
- •Реферат
- •Реферат
- •The abstract
- •1 Стан питання. Постановка задачі
- •1.1 Актуальність теми дипломного проекту
- •1.2 Технічні канали витоку інформації
- •1.2.1 Електромагнітні канали витоку телекомунікаційної інформації
- •1.2.2 Електричні канали витоку телекомунікаційної інформації
- •1.2.3 Параметричні канали витоку телекомунікаційної інформації
- •1.2.4 Акустичні канали витоку мовної інформації
- •1.2.5 Віброакустичні канали витоку мовної інформації
- •1.2.6 Електроакустичні канали витоку мовної інформації
- •1.2.7 Оптико-електронні канали витоку мовної інформації
- •1.2.8 Параметричні канали витоку мовної інформації
- •1.2.9 Оптичні канали витоку видової інформації
- •1.3 Аналіз основних методів інженерно-технічного захисту інформації
- •1.3.1 Екранування
- •1.3.2 Заземлення
- •1.3.3 Фільтрація інформаційних сигналів
- •1.3.4 Просторове та лінійне зашумлення
- •1.3.5 Активні методи захисту мовної інформації
- •1.3.6 Пасивні методи захисту мовної інформації
- •1.4 Постановка задачі
- •2 Спеціальна частина
- •2.1 Технічне завдання
- •2.1.1 Найменування роботи та область застосування
- •2.1.2 Підстава для проведення роботи
- •2.1.3 Призначення розробки
- •2.1.4 Вимоги до результатів виконання роботи
- •2.1.5 Технічні вимоги
- •2.1.6 Економічні показники
- •2.1.7 Охорона праці
- •2.1.8 Етапи виконання робіт
- •2.1.9 Порядок приймання дипломного проекту
- •2.2 Обстеження оід
- •2.2.1 Характеристика оід
- •2.2.2 Характеристика складових оід
- •2.2.3 Характеристики встановленого на оід обладнання
- •2.2.4 Опис інформаційного середовища об’єкту
- •2.2.6 Аналіз загроз інформаційної безпеки об’єкту
- •2.3 Профіль захищеності
- •2.4 Вимоги
- •2.5 Підвищення інформаційної безпеки
- •2.5.1 Захист від витоку інформації з обмеженим доступом через побічні випромінювання та наведення електромагнітних випромінювань на лінії і провідники
- •2.5.2 Захист від витоку інформації з обмеженим доступом через просочування сигналів у колі електроживлення
- •2.5.3 Захист від витоку інформації з обмеженим доступом через наявність прямої видимості об'єктів
- •2.6 Висновок
- •3 Економічний розділ
- •3.1 Актуальність розрахунку ефективності заходів для захисту інформації
- •3.2 Розрахунок капітальних витрат
- •3.3 Розрахунок експлуатаційних витрат
- •3.4 Оцінка можливого збитку від витоку інформації
- •3.4.1 Оцінка величини збитку
- •3.4.2 Загальний ефект від впровадження комплексу технічного захисту інформації
- •3.5 Визначення та аналіз показників економічної ефективності комплексу технічного захисту інформації
- •3.6 Висновок
- •4 Охорона праці
- •4.1 Інженерно-технічні заходи щодо охорони праці на об'єкті
- •4.2 Розрахунок системи кондиціонування відділу продажу тов «Віпіком»
- •Для вибору кондиціонера визначимо його потужність, яка забезпечить нормалізацію кліматичних умов в приміщенні.
- •4.3 Висновок
- •Додаток л. Відгук керівника економічного розділу
- •Додаток м. Відгук керівника розділу «Охорона праці»
1.3.4 Просторове та лінійне зашумлення
Реалізація пасивних методів захисту, заснованих на застосуванні екранування та фільтрації, призводить до ослаблення рівнів побічних електромагнітних випромінювань і наведень (небезпечних сигналів) технічних засобів передачі інформації, і тим самим до зменшення відносини небезпечний сигнал/шум. Проте, у ряді випадків, незважаючи на застосування пасивних методів захисту, на кордоні КЗ відношення сигнал/шум перевищує допустиме значення. У цьому випадку застосовуються активні заходи захисту, засновані на створенні перешкод засобам розвідки, що також призводить до зменшення відносини сигнал/шум.
Для виключення перехоплення побічних електромагнітних випромінювань по електромагнітному каналу використовується просторове зашумлення, а для виключення знімання наведень інформаційних сигналів з сторонніх провідників та з'єднувальних ліній ДТЗС – лінійне зашумлення.
