
- •З навчальної роботи
- •Робоча програма навчальної дисципліни
- •Тема 1. Лекція 1 історико_філософське означення європейської філософії нового часу XVII-XVIII ст. (2 год.)
- •Тема 2. Лекція 2-3. Розвиток емпіричної філософії. Філософія Дж. Берклі (1685-1753) (4 год.).
- •Тема 3. Лекція 4-6. Розвиток емпіричної філософії. Філософія д.Юма.(1711-1776) ( 6 год.).
- •Тема 4. Лекція 7. Томас рід (1710-1796) та шотландська школа «common sense». Моральна теорія адама сміта. ( 2 год. ).
- •Тема 5. Лекція 8. Філософія європейського просвітництва. Основні риси та напрямки. (2 год.).
- •Тема 6. Лекція 9-12. Філософія європейського просвітництва. Просвітництво у великій британії. ( 8 год.).
- •Тема7. Лекція 13-16. Філософія європейського просвітництва. Просвітництво у франції. ( 8 год.).
- •Тема 8. Лекція 14. Філософія європейського просвітництва. Просвітництво у німеччині. (2 год.).
- •Навчально-тематичний план лекцій і практичних занять
- •Змістовий модуль 1
- •Тема 1. Історико-філософське означення Європейської філософії Нового часу XVII-XVIII.
- •Тема 2. Розвиток емпіричної філософії. Філософія Дж. Берклі. (1685-1753).
- •Тема 3. Розвиток емпіричної філософії. Філософія д. Юма.(1711-1776).
- •Тема 7. Філософія Європейського просвітництва. Просвітництво у Франції.
- •Беркли Дж. Опыт новой теории зрения // Соч. – м., 1978.
- •Бэкон ф. Великое восстановление наук // Соч.: в 2-х т. – м., 1971. – т.1.
- •Локк д. Опыт о человеческом разумении // Соч.: в 3-х т. – м., 1985. – т.1.
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Філософський факультет
Кафедра історії філософії
«ЗАТВЕРДЖУЮ»
Заступник декана/директора
З навчальної роботи
Доц. Л.Г. Комаха
«____»____________2013року
Робоча програма навчальної дисципліни
Нова філософія XVI-XVIII ст.
( Частина II )
для студентів
напрям підготовки 6.020301 “Філософія”
(шифр і назва напряму підготовки)
спеціальність 6.020301 “Філософія”
(шифр і назва спеціальності)
КИЇВ – 2013
Робоча програма
для студентів напряму підготовки 6.020301 “Філософія”, спеціальності 6.020301 “Філософія”.
«____» ______________ 20___ року - ___с.
Розробники: Кононенко Т.П., доц., док. філософ. наук.
Робоча програма дисципліни “Нова філософія XVI-XVIII ст.”, затверджена на засіданні кафедри Історії філософії філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Протокол № .....від «....» 2013року
Завідувач кафедри: Ярошовець В.І., проф., док. філософ. наук,
(вибрати необхідне)
_____________________ (Ярошовець В.І.)
(підпис) (прізвище та ініціали)
«_____» ___________________ 20___ року
Схвалено науково - методичною комісією факультету
_____________________________________________________________________
Протокол від «____» _____________ 20___ року №___
Голова науково-методичної комісії ____________________ (Кравчук А.А.)
(підпис) (прізвище та ініціали)
«_____» _________________ 20___ року
© Кононенко Т.П., 2013рік
© ______________, 20___ рік
© ______________, 20___ рік
ВСТУП
Навчальна дисципліна “Нова філософія XVI-XVIII ст. (Частина II)” є складовою освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем « бакалавр» галузі знань 0203 Гуманітарні науки
з напряму підготовки - 6.020301 “Філософія”, спеціальності - 6.020301 “Філософія”
Дана дисципліна є нормативною
за спеціальністю (спеціалізацією) “Філософія”.
Викладається у I семестрі III курсу в обсязі – 141 год.
( 4 кредитів ECTS) зокрема: лекції 34 год., практичні ____ год. семінарські заняття – 34 год., лабораторні – __ год., самостійна робота 14 год. У курсі передбачено 2 змістових модулі та 2 модульна(і) контрольна(і) робота(и). Завершується дисципліна – іспитом.
Нормативний курс «Нова філософія XVI-XVIII ст.» передбачає ознайомлення студентів філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка з особливостями розвитку історії зарубіжної філософії в період з XVI-го до XVIII ст. Курс має важливе значення для розширення та поглиблення знань студентів в галузі історико-філософської науки і виступає неодмінною складовою підготовки сучасних фахівців-філософів, релігієзнавців, політологів.
