Тема 7. Визначення філософії та її функції
Особливості філософського мислення. Мудрість і філософія. Філософія як теоретична форма світогляду й теоретична основа самосвідомості. Філософія і метафізика: вади світоглядного визначення філософії. Чи можлива філософія як метафізика? (І. Кант).
Класичні визначення філософії за Платоном, Аристотелем, Кантом. Статус філософського знання серед інших дисциплін.
Визначення філософії з погляду: етимологічного (софійного), світоглядно-теоретичного, предметного-епістемологічного, сайєнтичного, антисайентичного, антропологічного, екзистенціального, семіотичного.
Відношення «Я – Інший» як основа антропологічної рефлексії. Антропологічний поворот у філософії. Філософія як мистецтво жити.
Дефініції філософії. Філософія як духовне і розумове ''повноліття'' і як ''інтелектуальне змагання з дійсністю''.
Основні функції філософії та її суспільна спрямованість. Гуманістичний дух філософії. Філософія в системі культури людства та її національні особливості. Українська ідея та особливості української філософії.
Тема 8. Філософська антропологія
Тема людини у філософії. Поняття життєвого світу людини: проблема життя і смерті. Взаємодія життєвих інстанцій: біотичної з її потягами і гонами, соціальної з її настановою на взаємодію, та духу з його здатністю до аскези.
Людина – політична тварина. Людина як вільна істота з потребами вкоріненості і трансценденції. Індивід – особа – персона. Антропоцентризм: позитивна і негативна антропологія. Людське буття та людські звершення. Світогляд зарозумілості та проблема обожнення людини: застереження М. Шеллера і Ж. Марітена. Ч. Тейлор про «три хвороби» нашого часу.
Цинічний розум як форма хибної свідомості. Що таке свідоме життя? Турбота про Іншого як основа людського буття. Судьба і доля. Людина перед викликом глобалізації.
Сенс життя. Феномен безсмертя. Людина перед потребою визнання, самоздійснення і любові. Свобода як право людини за її народженням. Свобода і відповідальність як базові передумови людяності. Призначення людини.
Людина і людство. Поняття ідентичності та автентичності особи. Соціальна роль і гендерна рівність. Культура як форма взаємодії людини і світу. Захист прав і свобод людини. Планетарна єдність людей.
Різновиди філософської антропології: соціальна, структурна, культурна, політична, релігійна, педагогічна.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:
Барт Ролан.Избранныеработы. Семиотика. Поетика. М., 1994. Разд. 2. Миф сегодня. С.72-131.
Бичко А. К., Бичко І. В., Табачковський В. Г. Історія філософії. – К.: Либідь, 2001. – С. 18-30; С. 31-51.
Булашев Г.О. Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях. К., 1992.
Вейль С. Укорінення. К., 1999.
Вейн Поль. Чи вірили греки у свої міфи? – Львів, 2003. – С. 85-102.
Гадамер Г. Мова і розуміння // Рижак Л. Філософія як рефлексія духу. Хрестоматія. – Львів: ВЦ ЛНУ ім. І. Франка, 2009. – С. 286 – 305.
Гайдеггер М. Час картини світу // Хайдеггер М. Работы и размышления разных лет. – М.: Гнозис, 1993. – С. 135-167.
Генрих Дитер. Свідоме життя. Дослідження співвідношення суб’єктивності та метафізики. – К.: Курс, 2006. – С. 12-41.
Гордер Юстейн. Світ Софії. Роман про історію філософії. Львів, 1997. С. 73 – 90.
Грабович Г. Поет як міфотворець. К., 1998. Розд. 3. Міф: структури і парадигматичні відносини. С.63-73.
Гуссерль Е. Криза європейського людства і філософія // Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрямки. К., 1996. – С. 62 – 95.
Захара І. С. Лекції з історії філософії. – Львів, 1997. – С. 20 – 112.
Золотослов. Поетичний космос Древньої Русі. К., 1988.
Іларіон, митрополит. Дохристиянські вірування українського народу. К., 1994.
Кант І. Відповідь на питання, що таке просвітництво? // Мислителі німецького романтизму. – Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2003. – С. 158-161.
