2.4. Святослав і Хоробрий (964–972 рр.).

Наступником Ольги був її син, Святослав, одна з найцікавіших постатей давньої доби історії України. Він глибоко включився в міжнародні відносини і відіграв у них величезну роль. Він воював протягом усього свого правління, і походи його охоплювали грандіозну територію: ім'я його гриміло по всій Східній Європі та Західній Азії. Його знали письменники Візантії та арабського світу. Святослав розпочав князювання походами на Оку та Волгу, де розгромив в'ятичів, камських болгар у 964 році і пішов на Хозарський каганат; в 965 році він знищив його, і хозари розбіглися хто куди. Він зруйнував міста – Саркел, Ітіль, Семендер. Після того пішов на Кавказ, розбив ясів (колишніх аланів, осетинів) і касогів (черкесів). Людність тікала, коли наближалося руське військо, але Святослав уживав всіх заходів, щоб поновити життя та порядок в завойованих краях. Однак, скористатися з своїх східних походів він не встиг: його втягнули в справи Візантії та Балканського півострова. Візантія вела боротьбу з новим Болгарським царством, яке в ІХ-Х ст. значно зросло; межі Болгарії доходили до Константинополя, і Візантія примушена була платити їй данину. Але в половині Х ст. Болгарія стала упадати і поділилася на східну і західну. Візантійський цісар Никикфор Фока вирішив використати її послаблення і втягнув у боротьбу Святослава, обіцяючи йому за допомогу багато золота і спокушаючи його можливістю заволодіти тією країною. З великим військом – до 60.000 вояків – Святослав напав на Болгарію, здобув Дорістол (Сілістрія), ще 80 міст, і вирішив перенести свою столицю до Переяславця. Там, казав він, “вся благая сходяться: выд греків золото, паволоки, вина, овочі, з Чехів і Угрів – срібло та коні, з України – хутра, мед, віск, і раби”. Болгари пішли на порозуміння із Святославом. Тоді Візантія напустила на Україну печенігів, які обложили Київ, де була Ольга з онуками. Лише завдяки випадку їй вдалося уникнути полону. Святослав примушений був покинути Болгарію й рятувати столицю. Розбивши печенігів, він повернувся до Болгарії. У спілці з болгарами та уграми Святослав пробував вигнати греків з Європи і загрожував самому Царгородові, але новий цісар Іван Цимісхій, зібравши великі сили, примусив Святослава капітулювати, і в 972 році знову укладено договір з Візантією. Святослав вирушив на Русь, сподіваючись повторити похід з новим військом. Але по дорозі, біля Дніпрових порогів, його вбили печеніги. Святослав був політичним діячем, який брав участь у великих подіях на Сході Європи. Однак, у справах України він зіграв скорше негативну роль, і мали рацію бояри, які закидали йому, що, шукаючи чужих земель, він нехтував своїми. Знищення Хозарського каганату принесло Русі тільки шкоду, бо вона сама неспроможна була боротися проти кочовиків, які протягом чотирьох століть панували в степах. Балканська політика Святослава також не дала нічого Русі.

2.5. Ярополк (972–978 рр.).

Бувши останній раз в Києві, Святослав поділив свою державу між трьома синами: Ярополкові дав Київ, Олегові – Овруч, а Володимирові – Новгород. Внаслідок міжусібних інтриг, Ярополк пішов на Олега, і той загинув. Володимир утік до Скандинавії збирати військо, а Ярополк тим часом об'єднав у своїх руках всю державу. Однак, тривало це не довго: 980 року Володимир привів варягів, заволодів Новгородом та Києвом, і Ярополк був підступно вбитий. Володимир об'єднав у своїх руках всю державу. Коротке правління Ярополка було дуже важливе зв'язками із Західною Європою. 973 року його посли з великими дарамибули на сеймі в Кведлінбурзі, де перебував Оттон І. Точна мета посольства й наслідки його невідомі. 979 року до Києва прибуло посольство з Риму, від папи Бенедикта VII . Треба гадати, що воно не мало наслідків, бо почалася війна Ярополка з Володимиром, але сам факт приїзду посольства надзвичайно важливий: це було перше посольство на Русь з Риму.