- •Тема 1.
- •Тема 2. Метафізика як “перша” філософія та формування онтології: історико-філософський погляд
- •Тема 3. Онтологія: буття, суще, єдність. Людина та світ: категорії матерії та духу. Час, простір та рух як виміри та абстрактні форми мислення.
- •Тема 4. Феноменологія (проблема духу у філософії).
- •2. Програма з дисципліни «метафізика»
- •Тема 1. Як можлива метафізика: історичний екскурс
- •Тема 2. Предмет метафізики
- •Тема 3. Запити про буття
- •Тема 4. Буття і сутнє
- •Тема 5. Буття і дія
- •Тема 6. Єдине, істинне і благо
- •Тема 7. Буття і світ
- •Тема 8. Абсолютне буття
- •3. Програма з дисципліни «діалектика»
- •Тема 1.
- •Поняття діалектики та її предмет.
- •Тема 2. Діалектика як позитивний метод пізнання.
- •Тема 3. Проблема всезагального у діалектиці.
- •Тема 4. Перехід як форма діалектики в бутті.
- •Тема 10.
- •Тема 11. Альтернативи діалектики: історія та сучасність.
- •4. Програма з дисципліни «гносеологія, епістемологія і праксеологія»
- •Предмет та основна проблематика теорії пізнання
- •Тема 2 Природа знання, його джерела та межі
- •Тема 3 Гносеологічні проблеми в добу античності та середньовіччя. Метафізична теорія пізнання
- •Тема 4 Проблеми пізнання в добу Нового Часу. Раціоналізм (теоретико-пізнавальний психологізм)
- •Тема 5 Проблеми пізнання в добу Нового Часу. Емпіризм
- •Тема 6 Теоретико-пізнавальний трансценденталізм (Кант, Гегель)
- •Тема 7 Проблеми пізнання в модерній філософії
- •Тема 8 Проблеми пізнання в постмодерній філософії
- •Тема 9 Проблема істини в теорії пізнання
- •Тема 10 Проблеми розвитку пізнання
- •Тема 11 Мова та пізнання
- •Тема 12 Еволюція позитивістської епістемології
- •Тема 13 Наукове знання: специфіка та структура
- •Тема 14. Еволюційна епістемологія
- •Тема 15. Філософські засади, ідеали та норми наукового пізнання та їх роль у розвитку науки
- •Тема 16. Проблема обґрунтування наукового знання
- •5. Програма з дисципліни «філософія свободи»
- •Тема 1.
- •Свобода як предмет філософської рефлексії.
- •Тема 2. Свобода волі у християнстві й філософії Середньовіччя
- •Тема 3. Свобода і самоздійснення людини
- •Тема 4. Свобода, право і законодавство
- •Тема 5. Свобода і громадянсько-правовий поступ
- •6. Програма з дисципліни
- •Тема 1.
- •Тема 2.
- •Тема 3.
- •7. Програма з дисципліни «соціологія»
- •Тема 1.
- •Соціологія як наука.
- •Тема 2. Соціологія о.Конта та г.Спенсера.
- •Тема 3 Натуралістичні школи в соціології
- •Тема 4. Соціологізм е.Дюркгайма.
- •Тема 5. Соціологія м.Вебера.
- •Тема 6. Німецька формальна соціологія.
- •Тема 7. Структурно-функціональна соціологія.
- •Тема 8. Конфліктна парадигма в західній соціології.
- •Тема 9. Теорія соціального обміну.
- •Тема 10. Символічний інтераціонізм
- •Тема 11. Феноменологічна соціологія.
- •Тема 12. Етнометодологія.
- •Тема 13. Соціологія постмодерну.
- •Тема 14.
- •Тема 15.
- •Тема 16.
- •Тема 17.
- •Тема 18.
- •Тема 19. Соціологія конфлікту
- •Тема 20. Соціологія особи.
- •Тема 21. Соціологія сім’ї
- •Тема 22. Гендерна соціологія
- •Тема 23. Соціологія девіантної поведінки.
- •Тема 24. Етносоціологія.
- •Тема 25. Соціологія політики.
