3. Процес запам’ятовування.

Процес запам’ятовування ґрунтується на утворенні та закріпленні тимчасових нервових зв’язків. Виділяють мимовільне та довільне запам’ятовування.

Мимовільне – здійснюється без спеціально поставленої мети запам’ятати. На мимовільне зап. впливають яскравість, емоційна забарвленість об’єктів, наявність інтересу.

Довільне – потребує вольового зусилля, наявності завдання та поставленої мети. Виділяють механічне та смислове довільне запам’ятовування.

Механічне – здійснюється без розуміння суті призводить до оригінального засвоєння знань.

Смислове – спирається на розумінні матеріалу у процесі дії с ними.

Умови успішного запам’ятовування:

1. розуміння матеріалу;

2. розподіл матеріалу на частини, виокремлення в ньому смислових одиниць;

3. багаторазове розумно організоване систематичне повторення.

5. Відтворення та його види

Відтворення є показником міцності запам’ятовування. Основою відтворення є активізація раніше утворених тимчасових нервових зв’язків у корені великих півкуль головного мозку.

Види відтворення:

1. Впізнавання – найпростіша форма відтворення, яка виникає при повторному сприйманні об’єктів. Воно буває повним і неповним.

Повне впізнавання – це ототожнення сприйнятого об’єкту із раніше відомим.

Неповне - характеризується невизначеністю, утрудненням, співвіднесенням об’єкта, що сприймається тим, що було в попередньому досвіді.

2. Згадування – це форма довільного відтворення, яка відбувається без повторного сприймання об’єкту. Згадування буває мимовільним та довільним.

3. Пригадування – форма довільного відтворення, яка являє собою складну розумову діяльність, що передбачає поетапне відтворення всіх обставин та умов, за яких відбувався процес.

4. Спогади – це довільне відтворення локалізованих в часі та просторі образів минулого.

5. Забування – процес протилежний запам’ятовуванню. Основою забування є згасання тимчасових нервових зв’язків, які тривалий час не підкріплювалися. Забування залежить від змісту діяльності, її організації та умов, в яких вона відбувається.

Проактивне гальмування – негативний вплив раніше запам’ятовуваного матеріалу на оволодіння новим.

Рипроактивні гальмування – це негативний вплив наступної діяльності на зв’язки вироблення попередніх.

6. Швидкість запам’ятовування визначається кількістю повторень, необхідних людині для того, щоб запам’ятати новий матеріал.