- •Тема 1.
- •Тема 2. Метафізика як “перша” філософія та формування онтології: історико-філософський погляд
- •Тема 3. Онтологія: буття, суще, єдність. Людина та світ: категорії матерії та духу. Час, простір та рух як виміри та абстрактні форми мислення.
- •Тема 4. Феноменологія (проблема духу у філософії).
- •2. Програма з дисципліни «метафізика»
- •Тема 1. Як можлива метафізика: історичний екскурс
- •Тема 2. Предмет метафізики
- •Тема 3. Запити про буття
- •Тема 4. Буття і сутнє
- •Тема 5. Буття і дія
- •Тема 6. Єдине, істинне і благо
- •Тема 7. Буття і світ
- •Тема 8. Абсолютне буття
- •3. Програма з дисципліни «діалектика»
- •Тема 1.
- •Поняття діалектики та її предмет.
- •Тема 2. Діалектика як позитивний метод пізнання.
- •Тема 3. Проблема всезагального у діалектиці.
- •Тема 4. Перехід як форма діалектики в бутті.
- •Тема 10.
- •Тема 11. Альтернативи діалектики: історія та сучасність.
- •4. Програма з дисципліни «гносеологія, епістемологія і праксеологія»
- •Предмет та основна проблематика теорії пізнання
- •Тема 2 Природа знання, його джерела та межі
- •Тема 3 Гносеологічні проблеми в добу античності та середньовіччя. Метафізична теорія пізнання
- •Тема 4 Проблеми пізнання в добу Нового Часу. Раціоналізм (теоретико-пізнавальний психологізм)
- •Тема 5 Проблеми пізнання в добу Нового Часу. Емпіризм
- •Тема 6 Теоретико-пізнавальний трансценденталізм (Кант, Гегель)
- •Тема 7 Проблеми пізнання в модерній філософії
- •Тема 8 Проблеми пізнання в постмодерній філософії
- •Тема 9 Проблема істини в теорії пізнання
- •Тема 10 Проблеми розвитку пізнання
- •Тема 11 Мова та пізнання
- •Тема 12 Еволюція позитивістської епістемології
- •Тема 13 Наукове знання: специфіка та структура
- •Тема 14. Еволюційна епістемологія
- •Тема 15. Філософські засади, ідеали та норми наукового пізнання та їх роль у розвитку науки
- •Тема 16. Проблема обґрунтування наукового знання
- •5. Програма з дисципліни «філософія свободи»
- •Тема 1.
- •Свобода як предмет філософської рефлексії.
- •Тема 2. Свобода волі у християнстві й філософії Середньовіччя
- •Тема 3. Свобода і самоздійснення людини
- •Тема 4. Свобода, право і законодавство
- •Тема 5. Свобода і громадянсько-правовий поступ
- •6. Програма з дисципліни
- •Тема 1.
- •Тема 2.
- •Тема 3.
- •7. Програма з дисципліни «соціологія»
- •Тема 1.
- •Соціологія як наука.
- •Тема 2. Соціологія о.Конта та г.Спенсера.
- •Тема 3 Натуралістичні школи в соціології
- •Тема 4. Соціологізм е.Дюркгайма.
- •Тема 5. Соціологія м.Вебера.
- •Тема 6. Німецька формальна соціологія.
- •Тема 7. Структурно-функціональна соціологія.
- •Тема 8. Конфліктна парадигма в західній соціології.
- •Тема 9. Теорія соціального обміну.
- •Тема 10. Символічний інтераціонізм
- •Тема 11. Феноменологічна соціологія.
- •Тема 12. Етнометодологія.
- •Тема 13. Соціологія постмодерну.
- •Тема 14.
- •Тема 15.
- •Тема 16.
- •Тема 17.
- •Тема 18.
- •Тема 19. Соціологія конфлікту
- •Тема 20. Соціологія особи.
