20.Осн тенд жит. У скл влк

Наприкінці 14 ст. низка зовн. та внутрішніх обставин змусило литовських і польських феодалів розпочати процес об’єднання 2 держав. Спроби частини польських шляхтичів створити політ. блок з Угорщиною провалились, зростав тиск на Польщу із заходу – з боку Тевтонського ордену. З 1382 р. ВКЛ переживало громадянську війну. 15 серпня 1385 р. – м. Крево – лит. князь Ягайло та польська королева Ядвіга уклали династичний шлюб. Цей союз – початок військ-політ. блоку 2 держав. 1386 р. – Ягайло (Владислав І) став королем Польщі. Умови Кревського договору: 1) ВКЛ зобов’язувалося навернути на католицизм населення Литви; 2) передати Польщі свою казну; 3) сплатити 200 тис. флоринів Вільгельму Австрійському за відмову від руки Ядвіги; 4) навічно приєднати литовські, білоруські та укр. землі до Польщі. В1392 р. опозиціонери домоглися проголошення Вітовта довічним Великим князем Литви, що фактично означало анулювання договору в Креві. Впродовж 1300 – 1400 рр. хрестоносці здійснили понад 70 походів на землі Литви, а литовці 50 вторгнень у володіння ордена. В 1413 р. на сеймі в Городлі Польща і Литва підписали нову унію, за умовами якої білорусько-укр. аристократія ще більше відсторонилася від джерел збагачення та інших адміністративних посад. Новий великий князь литовський Болеслав Ольгердович-Свидригайло з 1430 р. намагався повністю відновити незалежність Литви; вирішив відірвати від Польщі Волинь та Поділля. Незадоволена католицька знать влаштувала 1432 р. палацовий переворот, усунувши Свидригайла від влади. 1 вересня 1435 р. його війська були розгромлені Великим князем Литовським Сигізмундом та польськими військами. 1440 р. новий литовський князь Казимир 4-й визнав Волинське та Київське князівства. Осттаннє проіснувало 12 років, а в Київському почав правити воєвода лише в 1470 р. Втрата 1452 р. Волинню, а 1470 р. Київщиною внутрішньої автономії посилила прагнення удільних лит.- руських князів перейти під владу московського царя. У війнах Московського князівства з Литвою 1486-1492 рр. («прикордонна війна») та 1500-1503 рр. головним питанням були територіальні конфлікти між князями. У кожної зі сторін, що прагнули володіти землями колишньої КР ,були свої переваги. Литва приваблювала толерантністю московське православ’я спонукало об’єднатися з одновірцями; Польща пропонувала західну культуру та нові технології державності й освіти. Але в У. була відсутня конкретна концепція власного розвитку, тому її територія – погляду політичного, соціального та побутового нагадувала мозаїку.