- •Походження української мови, її місце серед інших слов’янських мов. Основні риси української мови на всіх мовних рівнях. Українська літературна мова, її форми та функціональні стилі.
- •Система і структура мови. Рівнева організація мови. Основні мовні рівні та їх одиниці.
- •Мова як суспільне явище. Функції мови.
- •Фонетика і фонологія української мови. Звук і фонема. Проблема визначення фонеми і фонемного складу української мови. Принципи класифікацій голосних і приголосних фонем.
- •Зміни голосних і приголосних звуків у процесі мовлення. Палаталізація, асиміляція, дисиміляція, спрощення в групах приголосних (з історичними коментарями). Метатеза.
- •Морфонологія. Чергування голосних фонем (з історичними коментарями).
- •Чергування приголосних фонем ( з історичними коментарями).
- •Фразеологія. Типи фразеологізмів. Модифікація фразеологізмів. Джерела фразеології.
- •Граматика, основні поняття граматики: граматичне значення і способи його вираження; граматичні форми ( синтетичні та аналітичні); граматичні категорії. Парадигма слова.
- •Частини мови як лексико-граматичні розряди слів. Принципи виділення частин мови. Проблема займенникових, модальних слів та слів категорії стану.
- •Категорія роду іменників. Іменники спільного і подвійного роду.
- •Словозміна іменників. Історичне формування сучасних відмін іменників.
- •Прикметник у системі частин мови. Якісні, відносні та присвійні прикметники; їх лексико-граматичні особливості. Система прикметникових форм. Ступені порівняння прикметників.
- •Семантична і граматична класифікація числівників. Відмінювання числівників.
- •Займенник як частина мови. Співвіднесеність займенників з іншими частинами мови. Розряди займенників. Специфіка відмінювання займенників.
- •Дієслово у системі частин мови. Система дієслівних форм (загальна характеристика). Категорія способу і часу дієслів. Історія форм минулого і майбутнього часів.
- •Категорія виду і стану дієслова. Поняття видової пари. Способи (роди) дієслівної дії.
- •Службові слова. Загальна характеристика службової функції сполучників, часток і прийменників.
- •Словосполучення як синтаксична одиниця. Принципи класифікацій словосполучень.
- •1) Підрядні – словосполучення, основні члени якого повязуються типами підрядного звядку (узгодження, керування, прилягання, сполучниково-підрядний зв'язок).
- •Категорії предикативності і модальності речення.
- •Двоскладне речення, вираження предикативності в ньому. Семантико-граматична структура двоскладного речення.
- •Односкладні речення. Специфіка вираження предикативності в односкладних реченнях. Типи односкладних речень. Проблемні питання класифікації односкладних речень.
- •Ускладнене речення. Вираження напівпредикативності і в ускладненому реченні. Основні різновиди ускладнених речень.
- •Складне речення як синтаксична одиниця. Основні класифікації складних речень. Складносурядні речення в системі складних речень; принципи їх класифікації.
- •Складнопідрядні речення в системі складних речень; принципи їх класифікації. Структурно-семантична класифікація складнопідрядних речень.
- •Безсполучникові складні речення; проблема їх синтаксису у системі складних речень. Принципи виділення структурно-семантичних типів складних безсполучникових речень.
- •Складні форми синтаксичної організації мовлення. Текст. Монологічне і діалогічне мовлення; складне синтаксичне ціле, абзац.
Ускладнене речення. Вираження напівпредикативності і в ускладненому реченні. Основні різновиди ускладнених речень.
Ускладнені речення не належать до самостійних синтаксичних одиниць; реч, що ускладнене однор членами реч, звертаннями, відокремленими зворотами, вставними та вставленими конструкціями. За граматичною будовою є простими реченнями. Сам характер ускладнення може бути різноманітним, тому поняття «ускладнене речення » об’єднує неоднорідні синтаксичні побудови.
УР пов'язується з напівпредикативністю і особливим синтаксичним значенням, близьким до предикативності. Напівпредикативність — це додаткове до основного висловлювання повідомлення про співвіднесеність висловлюваного до дійсності, спосрігається насамперед у відокремлених означеннях.Наявність напівпредикативності в УР дозволяє визначати позицію ускладнених речень як проміжну між прости ми і складними структурами.Так, ближчими до простих є речення, ускладнені однорідними членами та звертаннями, речення зі вставними і вставленими структурами, а з відокремленими члена ми-стоять ближче до складних. (стоять дерева – 1 предикативність. Стоять дерева. Вони є німі і сірі – 2. Стоять дерева, німі і сірі - напівпредикативність).
Однорідні члени речення – такі члени реч, що перебувають в однакових синтаксичних відношеннях з одним членом речення, викон однакову синтаксичн ф-цію і поєднуються сурядним зв’язком.
Диференційні ознаки:
1) займають позицію одного члена речення;
2) пов'язані сурядним зв'язком;
3) відносяться до одного із членів речен ня;
4) часто мають однакові морфологічні форми і виражають однотипні поняття.
Основна ознака – займають позицію одного члена речення.
Однорідні – як головні, так і другорядні члени: Над Дніпром широким, вільним. Де луги й степи цвіли.
Переважно виражаються однаковими граматичними формами.
Засоби вираж однорідності – інтонація і сполучники сурядності. Способи поєднання однорідних членів: лише інтонація, без сполучників, сполучниками сурядності, комбіновано (безсполучниково і сполучниками): За серце, за вогонь, за кров. Широка й безкрая долина. Мене везуть у царство трав, річок і гір.
Нерідко супровод жуються узагальнюючими словами.
Однорідними можуть бути присудки, підмети, додатки, обставини, означення.
Два і більше підметів у реченні є однорідними, якщо вони з’єднані сурядним відношенням. Однорідні підмети повинні не тільки граматично бути зв’язані з присудками, а й за змістом: Тягнуться до сонця і квітки, і трави, віти кучеряві, гори голубі.
Два і більше присудків у реченні є однорідними, якщо вони відносяться до одного й того ж члена речення — підмета, між собою поєднуються сурядним зв’язком однорідності. Однорідні присудки утворюють: 1) синтаксичні ряди дієслів, ситуативно об’єднані: На базарі продавали, кричали, запрошували, пекли, варили. 2) синтаксичні ряди дієслів, що виражають послідовність подій, станів: Він підійшов до столу, взяв книгу і почав читати.
3) синтаксичні ряди дієслів зі значенням градації: Він нічого про це не знав і не відав, не бачив, не чув і не здогадувався
Означення: а) однорідні (встановлюють перелік ознак предмета чи характери зують його з одного боку, стоять після означуваного слова: Впав на її плече білий, довгий, прозорий серпанок; б)неоднорідні ( виражають різні родові поняття);
Дві і більше обставин однієї й тієї змістової групи є однорідними, якщо між ними є сурядні зв’язки однорідності. Однорідність обставин може бути тільки в межах груп обставин часу, місця, причини і т. д. Наприклад: Пля перемоги над темними силами і для миру на землі вони йшли в бій (однорідні обставини мети).
Два і більше додатків, між якими наявний сурядний зв’язок однорідності, називаються однорідними.Розбійники, людоїди Правду побороли, Осміяли твою славу. І силу, і волю
(Загнітко, словник-довідник Загнітко, Познанська, Омельченко)