- •Тема 21. Соціологія сім’ї
- •Тема 22. Гендерна соціологія
- •Тема 23. Соціологія девіантної поведінки.
- •Тема 24. Етносоціологія.
- •Тема 25. Соціологія політики.
- •Тема 26. Соціологія релігії.
- •Тема 27. Соціологія культури.
- •Тема 28. Організація соціологічного дослідження.
- •8. Програма з дисципліни «феноменологія та герменевтика»
- •Тема 1.
- •Теоретичні витоки феноменології та зародження феноменологічних ідей
- •Тема 2. Головні поняття трансцендентальної феноменології
- •Тема 3. Феноменологічна концепція внутрішньої свідомості часу
- •Тема 4. Концепція інтерсуб’єктивності у трансцендентальній феноменології
- •Тема 5. Поняття “життєсвіту” як культурно-історичної передумови пізнавального відношення людини до світу
- •Тема 6. Розвиток феноменологічних ідей у філософії хх століття – (4 год.)
- •Тема 7. Предмет герменевтики
- •Тема 8. Становлення герменевтики від античності до епохи Нового часу
- •Тема 9. Універсальна герменевтика ф. Шляермахера
- •Тема 10. Герменевтика як методологія гуманітарних наук у філософії в. Дильтая
- •Тема 11. Герменевтична онтологія м. Гайдеґера
- •Тема 12. Філософська герменевтика г.- ґ. Ґадамера
- •Тема 13. Герменевтичні концепції п. Рікера, р. Рорті. Поняття “герменевтики фізики та космофізики”
- •9. Програма з дисципліни «семіотика»
- •Тема 1.
- •Філософія на роздоріжжі хіх - хх століТь
- •Тема 2. Пошуки "нового ключа" розуміння людини і світу
- •Тема 3. Від репрезентації до референції і сигніфікації (аналітичнА філософіЯ і «лінгвістичний поворот»)
- •Тема 4 від семіології до семіотики
- •Тема 5 cеміотична компетенція
- •Тема 6-7 фізична реальність і людська дійсність як два види буття
- •Тема 8. Загальносеміотичні поняття і концепти
- •Тема 9. Прагматичний вимір семіотики
- •Тема 10. Слова і речі: логічні і лінгвістичні витоки сучасної семіотики
- •Тема 11. Структуралізм і семіотика
- •Тема 12. Історія семіотики
- •Тема 13. Простір сигналів і простір сенсу
- •Тема 14. Семіоз як предмет семіотики
- •Програма з дисципліни «філософія історії»
- •Тема 1.
- •Історія як предмет філософського осмислення.
- •Тема 2. Міф та філософія історії.
- •Тема 3.
- •11. Програма з дисципліни «соціальна філософія»
- •Тема 1.
- •Соціальна філософія як соціогуманітарна дисципліна.
- •Тема 2. Історична ґенеза соціальної філософії
- •Тема 3. Становлення української соціальної філософії
- •Тема 4. Розвиток соціальної філософії у XX ст.
- •Тема 5. Соціальна філософія к.Поппера.
- •Тема 6. Соціальна філософія х.Ортеги-і-Гасета.
- •Тема 7. Соціальна філософія Франкфуртської школи
- •Тема 8. Католицька соціальна філософія хх ст.
- •Тема 9. Постмодернізм та соціальна філософія.
- •Тема 10. Природа і суспільство.
- •Тема 11. Проблема людини соціальній філософії.
- •Тема 12. Вартості духовного життя сучасного суспільства
- •Тема 13. Філософські проблеми розвитку науки і техніки.
- •Тема 14. Філософія політики
- •Програма з дисципліни
- •«Філософська пропедевтика»
- •Тема 1.
