Тема 8. Загальносеміотичні поняття і концепти

1. Логіка знаків і символів. Назви як знаки і як символи. Символи і дискурс.

2. Сигнал і смисл. Природа лінгвістичного знака. Незмінність та мінливість знака.

3. Мовні вартості. Поняття синтагми і синтагматичні відношення.

4. Знакові системи і комунікативні моделі. Інформація і код. Лексичні і візуальні коди. Поняття лінгвістичного коду.

5. Метафора і проблема подвійного значення. Інтерпретант та інтерпретанта як ментальна подія і проблема референтності.

6. Поняття семіозу та його рівні.

Тема 9. Прагматичний вимір семіотики

1.Узвичаєння знаків в антропосеміозі. Поняття тексту. Культура як семіотичний текст. Коди у культурі. Критика як дослідження текстуальності.

2.Наука як модальність антропосеміозу. Семіоз як модель дискурсу.

Семіотична контекстуальність сприйняття і розуміння світу. Слова і терміни. 3."Семіологічний надлишок" лінгвістичних систем і проблема "семіотичного зволікання". Проблема симулякрів і симуляції в розумінні, повідомленні й активності. Від дійсності до гіперреальності.

4.Тіло як "звалище знаків". Семіотичний потенціал позасемантичного повідомлення.

5.Українська дійсність як семіотично-дискурсивне тіло. Про що промовляє підпорядковане сприйняття поневоленого розуму? Суржик як семіотичне явище.

Тема 10. Слова і речі: логічні і лінгвістичні витоки сучасної семіотики

Характерні риси лінгвістичного повороту у філософії.

Г. Фреге про розмежування сенсу і значення та символічну логіку.

Ф. де Сосюр про місце мови серед явищ людського життя. Семіологія.

Ф. де Сосюр про «свідчення мови в антропології» та про «мовний тип і ментальність соціальної групи».

Семіотичний (семантичний) трикутник. Знак і значення. Природа значення. Знак як сиґніфікат, сиґніфікант і референт. Денотація і конотація. Знак як динамічна мовленнєва сутність.

2.Внесок Л. Вітгенштайна у формування нової філософської парадигми. Стан речей, факт, подія, предмет, знак і символ – у концепції Л. Вітгенштайна.

Творчі завдання «Віденського гуртка».

Тема 11. Структуралізм і семіотика

Поняття структури. Структура як онтологічна реальність у К. Леві-Строса.

Структурний аналіз у лінгвістиці та в антропології. Структура як константа й історія як процес.

Семіологія і семіотика: спроба постмодерного погляду на світ.

Семіотика як вчення про знаки і знакові системи.

Тема 12. Історія семіотики

Поняття знака в античності (Платон, Арістотель) та середньовіччі (патристика, схоластика, номіналізм, реалізм); Іберійське середовище і Дж. Поїнсот.

Проблема знака у філософії Нового часу (Ф. Бекон, Т. Гоббс, Дж. Лок, А. Арно, П. Ніколь, Е. Б. де Кондильяк).

Формування семіотики як науки про знаки та знакові системи (Ф. де Сосюр, Ч. С. Пірс, Л. Єльмслєв, Р. Барт, У. Еко, Дж. Ділі).

Тема 13. Простір сигналів і простір сенсу

1. Поняття знакової системи та основні види знаків. Сигнал, знак, подія, символ. Семіотична концепція походження людини.

2. Природа символічного. Символи і мітологічне мислення.

3. Мовні вартості. Поняття парадигми і синтагми; синтагматичні відношення. Синтагматичні та асоціативні відношення у мові і мовленні.

4. Структура значення і народження сенсу в семіотиці.

5. Енкратичні й акратичні джерела значень (за Р. Бартом).

6. Інформація і код. Модифікація кодів. Іконічні знаки і візуальні коди.