- •Харків – хнаду
- •Зошит-конспект
- •Харків – хнаду – 2011
- •Пояснювальна записка
- •Стислий виклад матеріалу
- •1. Синоніми та пароніми у професійному мовленні
- •2. Вставні слова і словосполучення у справочинстві
- •3. Вставні слова і словосполучення, що вказують на зв’язок висловлюваного з контекстом. До них належать: отже, наприклад, значить, виходить, до речі, нарешті, навпаки, проте, загалом та інші.
- •3. Діалектна лексика як частка лексичного складу жителів певної місцевості
- •Книжні та іншомовні слова в текстах фахових документів
- •Практичне засвоєння теоретичного матеріалу
- •Змістовий модуль 2 (11)
- •Стислий виклад матеріалу
- •1. Особливості функціонування іменника в діловому мовленні
- •6. Указуючи час за роком, іменник треба узгоджувати з числівником, займенником чи прикметником не в м. Відмінку з прийменником у (в), а у р. Відмінку без прийменника.
- •Уживати іменник, дотримуючись унормованих форм числа.
- •2. Використання прикметника в діловій українській мові
- •Практичне засвоєння теоретичного матеріалу
- •Змістовий модуль 3 (12)
- •Стислий виклад матеріалу
- •1. Числівник у справочинстві
- •2. Деякі особливості використання займенників в управлінській документації
- •Зв'язок числівника з іменником
- •Практичне засвоєння теоретичного матеріалу
- •Змістовий модуль 4 (13) Граматичні особливості частин мови у текстах фахової документації
- •Стислий виклад матеріалу
- •1. Уживання дієслівних форм у ділових паперах
- •2. Правила правопису прислівника в офіційно-діловому стилі й фаховій документації
- •3. Побудова словосполучень із прийменниками у перекладах з російської мови ділових паперів
- •Орфограма «Правопис і синонімія сполучників»
- •Пояснювальні (для приєднання уточнюючих слів і речень): тобто, цебто, або (тобто), чи (тобто), а саме, як-от.
- •Змістовий модуль 5 (14)
- •Стислий виклад матеріалу
- •Синтаксис усного й писемного мовлення (зіставний аналіз)
- •Синтаксис простого речення у текстах ділового мовлення
- •3. Синтаксис складного речення фахових ділових паперів
- •4. Типові форми вираження присудків у текстах офіційно-ділового стилю
- •Практичне засвоєння теоретичного матеріалу Завдання 1.
- •2. Стандартні етикетні ситуації. Системна мовних формул
- •3.Енергетика мовлення
- •4. Використання паралінгвістичних засобів у спілкуванні
- •Український мовленнєвий етикет
- •Практичне засвоєння теоретичного матеріалу
- •3. Методи і техніка ділової розмови
- •4. Мовна специфіка публічної промови
- •Підготовка до публічної промови
- •Проведення прес-конференції
- •Практичне засвоєння теоретичного матеріалу
- •Якщо телефонуєте ви:
- •Якщо телефонують вам:
- •Незалежно від того, хто телефонує:
- •Узагальнені правила етикету ведення ділової телефонної розмови
- •Перебіг службової телефонної розмови
- •3. Етичні питання використання мобільних телефонів
- •4. Візитівка як атрибут усного ділового спілкування
- •Васильченко Олена Олексіївна
- •Практичне засвоєння теоретичного матеріалу
- •1. Лунає телефонний дзвінок, Ви починаєте бесіду, однак той, хто телефонує, забув назвати себе…
- •2. Якщо телефонуєте Ви і до телефону підійшов не той, хто вам потрібен ….