- •Тема 26. Соціологія релігії.
- •Тема 27. Соціологія культури.
- •Тема 28. Організація соціологічного дослідження.
- •8. Програма з дисципліни «феноменологія та герменевтика»
- •Тема 1.
- •Теоретичні витоки феноменології та зародження феноменологічних ідей
- •Тема 2. Головні поняття трансцендентальної феноменології
- •Тема 3. Феноменологічна концепція внутрішньої свідомості часу
- •Тема 4. Концепція інтерсуб’єктивності у трансцендентальній феноменології
- •Тема 5. Поняття “життєсвіту” як культурно-історичної передумови пізнавального відношення людини до світу
- •Тема 6. Розвиток феноменологічних ідей у філософії хх століття – (4 год.)
- •Тема 7. Предмет герменевтики
- •Тема 8. Становлення герменевтики від античності до епохи Нового часу
- •Тема 9. Універсальна герменевтика ф. Шляермахера
- •Тема 10. Герменевтика як методологія гуманітарних наук у філософії в. Дильтая
- •Тема 11. Герменевтична онтологія м. Гайдеґера
- •Тема 12. Філософська герменевтика г.- ґ. Ґадамера
- •Тема 13. Герменевтичні концепції п. Рікера, р. Рорті. Поняття “герменевтики фізики та космофізики”
- •9. Програма з дисципліни «семіотика»
- •Тема 1.
- •Філософія на роздоріжжі хіх - хх століТь
- •Тема 2. Пошуки "нового ключа" розуміння людини і світу
- •Тема 3. Від репрезентації до референції і сигніфікації (аналітичнА філософіЯ і «лінгвістичний поворот»)
- •Тема 4 від семіології до семіотики
- •Тема 5 cеміотична компетенція
- •Тема 6-7 фізична реальність і людська дійсність як два види буття
- •Тема 8. Загальносеміотичні поняття і концепти
- •Тема 9. Прагматичний вимір семіотики
- •Тема 10. Слова і речі: логічні і лінгвістичні витоки сучасної семіотики
- •Тема 11. Структуралізм і семіотика
- •Тема 12. Історія семіотики
- •Тема 13. Простір сигналів і простір сенсу
- •Тема 14. Семіоз як предмет семіотики
- •Програма з дисципліни «філософія історії»
- •Тема 1.
- •Історія як предмет філософського осмислення.
- •Тема 2. Міф та філософія історії.
- •Тема 3.
- •11. Програма з дисципліни «соціальна філософія»
- •Тема 1.
- •Соціальна філософія як соціогуманітарна дисципліна.
- •Тема 2. Історична ґенеза соціальної філософії
- •Тема 3. Становлення української соціальної філософії
- •Тема 4. Розвиток соціальної філософії у XX ст.
- •Тема 5. Соціальна філософія к.Поппера.
- •Тема 6. Соціальна філософія х.Ортеги-і-Гасета.
- •Тема 7. Соціальна філософія Франкфуртської школи
- •Тема 8. Католицька соціальна філософія хх ст.
- •Тема 9. Постмодернізм та соціальна філософія.
- •Тема 10. Природа і суспільство.
- •Тема 11. Проблема людини соціальній філософії.
- •Тема 12. Вартості духовного життя сучасного суспільства
- •Тема 13. Філософські проблеми розвитку науки і техніки.
- •Тема 14. Філософія політики
- •Програма з дисципліни
- •«Філософська пропедевтика»
- •Тема 1.
- •Людина і світогляд: проблема самоздійснення
- •Тема 2. Особливості мітологічного світогляду, мислення і поведінки
- •Тема 3. Витоки філософії: східна парадигма
- •Тема 4. Витоки філософії: західна парадигма
- •Тема 5. Предмет філософії та його структура
- •Тема 6. Аксіологічні виміри буття: суб’єктивність і свідоме життя. Свобода і відповідальність
- •Тема 7. Визначення філософії та її функції
- •Тема 8. Філософська антропологія
- •Взірець тестових завдань для вступного випробування в магістратуру за напрямом „філософія”
3. Програма з дисципліни «діалектика»
Тема 1.