- •Людина і світогляд: проблема самоздійснення
- •Тема 2. Особливості мітологічного світогляду, мислення і поведінки
- •Тема 3. Витоки філософії: східна парадигма
- •Тема 4. Витоки філософії: західна парадигма
- •Тема 5. Предмет філософії та його структура
- •Тема 6. Аксіологічні виміри буття: суб’єктивність і свідоме життя. Свобода і відповідальність
- •Тема 7. Визначення філософії та її функції
- •Тема 8. Філософська антропологія
- •Взірець тестових завдань для вступного випробування в магістратуру за напрямом „філософія”
Тема 16. Проблема обґрунтування наукового знання
Способи обґрунтування знання (критерії науковості). Проблема індуктивного обгрунтування знання. Індуктивний метод Бекона та його відмінність від методів сучасних наук. Методи наукової індукції Міла. “Індуктивний принцип” та питання його обгрунтування. Критика індукції як метода обгрунтування та метода відкриття Поппером. “Контріндукція” Фойерабенда: рекомендація висувати та захищати гіпотези, що суперечать даним досвіду та визнаним теоріям.
Гіпотеко-дедуктивна побудова наукової теорії та питання щодо експериментального підтвердження гіпотез. Відмінність експериментального підтвердження гіпотез від індуктивного виводу. Основні проблеми, при яких досвід не може виступати засобом верифікації: а/ Неможливість перевірити досвідом загальні твердження (Поппер); б/ теоретичне навантаження мови дослідження; в/ залежність фальсифікації від наявності конкуруючих гіпотез та теорій (Фойєрабенд)
Конвенционалізм про достовірне безперечне знання. Конвенціоналізм Пуанкаре. Поппер про твердження, що не можуть бути фальсифіковані внаслідок захисту конвенцією та догматичною настановою. Вітгенштайн: достовірні твердження, ствердженні як “правила гри”, які не підлягають сумніву, бо є основою перевірок інших тверджень. Поняття парадигми Куна.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:
Голдстейн М., Голдстейн И. Как мы познаем. М., 1984 С. 37-194// /http://kosilova.textdriven.com/narod/studia3/gnoseology/51_goldsteins.htm
Лекторский В.А. Теория познания ( гносеология, эпистемология)// Вопросы философии 1999, № 8
Порус В.Н. Эпистемология: некоторые тенденции // Вопр. философии. 1997, №2
Автономова Н.С.Рассудок, разум, рациональность М. 1988с. 11-64
Лосский Н.О. Чувственная, интеллектуальная и мистическая интуиция. М., 1995
Касавин И.Т. Миграция. Креативность. Текст. Проблемы неклассической теории 7.
Соколов В.В.Средневековая философия М.,1979. С.134-144, 162-165, 177-181, 54-358, 407-414
Асмус В.Ф. Античная философия М., 1976. С.48-56
Декарт Р. Правила для руководства ума. Соч. В 2-х тт. Т.1.С. 78-91, 326 // http://www.krotov.info/lib_sec/05_d/dek/dekart_1_077.htm
Лейбниц Г.В. Новые опыты о человеческом разумении.// http://www.krotov.info/lib_sec/12_l/ley/leybniz_2_047.htm
Спиноза Б. Краткий трактат о Боге, человеке и его счастье.// ihtik.lib.ru/_
Беркли Дж. Три разговора между Гиласом и Филонусом М. 2005 //http://www.i-u.ru/biblio/archive/berkli_tri/00.aspx
Локк Дж. Опыт о человеческом разумении. // Собр. Соч. В 3-х тт.М., 1985. Т.1 С.96-153// http://www.rus-lib.ru/book/37/63/291-304.html
Юм Д. Исследование о человеческом разумении//Собр. Соч. В 2-х тт.Т.2. М.,1996. С.21-68 http://filosof.historic.ru/books/item/f00/s00/z0000269/st002.shtml
Гегель В.Ф. Кто мыслит абстрактно? //http://www.countries.ru/library/texts/kto.htm
Кант И. Критика чистого разума. Предисловие ко второму изданию. М., 1998. – С. 30 – 36 (або: Кант И. Соч. в 6 тт. Т.3. М., 1964. С. 84 – 88). //http://kosilova.textdriven.com/narod/studia3/gnoseology/12_intro.htm
Кант И. Пролегомены ко всякой будущей метафизике… §§ 5 –30,§40 – 44, 57. //http://kosilova.textdriven.com/narod/studia3/gnoseology/12_prol.htm
Фейербах Л.
