- •Тема 1.
- •Тема 2. Метафізика як “перша” філософія та формування онтології: історико-філософський погляд
- •Тема 3. Онтологія: буття, суще, єдність. Людина та світ: категорії матерії та духу. Час, простір та рух як виміри та абстрактні форми мислення.
- •Тема 4. Феноменологія (проблема духу у філософії).
- •2. Програма з дисципліни «метафізика»
- •Тема 1. Як можлива метафізика: історичний екскурс
- •Тема 2. Предмет метафізики
- •Тема 3. Запити про буття
- •Тема 4. Буття і сутнє
- •Тема 5. Буття і дія
- •Тема 6. Єдине, істинне і благо
- •Тема 7. Буття і світ
- •Тема 8. Абсолютне буття
- •3. Програма з дисципліни «діалектика»
- •Тема 1.
- •Поняття діалектики та її предмет.
- •Тема 2. Діалектика як позитивний метод пізнання.
- •Тема 3. Проблема всезагального у діалектиці.
- •Тема 4. Перехід як форма діалектики в бутті.
- •Тема 10.
- •Тема 11. Альтернативи діалектики: історія та сучасність.
- •4. Програма з дисципліни «гносеологія, епістемологія і праксеологія»
- •Предмет та основна проблематика теорії пізнання
- •Тема 2 Природа знання, його джерела та межі
- •Тема 3 Гносеологічні проблеми в добу античності та середньовіччя. Метафізична теорія пізнання
- •Тема 4 Проблеми пізнання в добу Нового Часу. Раціоналізм (теоретико-пізнавальний психологізм)
- •Тема 5 Проблеми пізнання в добу Нового Часу. Емпіризм
- •Тема 6 Теоретико-пізнавальний трансценденталізм (Кант, Гегель)
- •Тема 7 Проблеми пізнання в модерній філософії
- •Тема 8 Проблеми пізнання в постмодерній філософії
- •Тема 9 Проблема істини в теорії пізнання
- •Тема 10 Проблеми розвитку пізнання
- •Тема 11 Мова та пізнання
- •Тема 12 Еволюція позитивістської епістемології
- •Тема 13 Наукове знання: специфіка та структура
- •Тема 14. Еволюційна епістемологія
- •Тема 15. Філософські засади, ідеали та норми наукового пізнання та їх роль у розвитку науки
- •Тема 16. Проблема обґрунтування наукового знання
- •5. Програма з дисципліни «філософія свободи»
- •Тема 1.
- •Свобода як предмет філософської рефлексії.
- •Тема 2. Свобода волі у християнстві й філософії Середньовіччя
- •Тема 3. Свобода і самоздійснення людини
- •Тема 4. Свобода, право і законодавство
- •Тема 5. Свобода і громадянсько-правовий поступ
- •6. Програма з дисципліни
- •Тема 1.
- •Тема 2.
- •Тема 3.
- •7. Програма з дисципліни «соціологія»
- •Тема 1.
- •Соціологія як наука.
- •Тема 2. Соціологія о.Конта та г.Спенсера.
- •Тема 3 Натуралістичні школи в соціології
- •Тема 4. Соціологізм е.Дюркгайма.
- •Тема 5. Соціологія м.Вебера.
- •Тема 6. Німецька формальна соціологія.
- •Тема 7. Структурно-функціональна соціологія.
- •Тема 8. Конфліктна парадигма в західній соціології.
- •Тема 9. Теорія соціального обміну.
- •Тема 10. Символічний інтераціонізм
- •Тема 11. Феноменологічна соціологія.
- •Тема 12. Етнометодологія.
- •Тема 13. Соціологія постмодерну.
- •Тема 14.
- •Тема 15.
- •Тема 16.
- •Тема 17.
- •Тема 18.
- •Тема 19. Соціологія конфлікту
- •Тема 20. Соціологія особи.
- •Тема 21. Соціологія сім’ї
- •Тема 22. Гендерна соціологія
- •Тема 23. Соціологія девіантної поведінки.
- •Тема 24. Етносоціологія.
- •Тема 25. Соціологія політики.
- •Тема 26. Соціологія релігії.
- •Тема 27. Соціологія культури.
- •Тема 28. Організація соціологічного дослідження.
- •8. Програма з дисципліни «феноменологія та герменевтика»
- •Тема 1.