Поняття діалектики та її предмет.
Місце діалектики в структурі філософського знання. Діалектика та типи філософського світогляду. Історична генеза діалектики та її форми: стихійна діалектика стародавніх і діалектика як “мистецтво сперечатися” – засіб досягнення істини; схоластична діалектика; діалектика як порожня словесна суперечка (для Декарта, Бекона і інших філософів Нового часу). Антиномічна діалектика Канта.
Тема 2. Діалектика як позитивний метод пізнання.
Діалектика як позитивний метод пізнання (суб’єктивний у Фіхте, об’єктивний у Шеллінга і Геґеля). Діалектика як система суб’єкт – суб’єктних відношень і як діалог ( у вченні Фейєрбаха); матеріалістична діалектика марксизму. Трагічна діалектика А.Ліберта. діалектика екзистенціалізму; “неґативна діалектика” франкфуртської школи; діалектика “інтеґрального раціоналізму” Г.Башляра. Інваріанти змісту різних типів діалектики у сучасних філософських доктринах. Сучасні концепції діалектики.
Тема 3. Проблема всезагального у діалектиці.
Поняття всезагального. Діалектика як суб’єктивне. Діалектика як об’єктивне. Емпірична і теоретична діалектика. Історія діалектики та її теорія. Логічний апарат діалектики. Категорії, рефлективні визначення, поняття та принципи діалектики. Поняття закону. Форми діалектичного процесу: перехід, рефлексія, розвиток. Буття, сутність, дійсність як сфери реалізації форм діалектичного процесу.
Діалектика та її альтернативи: еклектика, софістика, метафізика, релятивізм, доґматизм. Діалектика і формальна логіка. Розсудок, розум, діалектика.
Тема 4. Перехід як форма діалектики в бутті.
Поняття переходу, взаємопереходу, становлення. Категорії якості, кількості, міри. Основні етапи їх формування. Поняття безмірного. Якісна і кількісна визначеність буття. Міра як єдність якості і кількості. Взаємоперехід кількості і якості та його умови. Якісна і кількісна нескінченність. Поняття неперервності, перервності та стрибка. Взаємоперехід кількості в якість як принцип пізнання і діяльності. Чуттєве споглядання, розсудок і розум в контексті категоріальних визначень буття.
Тема 5.
Рефлексія як сутність.
Сутність як рефлексія. Поняття відображення. Природа універсальних рефлективних визначень сфери сутності. Внутрішня і зовнішня рефлексія. Види рефлексії. Визначеня рефлексії: тотожність, відмінність, протилежність, суперечність, основа. розум в контексті рефлексії.
Тема 6.
Способи розв’язання логічних суперечностей.
Формальна і діалектична суперечність. Реальна і логічна (пізнавальна) основа та спосіб розв’язання суперечностей. Боротьба протилежностей як філософська проблема. Поняття антагонізму. Чуттєве споглядання, розсудок і розум в контексті рефлексії.
Тема 7.
Розвиток як форма діалектики в дійсності. (частина перша)
Поняття дійсності як єдності буття і сутності. Поняття зміни, руху. Рух і розвиток. Еволюція і еманація як моменти розвитку. Поняття метаморфози. Поняття як “стихія” розвитку. Логічна структура принципу розвитку.
Тема 8.
Розвиток як форма діалектики в дійсності. (частина друга)
Заперечення та самозаперечення в діалектиці. Формальне та діалектичне заперечення. Принцип “зняття”. Розвиток як перехід в протилежність. Тотожність і відмінність ступенів розвитку. Зовнішні форми вияву розвитку: лінійна, кругова, тріадична, спіралевидна. Розсудок і розум в контексті поняття розвитку.
Тема 9.
Діалектика як метод
Діалектика як теорія і метод. Структура діалектичного методу. Поняття системи філософського знання. Діалектичні принципи побудови системи філософського знання. Збіг початку і принципу системи. Сходження від конкретного до абстрактного і від абстрактного до конкретного – метод побудови філософії як теоретичної системи знання. Історичне і логічне. Співвідношення онтології і діалектики.