
- •Харків – хнаду
- •Зошит-конспект
- •Харків – хнаду – 2011
- •Пояснювальна записка
- •Стислий виклад матеріалу
- •1. Синоніми та пароніми у професійному мовленні
- •2. Вставні слова і словосполучення у справочинстві
- •3. Вставні слова і словосполучення, що вказують на зв’язок висловлюваного з контекстом. До них належать: отже, наприклад, значить, виходить, до речі, нарешті, навпаки, проте, загалом та інші.
- •3. Діалектна лексика як частка лексичного складу жителів певної місцевості
- •Книжні та іншомовні слова в текстах фахових документів
- •Практичне засвоєння теоретичного матеріалу
- •Змістовий модуль 2 (11)
- •Стислий виклад матеріалу
- •1. Особливості функціонування іменника в діловому мовленні
- •6. Указуючи час за роком, іменник треба узгоджувати з числівником, займенником чи прикметником не в м. Відмінку з прийменником у (в), а у р. Відмінку без прийменника.
- •Уживати іменник, дотримуючись унормованих форм числа.
- •2. Використання прикметника в діловій українській мові
- •Практичне засвоєння теоретичного матеріалу
- •Змістовий модуль 3 (12)
- •Стислий виклад матеріалу
- •1. Числівник у справочинстві
- •2. Деякі особливості використання займенників в управлінській документації
- •Зв'язок числівника з іменником
- •Практичне засвоєння теоретичного матеріалу
- •Змістовий модуль 4 (13) Граматичні особливості частин мови у текстах фахової документації
- •Стислий виклад матеріалу
- •1. Уживання дієслівних форм у ділових паперах
- •2. Правила правопису прислівника в офіційно-діловому стилі й фаховій документації
- •3. Побудова словосполучень із прийменниками у перекладах з російської мови ділових паперів
- •Орфограма «Правопис і синонімія сполучників»
- •Пояснювальні (для приєднання уточнюючих слів і речень): тобто, цебто, або (тобто), чи (тобто), а саме, як-от.
- •Змістовий модуль 5 (14)
- •Стислий виклад матеріалу
- •Синтаксис усного й писемного мовлення (зіставний аналіз)
- •Синтаксис простого речення у текстах ділового мовлення
- •3. Синтаксис складного речення фахових ділових паперів
- •4. Типові форми вираження присудків у текстах офіційно-ділового стилю
- •Практичне засвоєння теоретичного матеріалу Завдання 1.
- •2. Стандартні етикетні ситуації. Системна мовних формул
- •3.Енергетика мовлення
- •4. Використання паралінгвістичних засобів у спілкуванні
- •Український мовленнєвий етикет
- •Практичне засвоєння теоретичного матеріалу
- •3. Методи і техніка ділової розмови
- •4. Мовна специфіка публічної промови
- •Підготовка до публічної промови
- •Проведення прес-конференції
- •Практичне засвоєння теоретичного матеріалу
- •Якщо телефонуєте ви:
- •Якщо телефонують вам:
- •Незалежно від того, хто телефонує:
- •Узагальнені правила етикету ведення ділової телефонної розмови
- •Перебіг службової телефонної розмови
- •3. Етичні питання використання мобільних телефонів
- •4. Візитівка як атрибут усного ділового спілкування
- •Васильченко Олена Олексіївна
- •Практичне засвоєння теоретичного матеріалу
- •1. Лунає телефонний дзвінок, Ви починаєте бесіду, однак той, хто телефонує, забув назвати себе…
- •2. Якщо телефонуєте Ви і до телефону підійшов не той, хто вам потрібен ….
- •3. Ви проводите дуже важливу ділову розмову у своєму кабінеті, раптово лунає телефонний дзвінок…
- •Рекомендована література до іі блоку змістових модулів Блок змістових модулів (розділ) №2
- •Зошит-конспект з дисципліни «Українська мова за професійним спрямуванням» (іі блок змістових модулів) укладачі
Орфограма «Правопис і синонімія сполучників»
1. Р а з о м пишемо складні сполучники, які становлять тісне поєднання службових, а також повнозначних слів із частками або прийменниками, наприклад: аби, абощо, адже, аж, аніж, зате, мовби, мовбито, начеб, начебто, немов, немовби, немовбито, неначе, неначебто, ніби, нібито, ніж, однак, оскільки, отже, отож, притім, притому, причім, причому, проте, себто, таж, також, теж, тож, тобто, тощо, цебто, щоб, якби, якщо.
