці.

На тлі досить активного політичного життя Галичини на окупованих Румунією землях України склалися менш сприятл умови для діяльності політ парт та громад організацій. 1918-28 в Румунії діяв військ стан і легаль політ діяльн була заборонена. У підпіллі працювали нечисленні комуністичні групи, що входили до скл румун комуністич парт.

Антирумунське Татарбунарське повстання 1924 змусило уряд дещо послабити адміністративний тиск. 1928-38 в Румунії був період відносно ліберального правління, що сприяло легалізації політ партій.

Закарп у скл Чехословаччини

У період революції в Україні, знаходячись під загрозою угорської окупації, жителі Закарпаття добровільно приєдналися до Чехослов за умови надання краю автономії. Хоча чехосл уряд не виконав своїх зобов'язань щодо забезп автономії Закарп України, корінне населення краю не відчувало такої сильної дискримінації, як у складі Румунії та Польщі. Однак питання про автономію завжди призводило до зростання напруження між Прагою та Закарпаттям.

Прагнучи модернізувати всі регіони своєї держави, центральний уряд намагався підняти рівень життя в Закарп. У 1920-ті були поділені великі маєтки угорських поміщиків і близько 35 тис. селян господар отримали додаткові ділянки, кожний розміром більше двох акрів. Разючим контрастом у порівнянні з Поль і Рум була та обставина, що чеський уряд у свої території, населені українцями, вкладав більше коштів, ніж вилучав. Але цих інвестицій було недостатньо, щоб якось поліпшити життя в регіоні. Він за своїм економічним характером залишався суто аграрним і слабо розвинутим у промисловому відношенні.

Із точки зору освіти і культури політика Чехосл респ сприяла довгоочікуваним змінам після інтенсивної мадяризації. Різко зросла кількість освіт закладів. Чеський уряд дозволив населенню користуватися в школах мовою на власний вибір. Такий лібералізм сприяв широкому росту культурних товариств, таких як «Просвіта», «Товариство русофілів ім. Духновича». Організовувались театральні і хорові колективи.

Особливістю політ життя Закарпаття було те, що за відсутності нац-політ традицій суто укр партії, яка б діяла самостійно, тут тривалий час не було. Нечисленні політ групи Закарпаття змушені були встановлювати зв'язок з близькими їм політ партіями і діяли під їхньою егідою. В Закарпатті діяли місцеві осередки всіх значних політ партій Чехословач, в тому числі впливових аграрної, комуністич, народної, соц-демокр.