Метою і завданням навчальної дисципліни «Нова філософія XVI-XVIII ст.» є: а) формування розуміння у студентів передумов та специфіки формування новочасної філософської парадигми; б) усвідомлення студентами місця періоду Нової філософії в історії філософії; в) Ознайомлення з конкретно-історичними етапами, особливостями філософії Нового Часу; г) вивчення через прочитання першоджерел та їх аналіз вчень видатних філософів новочасної філософської традиції; д) творчий пошук та усвідомлення специфіки філософських систем філософів Нового Часу в контексті основних тенденцій розвитку сучасної філософії та історії філософії.
Предметом курсу є: Європейська філософська думка Нового Часу XVI-XVIII ст. та філософські вчення розроблені представниками Нової філософії XVI-XVIII ст.
Вимоги до знань і вмінь. Студент повинен знати базові знання з історії загального розвитку філософської думки; базові знання з історії розвитку окремих філософських традицій; знання різноманітних підходів до вирішення основних філософських проблем; навички порівняльного аналізу різних філософських систем у межах одного історико-філософського періоду.
Студент повинен вміти аналізувати матеріал і самостійно проводити історико-філософську роботу з опрацювання текстів; володіти термінологічно-категоріальним апаратом історико-філософського дослідження; здобувати навички самостійного визначення та розкриття змісту основних філософських понять, термінів, категорій.
Також студент повинен знати: а) спаввідношення різних періодів історії філософії, специфіку виникнення і формування парадигм в історії філософії, зокрема філософської новочасної парадигми; б) місце філософії Нового Часу в історії філософії як визначного періоду, що в собі має глибокі коріння та багатоманітне майбутнє; в) соціально-економічні, політичні, наукові передумови та супутні обставини становлення та розвитку Нової філософії; г) основні положення, поняття та їх співвідношення у вченнях філософів Нового Часу; д) багатоманіття новочасних філософських пошуків, а також „традиційні” та новітні методи прочитання філософії Нового Часу.
Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі освітньо-професійної програми підготовки фахівця за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем. Вивчення попередніх курсів з історії філософії є вагомим у освоєнні періоду Нової філософії XVI-XVIII ст.: „Антична філософія”, „Середньовічна філософія”, „Філософія доби Відродження” – знання з перелічених курсів принаймні мають забезпечити ефективне виконання завдань з формування розуміння у студентів передумов та специфіки формування новочасної філософської парадигми, усвідомлення студентами місця періоду Нової філософії в історії філософії.
Контроль знань і розподіл балів, які отримують студенти.
Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою.
У змістовий модуль 1 (ЗМ1) входять теми 1 - 8, а у змістовий модуль 2 (ЗМ2) – теми 9 - 16. Обов’язковим для іспиту є звітність з конспектування та результати модульного підсумку.
Оцінювання за формами контролю:
|
ЗМ1 |
ЗМ 2 |
||
Min. – _ балів |
Max. – __ бали |
Min. – __ бали |
Max. – __ балів |
|
Усна відповідь |
1,5 |
3,5 |
1,5 |
3,5 |
Доповнення |
1 |
1,5 |
1 |
3,5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
… |
|
|
|
|
Модульна контрольна робота 1 |
0 |
5 |
|
|
Модульна контрольна робота 2 |
|
|
0 |
5 |
|
Для студентів, які набрали сумарно меншу кількість балів ніж критично-розрахунковий мінімум – 10 балів для одержання іспиту обов’язкове звітування з усіх конспектів та захист з певних тем курсу.
У випадку відсутності студента з поважних причин відпрацювання та перездачі МКР здійснюються у відповідності до „Положення про порядок оцінювання знань студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу” від 1 жовтня 2010 року.
При простому розрахунку отримаємо:
|
Змістовий модуль1 |
Змістовий модуль2 |
|
Підсумкова оцінка |
Мінімум |
5 |
5 |
50 |
60 |
Максимум |
24 |
25 |
50 |
99 |
При цьому, кількість балів:
1-34 відповідає оцінці «незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням дисципліни;
35-59 відповідає оцінці «незадовільно» з можливістю повторного складання;
60-64 відповідає оцінці «задовільно» («достатньо»);
65-74 відповідає оцінці «задовільно»;
75 - 84 відповідає оцінці «добре»;
85 - 89 відповідає оцінці «добре» («дуже добре»);
90 - 100 відповідає оцінці «відмінно».
Шкала відповідності (за умови іспиту) Шкала відповідності (за умови заліку)
За 100 – бальною
шкалою
За національною
шкалою
90 – 100
Зараховано
85 – 89
75 – 84
65 – 74
60 – 64
1 – 59
не зараховано
За 100 – бальною шкалою |
За національною шкалою |
|
90 – 100 |
5 |
відмінно |
85 – 89 |
4 |
добре |
75 – 84 |
||
65 – 74 |
3 |
задовільно |
60 – 64 |
||
35 – 59 |
2 |
не задовільно |
1 – 34 |
|
|
ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І.
«Історико-філософські підстави формування Нової філософії XVII-XVIII ст.»