- •Тема 1.
- •Тема 2. Метафізика як “перша” філософія та формування онтології: історико-філософський погляд
- •Тема 3. Онтологія: буття, суще, єдність. Людина та світ: категорії матерії та духу. Час, простір та рух як виміри та абстрактні форми мислення.
- •Тема 4. Феноменологія (проблема духу у філософії).
- •2. Програма з дисципліни «метафізика»
- •Тема 1. Як можлива метафізика: історичний екскурс
- •Тема 2. Предмет метафізики
- •Тема 3. Запити про буття
- •Тема 4. Буття і сутнє
- •Тема 5. Буття і дія
- •Тема 6. Єдине, істинне і благо
- •Тема 7. Буття і світ
- •Тема 8. Абсолютне буття
- •3. Програма з дисципліни «діалектика»
- •Тема 1.
- •Поняття діалектики та її предмет.
- •Тема 2. Діалектика як позитивний метод пізнання.
- •Тема 3. Проблема всезагального у діалектиці.
- •Тема 4. Перехід як форма діалектики в бутті.
- •Тема 10.
- •Тема 11. Альтернативи діалектики: історія та сучасність.
- •4. Програма з дисципліни «гносеологія, епістемологія і праксеологія»
- •Предмет та основна проблематика теорії пізнання
- •Тема 2 Природа знання, його джерела та межі
- •Тема 3 Гносеологічні проблеми в добу античності та середньовіччя. Метафізична теорія пізнання
- •Тема 4 Проблеми пізнання в добу Нового Часу. Раціоналізм (теоретико-пізнавальний психологізм)
- •Тема 5 Проблеми пізнання в добу Нового Часу. Емпіризм
- •Тема 6 Теоретико-пізнавальний трансценденталізм (Кант, Гегель)
- •Тема 7 Проблеми пізнання в модерній філософії
- •Тема 8 Проблеми пізнання в постмодерній філософії
- •Тема 9 Проблема істини в теорії пізнання
- •Тема 10 Проблеми розвитку пізнання
- •Тема 11 Мова та пізнання
- •Тема 12 Еволюція позитивістської епістемології
- •Тема 13 Наукове знання: специфіка та структура
- •Тема 14. Еволюційна епістемологія
- •Тема 15. Філософські засади, ідеали та норми наукового пізнання та їх роль у розвитку науки
- •Тема 16. Проблема обґрунтування наукового знання
- •5. Програма з дисципліни «філософія свободи»
- •Тема 1.
- •Свобода як предмет філософської рефлексії.
- •Тема 2. Свобода волі у християнстві й філософії Середньовіччя
- •Тема 3. Свобода і самоздійснення людини
- •Тема 4. Свобода, право і законодавство
- •Тема 5. Свобода і громадянсько-правовий поступ
- •6. Програма з дисципліни
- •Тема 1.
- •Тема 2.
- •Тема 3.
- •7. Програма з дисципліни «соціологія»
- •Тема 1.
- •Соціологія як наука.
- •Тема 2. Соціологія о.Конта та г.Спенсера.
- •Тема 3 Натуралістичні школи в соціології
- •Тема 4. Соціологізм е.Дюркгайма.
- •Тема 5. Соціологія м.Вебера.
- •Тема 6. Німецька формальна соціологія.
- •Тема 7. Структурно-функціональна соціологія.
- •Тема 8. Конфліктна парадигма в західній соціології.
- •Тема 9. Теорія соціального обміну.
- •Тема 10. Символічний інтераціонізм
- •Тема 11. Феноменологічна соціологія.
- •Тема 12. Етнометодологія.
- •Тема 13. Соціологія постмодерну.
- •Тема 14.
- •Тема 15.
- •Тема 16.
- •Тема 17.
- •Тема 18.
- •Тема 19. Соціологія конфлікту
- •Тема 20. Соціологія особи.
- •Тема 21. Соціологія сім’ї
- •Тема 22. Гендерна соціологія
- •Тема 23. Соціологія девіантної поведінки.
- •Тема 24. Етносоціологія.
- •Тема 25. Соціологія політики.
- •Тема 26. Соціологія релігії.
- •Тема 27. Соціологія культури.
- •Тема 28. Організація соціологічного дослідження.
- •8. Програма з дисципліни «феноменологія та герменевтика»
- •Тема 1.
- •Теоретичні витоки феноменології та зародження феноменологічних ідей
- •Тема 2. Головні поняття трансцендентальної феноменології
- •Тема 3. Феноменологічна концепція внутрішньої свідомості часу
- •Тема 4. Концепція інтерсуб’єктивності у трансцендентальній феноменології
- •Тема 5. Поняття “життєсвіту” як культурно-історичної передумови пізнавального відношення людини до світу
- •Тема 6. Розвиток феноменологічних ідей у філософії хх століття – (4 год.)
- •Тема 7. Предмет герменевтики
- •Тема 8. Становлення герменевтики від античності до епохи Нового часу
- •Тема 9. Універсальна герменевтика ф. Шляермахера
- •Тема 10. Герменевтика як методологія гуманітарних наук у філософії в. Дильтая
- •Тема 11. Герменевтична онтологія м. Гайдеґера
- •Тема 12. Філософська герменевтика г.- ґ. Ґадамера
- •Тема 13. Герменевтичні концепції п. Рікера, р. Рорті. Поняття “герменевтики фізики та космофізики”
- •9. Програма з дисципліни «семіотика»
- •Тема 1.