- •3. Ви проводите дуже важливу ділову розмову у своєму кабінеті, раптово лунає телефонний дзвінок…
- •Рекомендована література до іі блоку змістових модулів Блок змістових модулів (розділ) №2
- •Зошит-конспект з дисципліни «Українська мова за професійним спрямуванням» (іі блок змістових модулів) укладачі
2. Правила правопису прислівника в офіційно-діловому стилі й фаховій документації
1. Р а з о м пишуться:
а) складні прислівники, утворені сполученням прийменника з прислівником: віднині, відтепер, донині, дотепер, забагато, задовго, занадто, набагато, навічно, надалі, надовго, назавжди, назовсім;
б) складні прислівники, утворені сполученням прийменника з іменниковими формами, у тому числі дієслівного та прикметникового походження: безвісти, безперестанку, (у-) вбік, (у-) ввечері, (у-) ввіч, наспіх, насподі, насторожі, наяву, обік, обіч, одвіку, опівдні, опівночі, опліч, підряд, підстрибом, побіч, поблизу, поверх, повік, поволі, пошепки, поспіль, скраю, спереду, спочатку;
в) складні прислівники, утворені сполученням прийменника з прикметниковими формами: віддавна, востаннє, (у-) вручну, догола, допізна, дочиста, завидна, замолоду, заново, звисока, згарячу, злегка;
г) складні прислівники, утворені сполученням прийменника із займенником: (у-) внічию, (у-) втім, навіщо, нащо, передусім, почім, почому; але: до чого, за віщо, за що та ін. в ролі додатків;
ґ) складні прислівники, утворені сполученням прийменника з числівником: (у-) вдвоє, (у-) втроє і под.; (у-) вперше, (у-) вдруге і под.; надвоє, натроє і под.; удвох, утрьох і под.; водно, заодно, поодинці, спершу (але: по-перше, по-друге і под.);
д) складні прислівники, утворені сполученням кількох прийменників із будь-якою частиною мови: (у-) вдосвіта, зав-більшки, завглибшки, завдовжки, завтовшки, завчасу, завширшки, знадвору, навзнак;
е) складні прислівники, утворені з кількох основ (із прийменником чи без нього): босоніж, вірогідно, воднораз, водносталь, водночас, (у-)втридорога, ліворуч, мимоволі, мимоїздом, мимохідь, мимохіть, насамперед, натщесерце;
є) складні прислівники, утворені сполученням часток аби-, ані-, де-, чи-, що-, як- із будь-якою частиною мови: абияк, аніде, деколи, чимало, щовечора, щодня, якраз, якнайкраще та ін.
Але: аби тільки, дарма що, поки що, чи що, як коли, як слід, як треба.
Слід відрізняти складні прислівники від прийменників або часток з іншими частинами мови, коли останні зберігають у реченні свої функції, отже, і пишуться окремо:
Забагато працювати. — За багато років уперше зайшов.
Стало набагато легше. — Зал на багато місць.
Насилу доїхали. — Покладався лише на силу.
Ми чуємо це вперше. — Постукав у перше вікно.
Нащо було починати справу ? — На що ви натякаєте ?
Утім, я не заперечую. — У тім краю завжди весна.
Він повернув убік. — Ударив у бік.
Надіслав листа додому. — Підійшов до дому.
2. О к р е м о пишуться:
а) прислівникові сполучення, що складаються з прийменника (іноді з часткою) та іменника, в яких останній зберігає своє лексичне значення й граматичну форму:
без відома, без жалю, без кінця, без кінця-краю, без краю, без ладу;
на радість, на радощах, на руку, на самоті, на світанку, на скаку, на славунад силу; не з руки; ні на гріш;
під боком, під гору, під силу, під час, під вечір;
по весні, по закону, по змозі, по знаку, по можливості, по правді, по силі, по совісті, по сусідству, по суті, по черзі, по честі, до щирості;
у вигляді, у вічі, у поміч, у стократ;
б) сполучення, що мають значення прислівників і складаються з двох іменників (числівників) та прийменників (або без них):
- від ранку до вечора, день у день, з боку на бік, з дня на день, один по одному, один в один, раз по раз, раз у раз, рік у рік, з року в рік;
в) сполучення, що мають значення прислівників і складаються з узгоджуваного прикметника (числівника, займенника) й іменника:
- другого дня, таким чином, темної ночі, тим разом, тим часом (але тимчасом як);
г) прислівники, утворені сполученням прийменника з повним прикметником чоловічого чи середнього роду: в основному, (у) в цілому;
ґ) прислівники, утворені сполученням прийменника по зі збірним числівником: по двоє, по троє, по четверо тощо;
д) фразеологічні сполучення у ролі прислівників: дорогою душею, ні світ ні зоря, на віки вічні.
3. Через дефіс пишуться:
а) складні прислівники, утворені від прикметників і займенників за допомогою прийменника по із закінченням -ому або (-к)и: по-козацькому (-ки), по-господарському (-ки), по-християнському (-ки), по-іншому, по-своєму, по-сусідському (-ки); також по-латині;
б) складні прислівники, утворені від порядкових числівників за допомогою прийменника по: по-перше, по-друге, по-третє і т.ін.;
в) неозначені складні прислівники з частками будь-, -небудь, казна-, -то, хтозна-; будь-де, будь-коли, будь-куди, де-небудь, куди-небудь, як-небудь, казна-що, аби-то, так-то, хтозна-як ;
г) складні прислівники, утворені з двох однакових, синонімічних або антонімічних прислівників: далеко-далеко, ледь-ледь, ледве-ледве, ось-ось; (але: одним одна, один одним, все одно, все рівно, кінець кінцем, сама самотою).
4. Через два дефіси пишуться складні прислівники, утворені повторенням часток або повторенням слова зі службовими компонентами всередині: будь-що-будь, віч-на-віч, всього-на-всього, де-не-де, коли-не-коли, пліч-о-пліч, хоч-не-хоч, як-не-як.