- •Теоретичні витоки феноменології та зародження феноменологічних ідей
- •Тема 2. Головні поняття трансцендентальної феноменології
- •Тема 3. Феноменологічна концепція внутрішньої свідомості часу
- •Тема 4. Концепція інтерсуб’єктивності у трансцендентальній феноменології
- •Тема 5. Поняття “життєсвіту” як культурно-історичної передумови пізнавального відношення людини до світу
- •Тема 6. Розвиток феноменологічних ідей у філософії хх століття – (4 год.)
- •Тема 7. Предмет герменевтики
- •Тема 8. Становлення герменевтики від античності до епохи Нового часу
- •Тема 9. Універсальна герменевтика ф. Шляермахера
- •Тема 10. Герменевтика як методологія гуманітарних наук у філософії в. Дильтая
- •Тема 11. Герменевтична онтологія м. Гайдеґера
- •Тема 12. Філософська герменевтика г.- ґ. Ґадамера
- •Тема 13. Герменевтичні концепції п. Рікера, р. Рорті. Поняття “герменевтики фізики та космофізики”
- •9. Програма з дисципліни «семіотика»
- •Тема 1.
- •Філософія на роздоріжжі хіх - хх століТь
- •Тема 2. Пошуки "нового ключа" розуміння людини і світу
- •Тема 3. Від репрезентації до референції і сигніфікації (аналітичнА філософіЯ і «лінгвістичний поворот»)
- •Тема 4 від семіології до семіотики
- •Тема 5 cеміотична компетенція
- •Тема 6-7 фізична реальність і людська дійсність як два види буття
- •Тема 8. Загальносеміотичні поняття і концепти
- •Тема 9. Прагматичний вимір семіотики
- •Тема 10. Слова і речі: логічні і лінгвістичні витоки сучасної семіотики
- •Тема 11. Структуралізм і семіотика
- •Тема 12. Історія семіотики
- •Тема 13. Простір сигналів і простір сенсу
- •Тема 14. Семіоз як предмет семіотики
- •Програма з дисципліни «філософія історії»
- •Тема 1.
- •Історія як предмет філософського осмислення.
- •Тема 2. Міф та філософія історії.
- •Тема 3.
- •11. Програма з дисципліни «соціальна філософія»
- •Тема 1.
- •Соціальна філософія як соціогуманітарна дисципліна.
- •Тема 2. Історична ґенеза соціальної філософії
- •Тема 3. Становлення української соціальної філософії
- •Тема 4. Розвиток соціальної філософії у XX ст.
- •Тема 5. Соціальна філософія к.Поппера.
- •Тема 6. Соціальна філософія х.Ортеги-і-Гасета.
- •Тема 7. Соціальна філософія Франкфуртської школи
- •Тема 8. Католицька соціальна філософія хх ст.
- •Тема 9. Постмодернізм та соціальна філософія.
- •Тема 10. Природа і суспільство.
- •Тема 11. Проблема людини соціальній філософії.
- •Тема 12. Вартості духовного життя сучасного суспільства
- •Тема 13. Філософські проблеми розвитку науки і техніки.
- •Тема 14. Філософія політики
- •Програма з дисципліни
- •«Філософська пропедевтика»
- •Тема 1.
- •Людина і світогляд: проблема самоздійснення
- •Тема 2. Особливості мітологічного світогляду, мислення і поведінки
- •Тема 3. Витоки філософії: східна парадигма
- •Тема 4. Витоки філософії: західна парадигма
- •Тема 5. Предмет філософії та його структура
- •Тема 6. Аксіологічні виміри буття: суб’єктивність і свідоме життя. Свобода і відповідальність
- •Тема 7. Визначення філософії та її функції
- •Тема 8. Філософська антропологія
- •Взірець тестових завдань для вступного випробування в магістратуру за напрямом „філософія”
Програма з дисципліни «філософія історії»
Тема 1.
Історія як предмет філософського осмислення.
Поняття історії. Теорія історичного процесу. Природа історичного пізнання: теорія і логіка. Суб'єкт історичного пізнання. Методи дослідницької діяльності у процесі створення історичних знань. Філософія історії в системі соціальної філософії. Соціальна філософія і філософія історії. Соціологічний напрям філософії історії. Проблеми філософії історії в соціологічній концепції М.Вебера та Г.Зіммеля. Філософська культурологія та філософія історії. Проблема співвідношення понять "історіографія", "історіософія","методологія історії", "філософія історії". Основні школи філософії історії та методології в історичній європейській та українській традиції ХІХ-ХХ ст.
