
- •Походження української мови, її місце серед інших слов’янських мов. Основні риси української мови на всіх мовних рівнях. Українська літературна мова, її форми та функціональні стилі.
- •Система і структура мови. Рівнева організація мови. Основні мовні рівні та їх одиниці.
- •Мова як суспільне явище. Функції мови.
- •Фонетика і фонологія української мови. Звук і фонема. Проблема визначення фонеми і фонемного складу української мови. Принципи класифікацій голосних і приголосних фонем.
- •Зміни голосних і приголосних звуків у процесі мовлення. Палаталізація, асиміляція, дисиміляція, спрощення в групах приголосних (з історичними коментарями). Метатеза.
- •Морфонологія. Чергування голосних фонем (з історичними коментарями).
- •Чергування приголосних фонем ( з історичними коментарями).
- •Фразеологія. Типи фразеологізмів. Модифікація фразеологізмів. Джерела фразеології.
- •Граматика, основні поняття граматики: граматичне значення і способи його вираження; граматичні форми ( синтетичні та аналітичні); граматичні категорії. Парадигма слова.
- •Частини мови як лексико-граматичні розряди слів. Принципи виділення частин мови. Проблема займенникових, модальних слів та слів категорії стану.
- •Категорія роду іменників. Іменники спільного і подвійного роду.
- •Словозміна іменників. Історичне формування сучасних відмін іменників.
- •Прикметник у системі частин мови. Якісні, відносні та присвійні прикметники; їх лексико-граматичні особливості. Система прикметникових форм. Ступені порівняння прикметників.
- •Семантична і граматична класифікація числівників. Відмінювання числівників.
- •Займенник як частина мови. Співвіднесеність займенників з іншими частинами мови. Розряди займенників. Специфіка відмінювання займенників.
- •Дієслово у системі частин мови. Система дієслівних форм (загальна характеристика). Категорія способу і часу дієслів. Історія форм минулого і майбутнього часів.
- •Категорія виду і стану дієслова. Поняття видової пари. Способи (роди) дієслівної дії.
- •Службові слова. Загальна характеристика службової функції сполучників, часток і прийменників.
- •Словосполучення як синтаксична одиниця. Принципи класифікацій словосполучень.
- •1) Підрядні – словосполучення, основні члени якого повязуються типами підрядного звядку (узгодження, керування, прилягання, сполучниково-підрядний зв'язок).
- •Категорії предикативності і модальності речення.
- •Двоскладне речення, вираження предикативності в ньому. Семантико-граматична структура двоскладного речення.
- •Односкладні речення. Специфіка вираження предикативності в односкладних реченнях. Типи односкладних речень. Проблемні питання класифікації односкладних речень.
- •Ускладнене речення. Вираження напівпредикативності і в ускладненому реченні. Основні різновиди ускладнених речень.
- •Складне речення як синтаксична одиниця. Основні класифікації складних речень. Складносурядні речення в системі складних речень; принципи їх класифікації.
- •Складнопідрядні речення в системі складних речень; принципи їх класифікації. Структурно-семантична класифікація складнопідрядних речень.
- •Безсполучникові складні речення; проблема їх синтаксису у системі складних речень. Принципи виділення структурно-семантичних типів складних безсполучникових речень.
- •Складні форми синтаксичної організації мовлення. Текст. Монологічне і діалогічне мовлення; складне синтаксичне ціле, абзац.
Семантична і граматична класифікація числівників. Відмінювання числівників.
Числівник - частина мови, що позначає точно фіксовану або невизначену кількість предметів і виражає категоріальне значення квантитативності у морфологічній категорії відмінка при обмеженому функціонуванні категорії роду і числа.: три години, тисячі доріг
2 сфери вживання: самостійне (абстрактно-математичні числові значення): 2+2; несамостійне вживання – поєднання з іменниками: сім років.
Семантика розчленовується на 2 номінативні функції – квантитативну (кількість предметів) і нумеративну (абстрактно-мат число).
Синтаксичні функції6 1) Підмет: Дві дівчинки гралися на подвірї; 2) частина складного іменникового присудка: Хлопців було сім; 3) означення: Ми пишаємося двома учнями; 4
Морфологічно своєрідний клас слів, бо не має граматичної категорії роду, крім числівників один (ч. р.), одна (ж. р.), одне/ -о (с. р.), нуль (ч. р.), мільйон, мільярд (ч. р.), тисяча (ж. р.). Родові відмінності в числівників два - дві, обидва -обидві, півтора - півтори представлено тільки в н. і з. відмінках. За числами змінюється лише числівник один.
За семантикою числівники поділяють на:
1) означено-кількісні - позначають точно окреслену кількість предметів або частин від цілого. За значенням їх поділяють на: а)власне-кількісні: 42 слова в межах: 1-10, 11-19, 20-90, 100, 200-900,1000, 1000000, більйон: шість яблук, сто трид цять два учні, б)збірні — позначають числові назви, що позначають певну кількість предметів: двоє,четверо, п 'ятеро, десятеро, двадцятеро;в)дробові – вказують на точну кількість частин від цілого.
2) неозначено-кількісні - вказують на чітко не визначену кількість предметів :кілька, декілька, кількасот, кільканадцятеро.
Структурні розряди числівників. Особливості відмінювання. За структурою числівники поділяють на: 1)прості:а)назви чисел першого десятка; б)назви другого десятка;в)назви десятків:двадцять,тридцять,сорок; г)числівник сто;д)збірні числівники та похідні від них із суфіксом -к- типу двійко,трійко;е)дробові півтора,півтори,пів; є)неозначено-кількісні,крім кількадесят, кількадесятеро, кількасот; ж) група на -надцять і -дцять; 2)складні: а)назви десятків від п 'ятдесяти до дев 'яноста;
б)назви сотень (двісті - дев "ятсот); в)дробовий півтораста;г)неозначено-кількісні кількадесят, кількадесятеро, кількасот;д)збірні обидва, обидві;
3)складені.-43, 195, 25683
Виділяють дев'ять типів відмінювання:
1)відмінювання числівника один (одна, одно/-е, одні). Цей числівник відмінюється як займенник той (та, те, ті): Н.один, одна, одне, одні Р. одного, одної/-ієї, одного, одних Д. одному одній одному одним З. один/-ого одну одне одні/их О. одним одн-ою/-ією одн-им одн-ими М. одн-ому/-ім одн-ій одн-ому/-ім одн-их;
2)відмінювання два, три, чотири Числівник два у називному і знахідному відмінках змінюється за родами (чол. і середн.р. - два, жін.дві): ;
3)відмінювання від п 'яти до десяти й усіх числівників на -дцять і -десят;
4)відмінювання сорок, дев'яносто, сто;
5)відмінювання двісті - чотириста та числівників на –сот Н.,Зн сорок Р.,Д.,Ор.,М сорок-а;
6)від- мінювання тисяча,мільйон,мільярд відмінюються як іменники, що належать до відповідних відмін.;
7)відмінюван- ня збірних числівників у непрямих відмінках збігається з відмінюванням відповідних кількісних числівників, але тільки з їх вторинними формами:п'ятеро - п'ятьох, п'ятьом, п'ятеро, п'ятьома, (на) п'ятьох.;
8)відмінювання дробових числівників. У дробових числівниках чисельник відмінюється, як відпс відний кількісний числівник, а знаменник — як порядковий. Причому після чисельників дві, три, чотири знаменник ставиться у формі називного відмінка множини, а після п'ять та більше — у формі родового відмінка множини: дві треті (частини), три п'яті (частини), чотири десяті (частини), дев'ять десятих (частин).;
9)відмінювання неозначено-кількісних числівників.