6 Вибір вентилятора по напірній характеристиці
Напірна характеристика зв'язує продуктивність вентилятора з тиском, що розвивається. По характеристиці визначають тип вентилятора, його продуктивність (яка повинна бути не менш L), тиск, що розвивається (повинний бути не менш Pвт), обороти (кутову швидкість) вентилятора і коефіцієнт корисної дії (к.к.д.) вентилятора.
7 Підбір електродвигуна для обертання вентилятора
Необхідна потужність електродвигуна визначається по формулі
,
кВт (1.22)
де Кз – коефіцієнт запасу потужності електродвигуна. Вибирається по [1, 3] у межах 1,05 – 1,50;
L – необхідний повітрообмін у приміщенні, м3/год;
Pвт – втрати напору в системі вентиляції, Па;
в – к.к.д. вентилятора (обраний по напірній характеристиці);
п – к.к.д. передачі. Для плоскоремінної передачі приймають п = 0,9; для клиноремінної – п = 0,93; при установці вентилятора через муфту – п = 0,98; при установці вентилятора безпосередньо на валу електродвигуна – п = 1.
По довіднику [1, 3] вибираємо тип електродвигуна з урахуванням забруднення повітряного середовища приміщення і її пожежної і вибухової небезпечності, стандартну потужність (не менш розрахункової N) і обороти.
Проектування аерації
Схема розрахунку аерації приведена на рисунку 1.3.
Рисунок 1.3 – Розподіл тиску повітря по висоті виробничому приміщення
Умовні позначення на рисунку та у формулах:
h – висота виробничого будинку – це відстань між осями припливних і витяжних вікон , м;
h1 – відстань від осі нижніх припливних вікон до плоскості рівних тисків, м;
h2 – відстань від плоскості рівних тисків до осі витяжних вікон, м;
tср – середня температура повітря у приміщенні, ˚C;
tп – температура зовнішнього (припливного) повітря, ˚C;
ср – щільність повітря у приміщенні, кг/м3;
п – щільність зовнішнього (припливного) повітря, кг/м3;
P1 – різниця тисків на рівні припливних вікон, Па;
P2 – різниця тисків на рівні витяжних вікон, Па.
На рівні осі нижніх припливних вікон виникає різниця тисків, обумовлених різницею щільності зовнішнього і внутрішнього стовпів повітря
,
Па (1.23)
Унаслідок різниці тисків зовнішнє повітря надходить у приміщення.
На рівні витяжних вікон виникає різниця тисків
,
Па (1.24)
Дія цієї різниці тисків викликає рух повітря з приміщення в атмосферу.
Таким чином, під впливом різниці тисків виникає повітрообмін з надходженням (припливом) повітря через припливні (нижні) вікна і виведення (витяжкою) повітря через витяжні (верхні) вікна.
Величина загальної різниці тисків зветься тепловим напором і дорівнює
,
Па (1.25)
Порядок проектування аерації наступний:
1. Визначаємо необхідний повітрообмін L по залежностях (1.5), (1.6), (1.9), (1.11), (1.13).
2. Задаємося площею припливних вікон F1 з конструктивних розумінь, знаючи довжину будинку і висоту припливних вікон.
3. Визначаємо швидкість руху повітря в припливних вікнах
,
м/с (1.26)
де L – необхідний повітрообмін, м3/с;
F1 – площа припливних вікон, м2;
– коефіцієнт витрати, що враховує конструкцію вікон і кут їхнього відкриття; звичайно приймають = 0,35 – 0,65.
4. Визначаємо температуру повітря на виході з припливних вікон по (1.10) чи по залежності
,
˚C (1.27)
5. Знаходимо середню температуру повітря в приміщенні
,
˚C (1.28)
де tр.з – припустима температура повітря в робочій зоні (за ГОСТ 12.1.005-88).
6. По довідковим даним знаходимо щільність зовнішнього повітря п по температурі tп і щільність повітря в приміщенні ср по температурі tср.
7. Знаходимо тепловий напір Pт по залежності (1.25).
8. Визначаємо різницю тисків на рівні припливних вікон по залежності
,
Па (1.29)
9. Визначаємо різницю тисків на рівні витяжних вікон по залежності
,
Па (1.30)
10. Визначаємо швидкість руху повітря у витяжних вікнах по залежності
,
м/с (1.31)
11. Визначаємо площу витяжних вікон по залежності
,
м2 (1.32)
Таким чином, визначивши площі припливних (F1) і витяжних (F2) вікон, завершили розрахунок аерації.