Тема 2. Міф та філософія історії.
Минуле і сьогоденне в архаїчному світогляді. Космос та історія в традиційному суспільстві. Антична філософія історії. Теократична історія і міф. Міфологічний тип світогляду як спосіб осягнення історії. Міфологічний антропо- і соціоморфізм. Синкретизм міфологічного бачення історії. Проблеми сучасного розуміння міфологічного осягнення історії. Історична міфологія XX ст. Міфи і архетипи історії. Постмодерністсьий варіант історичної міфології.
Тема 3.
Християнська філософія історії.
Релігійне розуміння історії: єдність стихійної і свідомої складової. Історичні релігії та історія. Історія в світлі християнського вірування. Світосприйняття як рівень релігйного історичного світогляду. Телеологічність релігійного сприйняття історії. Основні напрямки християнської філософії історії в ХХст. Неотомістська історіософія. Неопротестантизм про “драму історії”.
Тема 4.
Класичні концепції філософії історії XІX ст.
Становлення філософії історії як самостійної філософської дисципліни. Філософія історії в добу Просвітництва. Філософія історії Г.Гегеля. Матеріалістичне розуміння історії. Філософія історії і філософський ірраціоналізм: історіософія школи "філософія життя"
Тема 5.
Неогегельянська та неокантіанська філософія історії.
Неокантіанська філософія історії.Неогегельнська філософія тотожності історичного буття і мислення. Філософія історії Б. Кроче: історичний процес та історичне знання. Філософія історії Р.Дж. Коллінгвуда.
Тема 6.
Філософія історії О. Шпенглера
Нелінійне тлумачення історичного процесу в морфології історії
О.Шпенглера. Культура як предмет морфології. Душа культури. Історичні культури. Габітус культури. Етапи існування і ритм культури. Ідея історії як символічного світу. О.Шпенглер про слав'янську культуру та її майбутнє.
Тема 7.
Філософія історії А. Тойнбі.
Некласична цивілізаційна концепція історії А.Тойнбі. Філосоія історії А. Тойнбі в руслі філософсько-культурологічної традиції М.Данілевського, та ін. Бачення історії у А.Тойнбі та "історицизм"в концепції К.Поппера.
Тема 8.
Західна філософія історії в ХХ ст.
Історія в екзистенціальній філософії. Франкфуртська школа філософії історії. Постмодерністьске бачення історії.
Нові тенденції в розвитку філософії історії в другій половині XX ст. “Школа Анналів”. Антропологічна історія. Структурна антропологія та історія. Наративна філософія історія.
Тема 9.
Українська історіософія : історія держави та історія народу.
Становлення традиції української історіософії. Концепція всесвітньої історії М.Грушевського. Історіософія В.Липинського. Проблеми сучасної української філософії історії.
Тема 10.
Сенс історії та її мета.
Проблеми створення єдиної концептуальної картини всесвітньої історії.
Суб'єкти історії, носії історичного смислу. Поступальний, кумулятивний розвиток історії.
Смисл та перспективи історії.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:
Бердяев Н.А. Смысл истории. М., 1990. Христианство и история. С.84-100.
Блок М. Апология истории или Ремесло историка. М., 1973.
Бойченко І.В. Філософія історії. К., 2000. Міфологічний світогляд — перший тип осягнення історії. С. 17-38
Бродель Ф. Материальная цивилизация. Экономика и капитализм. XV-XVIII вв. В 3-х томах. М., 1986-90. Т. 1-3.
Васильєва Т.С. Сущность и смысл истории. Пермь, 1996.С. С. 15-31.
Винар Л. Силуети епох. Дрогобич. 1992. С. 87-97.
Винниченко В. Відродження нації. К., 1990.
Гегель Г. Лекции по философии истории. Германський мир СПб. 1993. С.366-459,
Гердер И. Идеи к философии истории человечества. М., 1977. С.122-138.
Гидденс Э. Постмодерн //Философия истории. М., 1995.С. 340-346
Гобозов И .А. Введение в философию истории М., 1999.