Бергсон А. Творческая єволюция // http://www.koob.ru/bergson/tvorcheskaya_evolucia
Лосский Н.О. Чувственная, интеллектуальная и мистическая интуиция// http://www.koob.ru/losskiy/chuvstvennaya_intuiciya
Джеймс У. Прагматизм. К..// http://www.philosophy.ru/library/james/pragma.html
Лиотар Ж.-Ф. Ситуация постмодерна// http://lib.ru/CULTURE/LIOTAR/liotar.txt
Постмодерн:переоцінка цінностей. Винниця, 2001. С. 17-42, 259-270, 288-303
Фуко М Воля к истине: по ту сторону воли, Власти и сексуальности http://lib.ru/CULTURE/FUKO/istoria.txt
Гадамер Х-Г.Істина та метод. К., 1990. С. 38-43, 409-432
Джеймс В,Прагматизм К.1995. С. 25-44, 98-117
Хайдеггер М. О сущности истины // Хайдеггер М. Разговор на проселочной дороге. М., 1991. С. 8 – 27.
Идеалы и нормы научного исследования. Минск,1992
Кун Т. Структура научных революцій. М 1990
Поппер К Логика и рост научного знания.
Лакофф Дж. Женщины, огонь и опасные вещи: Что категории языка говорят нам о мышлении. М., 2004. С. 28 – 86. //http://my.samara.ru/builder/files/soc/c_26852/2611.html
Остин Дж. Значение слова // Аналитическая философия. М., 1993. С.105 – 121. //http://kant.narod.ru/austin.htm
Уорф Б. Язык, мысль и реальность // Новое в лингвистике. Вып.1. М., 1960. С.135 – 198
Мах Э. Познание и заблуждение. Очерк психологи исследования. Ч.1 Гл. 1-14. М.,
Рассел Б. Философия логического атомизма//http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/Rass-fil-log.html
Шлик М. Поворот в философии// Аналитическая философия. Избранные тексты. М.,1993. С.28-49 //http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/Shlik.html
Степин В.С., Горохов В.Г., Розов М.А. Философия науки и техники. М., 2006 гл. 8. Эмпирический и теоретический Уровни научного исследования
//http// www.gumer.info/bibliotek_Buks/Science/Step/index.php
Поппер К. Логика и рост научного знания. М.,1983. Гл.5. С.124 – 148. http://kosilova.textdriven.com/narod/studia3/gnoseology/51popper.htm
Степин В.С. Теоретическое знание. М., 2001// http://ru.philosophy.kiev.ua.pers/stepin/index.htm
Лакатос И. История науки и её рациональные реконструкции.// Структура и развитие науки. М., 2001 http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/lacatos.html
Поппер К. Эволюционная эпистемология // Эволюционная эпистемология и логика социальных наук: Карл Поппер и его критики. М.2000. С.57 – 74.
С. Кун Т. Структура научных революций. М., 2001.
Фейерабенд П. Избр. труды по методологии науки. М., 1986. С.375 – 409.
Кун Т. Структура научных революций. М., 1976; Гл.10
Тулмин С. Концептуальные революции в науке// http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/Tulmin.htm
Фейерабенд П. Ответ на критику // Структура и развитие науки. М., 1978. С.419 – 455.
Поппер К. Логика и рост научного знания. М.,1983. С. 254 - 280
Сокулер З.А. Проблемы обоснования знаний. – М., 1988.
Фейерабенд П. Избр. труды по методологии науки. М.,1986. С.160 – 178;
