- •Харків – хнаду
- •Зошит-конспект
- •Харків – хнаду – 2011
- •Пояснювальна записка
- •Стислий виклад матеріалу
- •1. Синоніми та пароніми у професійному мовленні
- •2. Вставні слова і словосполучення у справочинстві
- •3. Вставні слова і словосполучення, що вказують на зв’язок висловлюваного з контекстом. До них належать: отже, наприклад, значить, виходить, до речі, нарешті, навпаки, проте, загалом та інші.
- •3. Діалектна лексика як частка лексичного складу жителів певної місцевості
- •Книжні та іншомовні слова в текстах фахових документів
- •Практичне засвоєння теоретичного матеріалу
- •Змістовий модуль 2 (11)
- •Стислий виклад матеріалу
- •1. Особливості функціонування іменника в діловому мовленні
- •6. Указуючи час за роком, іменник треба узгоджувати з числівником, займенником чи прикметником не в м. Відмінку з прийменником у (в), а у р. Відмінку без прийменника.
- •Уживати іменник, дотримуючись унормованих форм числа.
- •2. Використання прикметника в діловій українській мові
- •Практичне засвоєння теоретичного матеріалу
- •Змістовий модуль 3 (12)
- •Стислий виклад матеріалу
- •1. Числівник у справочинстві
- •2. Деякі особливості використання займенників в управлінській документації
- •Зв'язок числівника з іменником
- •Практичне засвоєння теоретичного матеріалу
- •Змістовий модуль 4 (13) Граматичні особливості частин мови у текстах фахової документації
- •Стислий виклад матеріалу
- •1. Уживання дієслівних форм у ділових паперах
- •2. Правила правопису прислівника в офіційно-діловому стилі й фаховій документації
- •3. Побудова словосполучень із прийменниками у перекладах з російської мови ділових паперів
- •Орфограма «Правопис і синонімія сполучників»
- •Пояснювальні (для приєднання уточнюючих слів і речень): тобто, цебто, або (тобто), чи (тобто), а саме, як-от.
- •Змістовий модуль 5 (14)
- •Стислий виклад матеріалу
- •Синтаксис усного й писемного мовлення (зіставний аналіз)
- •Синтаксис простого речення у текстах ділового мовлення
- •3. Синтаксис складного речення фахових ділових паперів
- •4. Типові форми вираження присудків у текстах офіційно-ділового стилю
- •Практичне засвоєння теоретичного матеріалу Завдання 1.
- •2. Стандартні етикетні ситуації. Системна мовних формул
- •3.Енергетика мовлення
- •4. Використання паралінгвістичних засобів у спілкуванні
- •Український мовленнєвий етикет
- •Практичне засвоєння теоретичного матеріалу
- •3. Методи і техніка ділової розмови
- •4. Мовна специфіка публічної промови
- •Підготовка до публічної промови
- •Проведення прес-конференції
- •Практичне засвоєння теоретичного матеріалу
- •Якщо телефонуєте ви:
- •Якщо телефонують вам:
- •Незалежно від того, хто телефонує:
- •Узагальнені правила етикету ведення ділової телефонної розмови
- •Перебіг службової телефонної розмови
- •3. Етичні питання використання мобільних телефонів
- •4. Візитівка як атрибут усного ділового спілкування
- •Васильченко Олена Олексіївна
- •Практичне засвоєння теоретичного матеріалу
- •1. Лунає телефонний дзвінок, Ви починаєте бесіду, однак той, хто телефонує, забув назвати себе…
- •2. Якщо телефонуєте Ви і до телефону підійшов не той, хто вам потрібен ….
- •3. Ви проводите дуже важливу ділову розмову у своєму кабінеті, раптово лунає телефонний дзвінок…
- •Рекомендована література до іі блоку змістових модулів Блок змістових модулів (розділ) №2
- •Зошит-конспект з дисципліни «Українська мова за професійним спрямуванням» (іі блок змістових модулів) укладачі
Узагальнені правила етикету ведення ділової телефонної розмови
Привітайтеся з тим, хто говорить з вами по телефону. Постарайтеся з самого початку задати тон бесіди ввічливий, довірливий, оптимістичний.
