41. Поняття про принципи виховання народної педагогіки та їх основний зміст.

Принципи виховання - сукупність вихідних поло­жень та ідей, що визначають спрямування, зміст і організацію виховних дій. Дитина - дар божий, її треба оберігати, дог­лядати, дбати про її тендітну душу, не допускати наруги над нею.

Виділяють такі принципи виховання народної педагогіки:

Принцип гуманізму-виявляється в гуманному ставленні до дітей, у застосуванні найдоцільніших засобів впливу на них: «Діти — як квіти: полий, то ростимуть».

Принцип народності зобов'я­зує нас мати свою національну систему виховання, вводити дітей у сферу українознавства, досконалого володіння українською мо­вою, фольклором, усіма жанрами і видами українського народно­го мистецтва, ремесла, господарювання, кличе до опанування на­родних знань, народної педагогіки, світоглядних уявлень та віру­вань, народного права, морально-етичних норм.«Людина без народності подібна блу­каючому вовкові, для якого всякий ліс, де він їжу знаходить, є батьківщиною».

Принцип зв'язку виховання з життям: налаштованість до умов реального життя шляхом формування світогляду, пози­тивного ставлення до людей, виховання людяності, принциповос­ті, порядності.

Принцип наступності та спадкоємності поколінь-забезпечення міжпоколінного зв'язку, передача старшими молоді знань, умінь, досвіду, духовних цінностей, знання народу, виховання любові до батьків, до літніх людей, шани до предків, піклування про бать­ків, бережливого ставлення до спадщини і т. ін.

Принцип участі в праці.«Людина виховується в праці, через працю і для праці», «Вік живи, вік учись і вік трудись».Уміння працювати головою і руками, любов до праці — най­краща спадщина, яку можуть залишити батьки своїм дітям, най­переконливіший аргумент людської порядності.

Принцип природовідповідності вимагає будувати процес виховання на основі врахування вікових і індивідуальних особ­ливостей дитини.

Принцип культуровідповідності передбачає поступове вхо­дження дитини у сферу сучасної культури, вироблення культур­ної поведінки, певної компетенції в мистецтві, етиці, естетиці, му­зиці, релі­гії, політології, соціології, і т. ін.

Принцип самодіяльності означає спрямування виховного впливу на дітей з метою їхнього особистісного виявлення, вироб­лення власної волі й самостійного мислення, творчої думки, ініціативи, винахідливості, підприємливості, громадської актив­ності і т. ін.

Принцип педагогічної компетентності батьків-обізна­ність батьків з народною педагогікою, теорією виховання, антро­пологічними науками.

Принцип систематичності і послідовності;Принцип єдності вимог і поваги до особистості.

43. Визначте роль педагогічної деонтології у формуванні особистості людини.

Деонтологія (від грецького „деонтос” - обов’язок і "логос" – вчення) – це: а) етична наука, яка вивчає проблеми обов’язку людини.

Педагогічна деонтологія-наука про професійну поведінку педагогічного працівника, про його обов’язок. Змістом педагогічної деонтології е система моральне етичних норм і принципів, необхідних педагогові для виконання своїх професійних обов’язків.

Ключовими етичними категоріями педагогічної деонтології є: обов’язок, відповідальність, справедливість, честь і гідність, гуманність, демократичність, повага, співчуття.

Педагогічна деонтологія — частина народної педагогіки, вироблені народом етичні норми про виховні обов'язки батьків перед дітьми. Елементи обов'язкового у вихованні: родинне «гніздо», па­м'ять родоводу, рідна мова, наступність і спадкоємність поколінь, праця, гуманізм взаємин, вираження національного духу і харак­теру, антитеза добра і зла, культивування моральних чеснот, християнської моралі.

Педагогічна деонтологія вчить ставитися до людини не як до об’єкта, своїх спостережень і педагогічних дій, а як до особистості зі своїм духовним світом, своїми бажаннями, сподіваннями, надіями, острахами. Ігнорування або пряме порушення деонтологічних принципів не тільки знижує ефективність педагогічних зусиль, а й може завдати невиправданої шкоди психічному, моральному або фізичному здоров’ю дитини.