Сполучники |
Однозвучні самостійні слова |
Учитель сказав, щоб уранці ми
зібралися біля школи.
Якби мені черевики, то пішла б я
На музики (Нар. те.).
Якщо будем всі труситись, хто
заступить рідний край?
Ми теж добре підготувалися до
конкурсу.
Таж про це вже повідомляла
місцева преса. |
Я довго думав, що б вам розповісти.
Ми радилися, як би краще виконати
цю роботу.
Як що трапиться, негайно
надсилайте спішне повідомлення
телеграмою.
Діти виконали те ж завдання,
що й ми.
Уночі все та ж декорація світу, море, вершини гір, місяць (0. Гончар). |
Примітка. Сполучник можна замінити синонімічним сполучником, а з однозвучним поєднанням інших частин мови цього чинити не можна. Можливі такі синонімічні заміни сполучників, наприклад: Таж (адже) про цю подію вже йшлося. Життя таке коротке — тож (тому) спішімо робити добро (О. Довженко). Я теж (також) там був учора; Не смійся з другого, щоб (аби) тобі не було того (Нар. тв.). Якби (коли б) знав, де впав, то соломки б підослав (Нар. тв.). Не радий хрін тертушці, а проте (однак) на кожній танцює (Нар. тв.). Взимку холодно, зате (але) комарі не кусають (Нар. тв.). За моїми відомостями, вони в саду і притому (до того ж) в найкращому настрої (І. Микитенко). Сто карбованців зашила йому мати в підкладку піджака, причому (і то) зашила сировою ниткою (Гр. Тютюнник).
2. О к р е м о пишемо:
а) сполучники з частками б, би, ж, же, якщо вони зберігають підсилювальне значення, наприклад: хоча б, коли б; хоч би; коли б то; або ж, адже ж, але ж, все ж, бо ж, отже ж, до того ж;
б) складені сполучники, наприклад: дарма що, для того щоб, замість того щоб, з тим щоб, з того часу як, завдяки тому що, дякуючи тому що, до того часу поки (як), після того як, при цьому, та й, то й, так що, тільки що, тимчасом як, тому що, у міру того як, через те що.
З д е ф і с о м пишемо сполучники з підсилювальними частками -бо, -но, -то: отож-бо, тільки-но, тож-то, тому-то, тим-то, якби-то.
Увага! До неповторюваних сполучників належать: а, але, проте, зате, однак. До повторюваних: / — /, ні — ні, то — то, чи то — чи то, не то — не то. Окрему групу становлять парні сполучники: не стільки... скільки; не тільки... а (але)щяк... так і;як не... так;якщо... то; коли... то; хоч... але; чим... тим, що... то.
За значенням сполучники бувають:
1. Сурядні (для з'єднання однорідних членів або рівноправних речень) —
єднальні: / (й), та (у значенні і), також, і...і, ні...ні, як...так і,
не тільки...а й;
протиставні: а, але, та (у значенні але), зате, проте, однак, розділові: або, чи, або...або, чи...чи, то...то, не то...не то, чи то...чи то.
2. Підрядні (для приєднання підрядних речень до головного) :
порівняльні: як, що, мов, мовби, мовбито, немов, немовби, немовбито, неначе, наче, неначеб, неначебто, ніби, нібито, буцім, буцімто;
часові: як, перед тим як, після того як, відтоді як, з тих пір як, тимчасом як, в міру того як, як тільки, тільки що, скоро, ледве, щойно;
причинові: бо, тому що, через те що, затим що, оскільки, позаяк;
мети: щоб, для того щоб, задля того щоб, аби;
умовні: якщо, якби, коли б, аби раз;
допустові: хоч (хоча), хай, нехай, дарма що, незважаючи на те що;
наслідковий: так що.