- •Реферат
- •Реферат
- •The abstract
- •1 Стан питання. Постановка задачі
- •1.1 Актуальність теми дипломного проекту
- •1.2 Технічні канали витоку інформації
- •1.2.1 Електромагнітні канали витоку телекомунікаційної інформації
- •1.2.2 Електричні канали витоку телекомунікаційної інформації
- •1.2.3 Параметричні канали витоку телекомунікаційної інформації
- •1.2.4 Акустичні канали витоку мовної інформації
- •1.2.5 Віброакустичні канали витоку мовної інформації
- •1.2.6 Електроакустичні канали витоку мовної інформації
- •1.2.7 Оптико-електронні канали витоку мовної інформації
- •1.2.8 Параметричні канали витоку мовної інформації
- •1.2.9 Оптичні канали витоку видової інформації
- •1.3 Аналіз основних методів інженерно-технічного захисту інформації
- •1.3.1 Екранування
- •1.3.2 Заземлення
- •1.3.3 Фільтрація інформаційних сигналів
- •1.3.4 Просторове та лінійне зашумлення
- •1.3.5 Активні методи захисту мовної інформації
- •1.3.6 Пасивні методи захисту мовної інформації
- •1.4 Постановка задачі
- •2 Спеціальна частина
- •2.1 Технічне завдання
- •2.1.1 Найменування роботи та область застосування
- •2.1.2 Підстава для проведення роботи
- •2.1.3 Призначення розробки
- •2.1.4 Вимоги до результатів виконання роботи
- •2.1.5 Технічні вимоги
- •2.1.6 Економічні показники
- •2.1.7 Охорона праці
- •2.1.8 Етапи виконання робіт
- •2.1.9 Порядок приймання дипломного проекту
- •2.2 Обстеження оід
- •2.2.1 Характеристика оід
- •2.2.2 Характеристика складових оід
- •2.2.3 Характеристики встановленого на оід обладнання
- •2.2.4 Опис інформаційного середовища об’єкту
- •2.2.6 Аналіз загроз інформаційної безпеки об’єкту
- •2.3 Профіль захищеності
- •2.4 Вимоги
- •2.5 Підвищення інформаційної безпеки
- •2.5.1 Захист від витоку інформації з обмеженим доступом через побічні випромінювання та наведення електромагнітних випромінювань на лінії і провідники
- •2.5.2 Захист від витоку інформації з обмеженим доступом через просочування сигналів у колі електроживлення
- •2.5.3 Захист від витоку інформації з обмеженим доступом через наявність прямої видимості об'єктів
- •2.6 Висновок
- •3 Економічний розділ
- •3.1 Актуальність розрахунку ефективності заходів для захисту інформації
- •3.2 Розрахунок капітальних витрат
- •3.3 Розрахунок експлуатаційних витрат
- •3.4 Оцінка можливого збитку від витоку інформації
- •3.4.1 Оцінка величини збитку
- •3.4.2 Загальний ефект від впровадження комплексу технічного захисту інформації
- •3.5 Визначення та аналіз показників економічної ефективності комплексу технічного захисту інформації
- •3.6 Висновок
- •4 Охорона праці
- •4.1 Інженерно-технічні заходи щодо охорони праці на об'єкті
- •4.2 Розрахунок системи кондиціонування відділу продажу тов «Віпіком»
- •Для вибору кондиціонера визначимо його потужність, яка забезпечить нормалізацію кліматичних умов в приміщенні.
- •4.3 Висновок
- •Додаток л. Відгук керівника економічного розділу
- •Додаток м. Відгук керівника розділу «Охорона праці»
1.3.2 Заземлення
Однією з найважливіших умов захисту ТЗПІ є правильне заземлення цих пристроїв.
Існують різні типи заземлень. У теперішній час найчастіше використовуються одно-точкові, багатоточкові і комбіновані схеми. Одноточкова послідовна схема заземлення представлена на рисунку 1.1.
Рисунок 1.1 – Одноточкова послідовна схема заземлення
Ця схема має недолік, пов'язаний із протіканням зворотних струмів різних ланок по загальній ділянці кола заземлення. Внаслідок цього можлива поява інформативного сигналу в сторонніх ланках.
Одноточкова паралельна схема заземлення представлена на рисунку 1.2.
Рисунок 1.2 – Одноточкова паралельна схема заземлення
Ця
схема вищезазначеного недоліку немає.
Однак така схема вимагає великого числа
протяжних провідників заземлення,
через що може виникнути проблема з
забезпеченням малого опору заземлення.
Крім того, між провідниками заземлення
можуть виникати небажані зв’язки,
які створюють кілька шляхів заземлення
для кожного пристрою. У результаті в
системі заземлення
можуть
виникнути
зрівняльні струми і різниця потенціалів
між різними пристроями.
Багатоточкова схема заземлення представлена на рисунку 1.3.
Рисунок 1.3 – Багатоточкова схема заземлення
Ця схема практично вільна від недоліків, властивих одноточковій схемі. У цьому випадку окремі пристрої і ділянки корпуса індивідуально заземлені. При проектуванні і реалізації багатоточкової системи заземлення необхідно приймати спеціальні заходи для виключення замкнутих контурів.
Як правило, одноточкове заземлення застосовується на низьких частотах при невеликих розмірах пристроїв, що заземлюються. На високих частотах при великих розмірах пристроїв, що заземлюються, і значних відстанях між ними використовується багатоточкова система заземлення. У проміжних випадках ефективна комбінована система заземлення, що представляє собою різні сполучення одноточкової, багаточкової і плаваючої систем заземлення.
Основні вимоги до системи заземлення полягають у наступному:
– система заземлення повинна включати загальний заземлювач, що заземлює кабель, шини і проводи, що з'єднують заземлювач з об'єктом;
– опори провідників заземлення, а також земляних шин повинні бути мінімальними;
– кожний елемент, що заземлюється, повинен бути приєднаний до заземлювача чи до магістралі заземлення за допомогою окремого відгалуження;
– у системі заземлення повинні бути відсутні замкнуті контури, утворені з'єднаннями або небажаними зв'язками між сигнальними ланцюгами і корпусами пристроїв, між корпусами пристроїв і землею;
–
не
рекомендується використання загальних
провідників у системах екрануючих
заземлень, захисних заземлень і сигнальних
кіл;
– якість електричних з'єднань у системі заземлення повинна забезпечувати мінімальний опір контакту, надійність і механічну міцність контакту в умовах кліматичних впливів і вібрації;
– контактні з'єднання повинні виключати можливість утворення оксидних плівок на контактуючих поверхнях і пов'язаних з цими плівками нелінійних явищ;
– контактні з'єднання повинні виключати можливість утворення гальванічних пар для запобігання корозії в ланцюгах заземлення;
– забороняється використовувати як заземлювач нульові фази електромереж, металоконструкції будинків, що мають з'єднання з землею, металеві оболонки підземних кабелів, металеві труби систем опалення, водопостачання, каналізації і т. д [9].
Найчастіше як заземлювачі застосовують:
– стержні з металу із високою електропровідністю, занурені в землю і з'єднані з наземними металоконструкціями засобів ТЗПІ;
– сіткові заземлювачі, які виготовлені з елементів з високою електропровідністю і занурені в землю.