Кант І. Пролегомени до кожної майбутньої метафізики, яка зможе виступити як наука / Переклад і редакція Івана Мірчука. Друге видання за редакцією М. Шаповала. – Мюнхен, 2004. – С. 39-57.
Кант І. Рефлексії до критики чистого розуму. – К.: Юніверс, 2004. – С. 11 – 40.
Карась А. Реальність і філософія у семіотичному аспекті // Записки наукового Товариства імені Шевченка. Праці історично-філософічної секції. Том 256. – С. 469-484.
Карась А. Трансформація філософії під впливом сучасних викликів // Вісник ЛНУ. Серія: філософські науки, 2008. № 11. С. 38–46.
Карась А. Ф. Філософія: предмет та історія: Текст лекцій. Львів, 1994. – С. 4-14.
Карась А.Ф. Душа культури і дух мислення // Записки Наукового Товариства імені Т.Шевченка. Т.222. Львів, 1991. С.216-247.
Козловський Петер. Постмодерна культура // Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрями. Хрестоматія. – К.: Ваклер, 1996. – С. 221 – 245.
Кондзьолка В. В. Філософія і її духовно-інтелектуальний простір. – Чернівці, 2004. – С. 33-67.
Кондзьолка В. В. Філософія і її історія. – Львів., 1996. – С. 7-35.
Космос Древньої України. К., 1992.
Костенко Ліна. Гуманітарна аура нації або дефект головного дзеркала. К., 1999.
Костомаров М. Книга буття українського народу // Рижак Л. Філософія як рефлексія духу: хрестоматія. – С. 410 – 425.
Кремень В. Філософія: мислителі, ідеї, концепції. – К.: Книга, 2005. – С. 14-21; С. 48-52; С. 72-103; С. 12-48; С. 12 – 46; С. 332 – 342; 458 – 465; С. 7-46, 322-342.
Кульчицький О. Введення в проблематику сутності філософії // Шлемкевич М. Сутність філософії // Записки Наукового Товариства ім. Шевченка. Том 191. – Париж – Нью-Йорк – Мюнхен, 1981. – С. 60-72; С. 28-41.
Кульчицький О. Основи філософії і філософічних наук. – Мюнхен-Львів, 1995. – С. 100 – 113; С. 124 – 139; С. 113 – 124; С. 139-163; С. 24-36.
Леві-Строс Клод. Структурна антропологія. К., 1997. Розд.11. Структура міфів. С.195-220.
Лісовий В. Культура і цивілізація // Лісовий В. Культура, ідеологія, політика. К., 1997. С.12-31.
Лосев А.Диалектика мифа // Философия, мифология, культура. М., 1991. С. 21-21; С. 40-44; С. 91-99; С. 169-172.
Маланюк Є. Книга спостережень. Торонто,1966. – Т. 2.(Малоросійство). – С. 229-247.
Мамардашвили М.Как я понимаю философию. М., 1990.
Марсель Г. Трагическая мудрость философии. М., 1995.
Мирча Элиаде. Аспекты мифа. М., 1994.
Мірчук Іван. Вступ до філософії. – Мюнхен, 2006. – С. 19–57; С. 23-57; С. 45 – 50; С. 57 – 91; С. 136 – 145.
Моріак Ф. У що я вірю. К., 1993.
На ріках вавилонських. – К., 1991.
Нечуй-Левицький Іван. Світогляд українського народу. Ескіз української міфології. – К.: Обереги, 2003. – С. 3 – 75.
Ортега -и -Гассет Х. Что такое философия ? М., 1991. С. 51-192.
Платон. Апологія Сократа / Платон. Діалоги. – К.: Основи, 1995. – С. 20 – 42.
Предмет і проблематика філософії. Навчальний посібник / За ред. М. А. Скринника і З.Е. Скринник. – Львів, 2001. – С. 15-21; С. 366 – 413; С. 36-53; С. 10 – 36, 215 – 245; С. 26 – 30, 265 – 291; С. 30 – 32, 336 – 366; С. 194 – 215.
Рассел Б. Історія західної філософії. – К., 1995 (ч. 1). – С. 5-74.
Рижак Л. Філософія як рефлексія духу: навчальний посібник. – Львів: ВЦ ЛНУ ім. І. Франка, 2009. – С. 6 – 41; С. 41–74; С. 75–109; С. 109–144; С. 217–254; С. 291 – 324; С. 568 – 603.