Грушевський М. Історія України-Руси. К., 1991-1997. Т. 1-8.
Грушевський М. На порозі нової України. К., 1991.
Грушевський М. Соціально-виховуюче значення вивчення історії // Хто такі українці і чого вони хочуть. К., 1991
Губман Б.Л. Смысл истории: очерки современных западных концепций М., 1991.
Гуревич А.Я. Исторический синтез и школа «Анналов». М., 1993.
Дашкевич Я. Дорогами української Кліо// Пам'ять століть. 1996. № 3.
Делез Ж Логика смысла. М., 1995.
Делез Ж. Различие и повторение. СПб. 1998.
Димитрова Л.М. Філософія історії. К., 1997.
Донцов Д. Націоналізм. Торонто. 1966.
Дорошенко Н.М. Становление й развитие методологии истории. Калинин,1987.
Досон К. Христианский взгляд на историю//Философия истории. М., 1995.С. 248-261.
Зашкільняк Л.О. Методологія історії від давнини до сучасності. Львів, 1999. С.9-36
Зиммель Г. Проблеми философии истории // Зиммель Г. Избранное. Том 1. Философия культури М.,1996.
Ивин А.А. Философия истории М., 2000.
Іщенко Ю. Пошук моделі нац. ідентичності/Порівняльний аналіз історіософського дискурсу М.Данілевського і Д.Донцова //Політологічні читання 1994. № 2.
Калинников Л.А. Проблемы философии истории в системе Канта. Л., 1978.
Кант И. Идея всеобщей истории во всемирно-гражданском плане // Кант И. Соч.: В 6-ти т. М., 1966. Т.6. С.5-23.
Каримский А.М. Философия истории М., 1988.
Кимелев Ю.А. Философия истории. Системно-исторический очерк// Философия истории. Антология. М., 1995.
Колінгвуд Р.Д. Ідея історії. К., 1996.С. 54-66, 278-307.
Кроче Б. Антологія сочинений по философии СПб., 1999 Теория истории С. 175-245.
Кузнецов В.Н. Французское неогегльянство М., 1982.
Кузнецов Т.К., Миллер Т.А. Античная эпическая историография: Геродот, Тит Ливий. М., 1984.
Лосев А.Ф. Античная философия истории. М., 1977.С. 3-39.
Марцинюк І. Історія людства — історія народів чи цивілізації// Вісн.ПАН України. 1996. № 1/2.
Марцинюк І. Концепція всесвітньої історії М.Грушевського і сучасна українська історіографія//.Вісн.НАН України.1995. № 11-12.
Могильницкий Б.Г., Николаева Н.Ю., Гульбин Г.К. Американская "психоистория": критический очерк. Томск, 1985.
Могильницький Б.Г. Введение в методологию истории. М., 1989.
Немировский А.Й. Рождение Клио: у истоков исторической мысли. Воронеж, 1986.
О.Шпенглер.Закат Европи: Очерки морфологии мировой истории.Т.1. Образ и действительность. Мн.1998.С.147-177.
Олдак П. Колокола тревоги. Проблемі бесконтрольности й судьба цивилизации. М., 1990.
Павленко Ю. Історія світової цивілізації. Соціокультурний розвиток людства. К., 1996.
Пріцак О. Історіософія та історіографія М. Грушевського. Київ-Кембрідж. 1991. С.5-43.
Рассел Б. Человечество в опасности // Вопросы философии. 1992. № 8-10.
Риккерт Г. Философия истории. СПб 1999
Тавризян Г.М. О.Шпенглер, Й.Хейзинга: две концепции кризиса культури. М., 1988.
Тиллих П. История й Царство Божие//Философия истории. М., 1995.С. 232-247.
Тойнби А. Христианское понимание истории.//Философия истории. М.,1995. С. 220-231.
Тойнби А.Дж. Постижение истории. М., 1991.
Тойнбі А.Дж. Дослідження історії. К., 1995.Т.1. С. 14-58.
Февр Л. Бои за историю. М.. 1991.
Философия истории. Учебное пособие/ Под ред. А.С.Панарина. М., 1999
Философия истории: диалог культур. М., 1989
Франко І. Що таке поступ? // Зібр. творів: У 50 т. К., 1986. Т.45.
Хабермас Ю. О субьекте истории. Краткие замечания по поводу ложньїх альтернатив.// Философия истории. Антология.М., 1995. С.283-289.