Назвіть себе. Залежно від конкретних обставин назвіть свою установу, відділ і прізвище.
Зробіть перерву. Це допоможе вашому співбесідникові зосередитися. Спокійно викладіть суть справи.
Не беріть трубку, якщо ви дуже зайняті.
Не говоріть “Зачекайте хвилинку”: психологи вважають, що від цієї фрази у того, хто телефонує, складається враження, ніби він байдужий установі, в яку телефонує.
Умійте повернути розмову в потрібне вам русло. Зробіть бесіду конструктивною, плідною.
Не дратуйтесь. Говорити по телефону рівним, спокійним голосом – ваш професійний обов’язок.
Уникайте телефонних монологів. Пам’ятайте, що розсіювання уваги при телефонній розмові відбувається швидше, ніж у звичайній бесіді.
Не мовчіть, намагайтеся уміло й не одноманітно підтримати розмову співбесідника.
Не вживайте категоричних тверджень і не нав’язуйте своїх рішень співрозмовникові.
Дайте тому, хто телефонує, право вибору часу для повторного дзвінка (фраза “Зателефонуйте мені через годину” не годиться).
Не робіть із співбесідника прохача, якщо він залежить від вас. Постарайтесь побудувати розмову на демократичних засадах.
Будьте лаконічними, але не на шкоду делікатності й інформативності.
Пам’ятайте, що навіть у службовій розмові мужчина повинен бути люб’язним, якщо його співбесідник – жінка.
Говоріть загальнодоступною мовою, уникайте канцеляризмів, штампів, професійного жаргону.
Звертайте увагу на інтонацію. Просторічна інтонація, що знижує значення будь-якої фрази, неприпустима в службовій розмові.
Називайте співбесідника так, як він назвав себе: або на прізвище, або на ім’я та по батькові.
Перебіг службової телефонної розмови
Державні службовці нерідко спілкуються телефоном: або самі телефонують, або відповідають на телефонні дзвінки. Телефонна розмова відрізняється від власне розмови тим, що співрозмовники не бачать один одного (за винятком відеотелефонів). Важливим є доцільне використання вербальних засобів спілкування, темпу мовлення, тембру голосу, інтонації. Під час телефонної розмови реалізуються всі три процеси ділового спілкування:
• сприйняття й оцінка співрозмовниками один одного;
• обмін інформацією, причому будь-яка телефонна розмова має бути максимально насиченою інформацією;
• організація взаємодії.
Службова телефонна розмова складається з таких етапів:
1) налагодження контакту;
2) викладення сутності справи (повідомлення мети дзвінка, підхід до питання, обговорення повідомленої інформації);
3) закінчення розмови.
Встановлено таку раціональну структуру телефонної розмови:
• взаємне представлення 20 + - 5 с;
• введення партнера в проблему 40 + - 5 с;
• обговорення ситуації 100 +- 15 с;
• заключне слово 20 + - 5 с.
Система "вихідних розмов" потребує продуманості, тобто попередньої підготовки. Для цього збираються і записуються необхідні дані, визначається, в якому порядку потрібно розмовляти з абонентом.
Найбільш прийнятними для блоку "вихідних" розмов телефоном є такі періоди робочого дня: 8.00 - 9.30; 13.30 - 14.30 та після 16.30.
У деяких випадках використовують автовідповідач, але потрібно мати на увазі, що він негативно діє на співрозмовника. Ситуацію можна виправити, зателефонувавши абонентові після прослуховування записів.
Щоб зосередити увагу співрозмовника на повідомленні, радять під час телефонної розмови застосовувати такі засоби:
• використовувати час від часу несподівану та невідому для нього інформацію;
• провокувати заперечення слухача на зміст повідомлення;
• дещо перебільшувати значимість проблем;
• апелювати до авторитетів;
• прогнозувати можливі наслідки, щоб підкреслити необхідність привернення уваги до питання, яке розглядається;
• іноді доцільно вносити елементи гумору до повідомлень, використовувати несподівані образні формулювання.