Свідзинський А. Самоорганізація і культура. К., 1999. Розд. 12. С.129-139. Розд. 13. С. 139-149. Розд. 15. С.159-178.
Слотердайк П. Критика цинічного розуму: Пер. з нім. – К.: Тандем, 2002. – С.19-25.
Тейлор Ч. Етика автентичності. – К.: Дух і літера, 2002. – С. 5 – 59.
Топоров В. Миф. Ритуал. Символ. Образ. М., 1995.
Філософія: світ людини. Курс лекцій (Табачковський В. Г., Булатов М. О., Хамітов Н. В.). – К.: Либідь, 2003. – С. 15-36; С. 9-29, 157-179.
Франкл В. Человек в поисках смысла. М., 1990.
Франко І. Що таке поступ? (Твори у 50-ти томах. К., 1985. Т. 45.) // Рижак Л. Філософія як рефлексія духу: хрестоматія. – С. 444 – 471.
Фромм Э. Бегство от свободы. М., 1990.
Хайдеггер М. Основные понятия метафизики // Вопросы философии. 1989. № 9.
Шевченко Т. Щоденник. Твори у 5 т. К., 1985. Т. 5.
Шлемкевич М. Сутність філософії // Записки Наукового Товариства ім. Шевченка. Том 191. – Париж – Нью-Йорк – Мюнхен, 1981. – С. 91-122.
Контрольні питання:
Поняття світогляду, його структурні елементи і предметні відношення.
Значення радості і задоволення у житті людини та їх світоглядна обумовленість.
Повсякденне, достовірне і теоретичне знання. Основні функції світогляду.
Типологія світогляду
Обґрунтуйте, чому вважається, що радість належить до субстанційного виміру буття, а задоволення (насолода) – до атрибутивного.
Як Ви розумієте поняття «самоздійснення» людини і чим воно відрізняється від «самоствердження»? Назвіть основні чинники самоздійснення людини.
Розкрийте «горизонт» функції розуміння і засади критичного і раціонально-теоретичного мислення. У якому співвідношенні між собою вони перебувають?
Характерні риси та відмінності між мітологічним і релігійним світоглядами.
Віра, надія і любов у структурі світогляду і житті людини.
Характерні особливості теоретичного знання і світогляду.
Що таке міфологія? Назвіть її основні функцій й охарактеризуйте.
Що таке синкретизм і в чому полягає його світоглядна функція?
У чому суть персоніфікації довкілля первісною людиною?
Чому вважається, що мітологічний світогляд є принципово позаінтелектуальним? Чим тоді відрізняється інтелектуальна форма світосприйняття?
Охарактеризуйте функцію розуміння як базову для мітичного світогляду. Що вважається контекстом її існування?
У якому відношенні перебувають функції розуміння і критичного, раціонального мислення? Запропонуйте приклади.
Поясніть чому для мітологічного світосприйняття іманентною є функція жертвопринесення?
Що таке мітотворчість ХХ століття: наведіть кілька прикладів, що свідчать про її існування.
У чому полягає відмінність між жертвопринесенням і жертовністю? Наведіть приклади.
Поняття онтології у філософії: запропонувати визначення монізму, дуалізму і плюралізму.
Охарактеризуйте поняття: «субстанція», «монізм», «дуалізм», «плюралізм».
Що таке гносеологія? Назвіть основні поняття, що характеризують її зміст.
Про які чотири основні онтологічні напрями в історії філософії йдеться у підручнику О. Кульчицького?
Охарактеризуйте основну проблему і завдання гносеології.
Розкрийте зміст спіритуалізму (ідеалізму) та матеріалізму у філософії.
Охарактеризуйте суть скептичних підходів у філософії.
Визначте характерні віхи та імена в історії філософського матеріалізму.
Охарактеризуйте проблематику джерела пізнання у філософії.
Визначте характерні віхи та імена в історії філософії спіритуалізму.
Запропонуйте визначення і характеристику сенсуалізму.
Охарактеризуйте проблематику і суть філософського дуалізму і назвіть його представників.