Чесноков Г.Д. Философия истории А.Дж.Тойнби: сильные и слабые стороны его концепции // Соц. теория й современность. М., 1993. Вьш.7.
Шарифжанов И.И. Судьбы либеральной философии истории: Актон и современная англо-американская историография. Казань, 1989.
Шафф А. Куда ведет дорога// Философия истории. М., 1995. С. 311-339.
Шпенглер О. Закат Европи М. Т.2. / /Самосознание европейской культури XX века: Мыслители и писатели Запада о месте культури в современном обществе. М., 1991.
Элиаде М. Аспекты мифа. М., 1994.
Элиаде М. Космос и история //Избранние работы. М., 1987 С.139-144.
Яковенко Н. Вступ до історії. К., 2007. С. 17-41.
Ясперс К. Истории истории и ее цель. М., 1994. С.
Ясперс К. Ницше и христианство М., 1994.
Ясперс К. Про сенс історії // Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрями. Хрестоматія/ Упорядники В.В.Лях, В.С.Пазенок. К.,1996. С.183-213.
Ящук Т.І. Філософія історії К., 2004. С.7-53
Контрольні питання:
Поняття історії.
Теорія історичного процесу.
Природа історичного пізнання: теорія і логіка.
Суб'єкт історичного пізнання.
Методи дослідницької діяльності у процесі створення історичних знань.
Філософія історії в системі соціальної філософії.
Соціальна філософія і філософія історії.
Соціологічний напрям філософії історії.
Проблеми філософії історії в соціологічній концепції М.Вебера та Г.Зіммеля.
Філософська культурологія та філософія історії.
Проблема співвідношення понять "історіографія", "історіософія","методологія історії", "філософія історії".
Основні школи філософії історії та методології в історичній європейській та українській традиції ХІХ-ХХ ст.
Минуле і сьогоденне в архаїчному світогляді.
Космос та історія в традиційному суспільстві.
Антична філософія історії.
Теократична історія і міф.
Міфологічний тип світогляду як спосіб осягнення історії.
Міфологічний антропо- і соціоморфізм.
Синкретизм міфологічного бачення історії.
Проблеми сучасного розуміння міфологічного осягнення історії.
Історична міфологія XX ст.
Міфи і архетипи історії.
Постмодерністсьий варіант історичної міфології.
Релігійне розуміння історії: єдність стихійної і свідомої складової.
Історичні релігії та історія.
Історія в світлі християнського вірування.
Світосприйняття як рівень релігйного історичного світогляду.
Телеологічність релігійного сприйняття історії.
Основні напрямки християнської філософії історії в ХХст.
Неотомістська історіософія.
Неопротестантизм про “драму історії”.
Становлення філософії історії як самостійної філософської дисципліни.
Філософія історії в добу Просвітництва.
Філософія історії Г.Гегеля.
Матеріалістичне розуміння історії.
Філософія історії і філософський ірраціоналізм: історіософія школи "філософія життя"
Неокантіанська філософія історії.
Неогегельнська філософія тотожності історичного буття і мислення.
Філософія історії Б. Кроче: історичний процес та історичне знання.
Філософія історії Р.Дж. Коллінгвуда.
Нелінійне тлумачення історичного процесу в морфології історії О.Шпенглера.
Культура як предмет морфології.
Ідея історії як символічного світу.
О.Шпенглер про слав'янську культуру та її майбутнє.
Некласична цивілізаційна концепція історії А.Тойнбі.
Філософія історії А. Тойнбі в руслі філософсько-культурологічної традиції М.Данілевського, та ін.
Історизм та "історицизм"в концепції К.Поппера.
Історія в екзистенціальній філософії.
Франкфуртська школа філософії історії.
Постмодерністьске бачення історії.
Філософія історії “Школи Анналів”
Антропологічна історія.
Структурна антропологія та історія.
Наративна філософія історія.
Становлення традиції української історіософії.
Концепція всесвітньої історії М.Грушевського.
Історіософія В.Липинського.
Проблеми сучасної української філософії історії.
Проблеми створення єдиної концептуальної картини всесвітньої історії.
Суб'єкти історії, носії історичного смислу.
Поступальний, кумулятивний розвиток історії.
Смисл та перспективи історії.