- •Філософія на роздоріжжі хіх - хх століТь
- •Тема 2. Пошуки "нового ключа" розуміння людини і світу
- •Тема 3. Від репрезентації до референції і сигніфікації (аналітичнА філософіЯ і «лінгвістичний поворот»)
- •Тема 4 від семіології до семіотики
- •Тема 5 cеміотична компетенція
- •Тема 6-7 фізична реальність і людська дійсність як два види буття
- •Тема 8. Загальносеміотичні поняття і концепти
- •Тема 9. Прагматичний вимір семіотики
- •Тема 10. Слова і речі: логічні і лінгвістичні витоки сучасної семіотики
- •Тема 11. Структуралізм і семіотика
- •Тема 12. Історія семіотики
- •Тема 13. Простір сигналів і простір сенсу
- •Тема 14. Семіоз як предмет семіотики
- •Програма з дисципліни «філософія історії»
- •Тема 1.
- •Історія як предмет філософського осмислення.
- •Тема 2. Міф та філософія історії.
- •Тема 3.
- •11. Програма з дисципліни «соціальна філософія»
- •Тема 1.
- •Соціальна філософія як соціогуманітарна дисципліна.
- •Тема 2. Історична ґенеза соціальної філософії
- •Тема 3. Становлення української соціальної філософії
- •Тема 4. Розвиток соціальної філософії у XX ст.
- •Тема 5. Соціальна філософія к.Поппера.
- •Тема 6. Соціальна філософія х.Ортеги-і-Гасета.
- •Тема 7. Соціальна філософія Франкфуртської школи
- •Тема 8. Католицька соціальна філософія хх ст.
- •Тема 9. Постмодернізм та соціальна філософія.
- •Тема 10. Природа і суспільство.
- •Тема 11. Проблема людини соціальній філософії.
- •Тема 12. Вартості духовного життя сучасного суспільства
- •Тема 13. Філософські проблеми розвитку науки і техніки.
- •Тема 14. Філософія політики
- •Програма з дисципліни
- •«Філософська пропедевтика»
- •Тема 1.
- •Людина і світогляд: проблема самоздійснення
- •Тема 2. Особливості мітологічного світогляду, мислення і поведінки
- •Тема 3. Витоки філософії: східна парадигма
- •Тема 4. Витоки філософії: західна парадигма
- •Тема 5. Предмет філософії та його структура
- •Тема 6. Аксіологічні виміри буття: суб’єктивність і свідоме життя. Свобода і відповідальність
- •Тема 7. Визначення філософії та її функції
- •Тема 8. Філософська антропологія
- •Взірець тестових завдань для вступного випробування в магістратуру за напрямом „філософія”
Програма з дисципліни
«Філософська пропедевтика»
Тема 1.
Людина і світогляд: проблема самоздійснення
Поняття світогляду: етимологія, значення і зміст терміна. Життя і світогляд. Світогляд як система поглядів, знань, цінностей, вірувань і переконань. Чуттєво-емоційні та вольові елементи світосприйняття і світовідношення. Радість і задоволення, добро і краса як вартісний аспект світогляду. Предметно-світоглядне відношення: світ-людина-суспільство. Особливості повсякденного, асортеричного, аподиктичного, теоретичного і наукового знання у структурі світогляду. Світогляд як основа розуміння і поведінки. Мітологічні та релігійні елементи світогляду. Роль символічного у житті людини. Розрізнення родів світогляду за Дільтаєм. Буденний і теоретичний світогляд, його рівні і типи. Особисте, індивідуальне, загальне і суспільне у світогляді. Світогляд як духовно-практичне освоєння світу. Основні функції світогляду: розуміння, оцінювання, праксеології. Філософія як теоретичний вираз світоглядного ставлення до світу і теоретична форма самосвідомості людини.
Тема 2. Особливості мітологічного світогляду, мислення і поведінки
Мітологія як світогляд, мислення і поведінка: синкретична основа мітологемного світосприйняття. Дійсність неподільності імен і речей, духовного і тілесного, живого і мертвого. Міт як актуальна конкретність реального життя. Чуттєво-емоційне як символічне і знакове у мітологічному сприйнятті. Позаінтелектуальна природа мітологічного світогляду, його байдужість до емпіричних і раціональних доказів і логічної суперечності, пов'язання із ритуалом та політеїстичним віруванням. Анімізм і магія; звуки, жести, запахи, кольори тощо, як засоби мітичного світосприйняття. Зміст тотему, табу і ритуальності. Колективне джерело мітології.
Розуміння і пояснення (пізнання) у структурі мітологічного мислення. Жертвопринесення як спонука розуміння і дії. Етногрупова основа мітологемного світосприйняття.
Відмінність між мітологічним і критичним, раціонально-теоретичним мисленням. Мітологічне у контексті європейського світогляду ХХ століття. Роль художнього стилю мітотворчості у культурі ХХ століття. Мітотворчість у гуманітарних, соціальних і політичних концепціях ХХ ст. та суспільна практика. Поняття ''раціоналістичного'' міту. Українське суспільство: посткомуністичні мітологеми світогляду.
Тема 3. Витоки філософії: східна парадигма
Світогляд та філософські ідеї у культурах Стародавнього Сходу.
Виникнення писемності як умова нагромадження суспільного досвіду і передумова поширення знань. Значення осілого способу життя і міського поселення. Роль жерця і писаря у хліборобських цивілізаціях цивілізаціях Стародавнього Єгипту і Месопотамії.
Світоглядна концепція солярного монотеїзму. Основні світоглядні ідеї культури Месопотамії. Проблеми морального самовдосконалення людини.
Становлення філософської думки в Індії: ведична, епічна і схоластична епохи.
Головні світоглядні ідеї філософського мислення Індійської цивілізації. Класичні філософські школи Стародавньої Індії.
Філософська думка у Стародавньому Китаї. Основні філософські школи: конфуціанство, даосизм, легізм. Філософія і суспільне життя. Софійність як особливість східної філософської парадигми.