Запропонуйте визначення і характеристику раціоналізму. Поясніть вислів Р. Декарта «cogito, ergo sum».
О
характеризуйте
проблематику і суть філософського
монізму і назвіть його представників.
Охарактеризуйте онтологічну проблематику і структуру буття за теорією Н. Гартмана.
Охарактеризуйте поняття «світогляд» і вкажіть на його структуру. У чому полягає зв'язок між світоглядом і філософією.
Проблема істини у класичній філософії: емпіризм і раціоналізм.
У чому полягає проблема визначення філософії як науки?
Розкрийте «горизонт» функції розуміння і засади раціонально-теоретичного мислення. У якому співвідношенні між собою вони перебувають?
У чому полягають особливості релігійного світогляду?
Охарактеризуйте явища «солярного монотеїзму» і світоглядного політеїзму.
Назвіть найважливіші світоглядні ідеї вавилонської культури. У чому полягає відмінність між світоглядними ідеями та власне філософським мисленням?
Назвіть основні епохи у розвитку філософської думки в Індії і вкажіть до якої з них належить формування «даршан» (поясніть також значення цього явища)?
Назвіть основні світоглядні ідеї індійського філософського мислення і запропонуйте їхню характеристику.
Назвіть основні філософські школи Стародавньої Індії.
Охарактеризуйте основні школи Стародавнього Китаю та їх ідейний зміст.
Що таке «легізм» і до якої культури належить це явище?
Які принципи закладено в основу китайської філософії Конфуцієм?
Окресліть особливості античного філософського мислення досократичного періоду.
У чому полягає відмінність між східною і західною парадигмами філософського мислення?
Чому вважається, що філософія Сократа викликала радикальну переорієнтацію мислення? У чому її історичне значення?
Що таке раціональне обґрунтування: вкажіть основні риси.
Предмет філософії та його ділянки.
Що таке філософія? Запропонуйте визначення і дайте пояснення кількох підходів.
Характеристика ірраціонального напрямку у філософії.
Що таке аксіологія і в чому полягає її основна проблематики?
Охарактеризуйте проблему «становлення вартостей у дійсності» на основі дискусії між Н. Гартманом і М. Шеллером.
Охарактеризуйте основні ділянки філософського знання.
Поясніть особливості етимологічного підходу до визначення філософії та критично-раціонального. Філософія як «розумове повноліття».
Світоглядне визначення філософії та його обмеженість.
Епістемологічне визначення філософії. Філософія, метафізика і наука.
Характерні риси софійної філософської парадигми. Який зміст поняття «мудрість»?
У чому суть семіотичного підходу до філософії? Запропонуйте його визначення.
Що таке Логос у філософії Античності і яким чином це поняття позначилося на західній парадигмі мислення?
Назвіть основні функції філософії і запропонуйте характеристику кожної.
Чи є філософія наукою? Обґрунтуйте свою відповідь
Предмет антропології та її різновиди
Есенційний та екзистенціний підходи до людини і світу
Суть і завдання філософської антропології.
Проблематика і метод філософської антропології.
Різновиди філософської антропології
Структура вартостей та вартості у структурі дійсності
Сократ як філософ: головна проблематика тексту «Апологія Сократа»
Ключові думки та міркування Сократа, звернені до першої групи обвинувачів:
Хто є справді мудрим, на думку Сократа?
Ключові міркування Сократа, адресовані другій групі обвинувачів:
Чому проти Сократа виникла у людей «люта ненависть»?
Справедливість, правда, гідність і честь у філософії Сократа:
Значення смерті у житті й вчинках людини, на думку Сократа
У чому полягає головна проблема, що випливає з «Апології Сократа»?
Предмет онтології.
Охарактеризуйте проблематику і суть філософського монізму і назвіть його представників.
Що таке «пантеїзм»?
Головні проблеми гносеології.
Охарактеризуйте суть скептичних підходів у філософії.
У чому суть гносеологічного (епістемологічного) релятивізму?
Що таке наукове пізнання і чим воно відрізняється від ненаукового?
Базові передумови самоздійснення: свобода, ідентичність, автентичність.
У чому суть поняття «антропологічна зарозумілість»?
Поясніть зміст поняття «цинічний розум».
Філософія як «інтелектуальне змагання з дійсністю».