До системи просторового зашумлення, що застосовується для створення маскуючих електромагнітних завад, пред'являються наступні вимоги:
– система повинна створювати електромагнітні перешкоди в діапазоні частот можливих побічних електромагнітних випромінювань ТЗПІ;
– створювані перешкоди не повинні мати регулярної структури;
– рівень створюваних перешкод (як по електричній, так по магнітній складової поля) повинен забезпечити ставлення сигнал/шум на кордоні КЗ менше допустимого значення у всьому діапазоні частот можливих побічних електромагнітних випромінювань ТЗПІ;
– система повинна створювати перешкоди як з горизонтальною, так і з вертикальною поляризацією [10].
У системах просторового зашумлення, в основному, використовуються перешкоди типу «білого шуму» або «синфазні перешкоди».
Системи,
що реалізують метод «синфазної перешкоди»,
в основному, застосовуються для захисту
електронно-обчислювальної техніки. У
вигляді завадливого сигналу використовуються
імпульси випадкової амплітуди, що
збігаються за формою і часом існування
з імпульсами корисного сигналу.
Внаслідок
цього за своїм спектральним складом
завадливий сигнал аналогічний спектру
побічних електромагнітних випромінювань
електронно-обчислювальної техніки.
Тобто, система зашумлення генерує
«імітаційну перешкоду», за спектральним
складом відповідну приховуваному
сигналу.
У теперішній час, в основному, застосовуються системи просторового зашумлення, що використовують перешкоди типу «білий шум», тобто випромінюють широкосмуговий шумовий сигнал (як правило, з рівномірно розподіленим енергетичним спектром у всьому робочому діапазоні частот), істотно перевищуючий рівні побічних електромагнітних випромінювань. Такі системи застосовуються для захисту широкого класу технічних засобів: електронно-обчислювальної техніки, систем звукопідсилення і звукового супроводу, систем внутрішнього телебачення і т. д [10].
Генератори шуму виконуються або у вигляді окремого блоку з живленням від мережі 220 В («Гном», «Волна», «ПН-1000» та інші), або у вигляді окремої плати, що вставляється (вбудовується) у вільний слот системного блоку ПК і живленням від загальної шини комп'ютера («ГО1-К-1000», «Смог» та інші).
Основні характеристики генераторів шуму, які використовуються для просторового зашумлення представлені в таблиці 1.2.
Таблиця 1.2 – Характеристики генераторів шуму, які використовуються для просторового зашумлення
Найменування характеристик |
Тип генератору |
|||
ГШ-1000 |
ГШ-К-1000 |
Смог |
Гном-3 |
|
Діапазон частот, МГц |
0,1…1000 |
0,1…1000 |
0,00005…1000 |
0,01…1000 |
Спектральна потужність шуму, дБ |
40…75 |
40…75 |
55…80 |
45…75 |
Вид антени |
Рамкова жорстка |
Рамкова м'яка |
Підставки під монітор і принтер |
Рамкова м'яка |
Просторове
зашумлення ефективне не тільки для
закриття електромагнітного, але і
електричного каналів витоку інформації,
так як завадливий сигнал при випромінюванні
наводиться у сполучних лініях ДТЗС і
сторонніх провідниках, що виходять за
межі КЗ.
Системи лінійного зашумлення застосовуються для маскування наведених небезпечних сигналів у сторонніх провідниках і сполучних лініях ДТЗС, що виходять за межі КЗ. Вони використовуються в тому випадку, якщо не забезпечується необхідний рознос цих провідників і ТЗПІ, тобто не виконується вимога по Зоні № 1, однак при цьому забезпечується вимога по Зоні № 2, тобто відстань від ТЗПІ до кордону КЗ більша, ніж Зона № 2 [7].
У найпростішому випадку система лінійного зашумлення представляє собою генератор шумового сигналу, що формує шумову маскуючу напругу з заданими спектральними, тимчасовими і енергетичними характеристиками, який гальванічно підключається в зашумляєму лінію (сторонній провідник).
Основні характеристики генераторів шуму, які використовуються для просторового та лінійного зашумлення представлені в таблиці 1.3.
Таблиця 1.3 – Характеристики генераторів шуму, які використовуються для просторового та лінійного зашумлення
Найменування характеристик |
Тип |
|
Гром-ЗИ-4 |
Гном-2С |
|
Діапазон частот, МГц |
20…1000 |
0,01…1000 |
Спектральна потужність шуму, дБ |
40…90 |
50…80 |
Вид антени |
Телескопічна |
Рамочна |