57. Клони та генетичні химери, їх значення у селекційному процесі.

Клон – це популяція молекул, клітин, рослин чи тварин, які мають ідентичний генотип і походять від одного предка без статевого розмноження. У біотехнології відтворення тварин одним із методів отриманнятклонів є розділення ембріонів. Підґрунтям методу є тотипотентість окремих бластомерів та їх конгломератів розвиватися в цілий організм. Такі властивості мають всі ембріони отримані до 8…9-ї доби статевого циклу, включаючи стадії пізньої морули і бластоцисти, що вилупилася.

Вперше однояйцевих близнюків отримав Willadsem S.M. ізспівавторами в 1979 році шляхом розділення 2-клітинних ембріонів вівці. Подальші дослідження показали, що окремі бластомери із 4- та 8-клітинних ембріонів також здатні розвиватися в бластоцисту, алеменшого розміру. І лише менше 10% пересаджених таких бластоцист розвиваються у плід, тоді як „половинки” та „четвертинки” із 2-, 4-, 8-клітинних ембріонів та компактизованих морул і бластоцист, що

вилупилися є однаково життєздатними, як і нормальні ембріони. Прогрес у біотехнології відтворення тварин, спрямований на збільшення чисельності потомків видатних тварин, отримання їх методом клонування, може призвести до зменшення генетичної мінливості в популяції і втрати нею цінних генів. Нині генетична інженерія створює можливість одержання нових генотипів,

відкриваючи нові напрями використання біотехнології відтворення в селекції.

Генетичні химери – це організм, що складається із генетично різних клітинних популяцій, які походять від одного чи більше ембріонів. Розрізняють природний та штучний химеризм. До природних химер належать фримартини (безплідні телиці), які походять із різностатевих двійнят, і є гетерогенними за антигенами та клітинами крові. Для всіх химер природного походження характерний химеризм лише в межах однієї-двох тканин, тоді як у штучних – всі тканини, чи їх більшість містять змішані клітини. Штучним шляхом химери отримують агрегаційним та ін’єкційним методами: перший полягає в об’єднанні морул або бластоцист в один ембріон; другий

згідно з яким в бластоцель бластоцисти вводять бластомери іншого ембріона. Розроблений і третій

метод отримання тварин з бажаними властивостями шляхом трансплантації химерних ембріонів, отриманих із клітин різновікових амейотичних партеногенетичних і звичайних ембріонів.

Для генетико-селекційних програм у тваринництві ембріобіотехнологічні методи отримання химерних тварин поки що не мають великого значення.

58.Трансгенез у тваринництві

Кінець ХХ ст. характеризується бурхливим розвитком генної іжнері. Поєднання досягнень генної інженерії, експериментальної ембріології молекулярної біології дозволяють на сьогодні вводити до

геному тварин гени з форм, філогенетично віддалених від них, а також проводити обмін генами між видами. Вводячи різні гени до зародків виявили, що чужорідна ДНК (чДНК) може активно включатися в спадковий матеріал пронуклеусів, експресуватися та успадковуватися потомками. Завдяки цьому отримують тварин з ознаками, які, застосовуючи традиційні методи схрещування і селекції, отримати неможливо. Нові ембріологічні і молекулярні методи докорінно змінили

традиційний підхід до розведення тварин. Вони забезпечують селекцію на рівні генотипу, а не лише фенотипу. Крім того, за допомогою генної інженерії розроблено методи, застосовуючи які можна отримувати від тварин субстанції, які раніше отримували лише вакцинацією і в

обмеженій кількості. Основним засобом отримання трансгеннихтсільськогосподарських тварин є трансплантація ембріонів, яким були введені генетичні конструкції. Нині генна інженерія тварин розвиваєтьсятза такими напрямами:

− отримання тварин-біореакторів, що продукують біологічно

активні білки для медицини та інших потреб;

− інтеграція в геном сільськогосподарських тварин генних

конструкцій, що регулюють обмін речовин, а, відповідно, і параметри

продуктивності тварин з подальшим використанням їх у селекційному

процесі;

− створення трансгенних тварин-донорів для

ксенотрансплантації;

− моделювання генетичних патологій і аномалій людини;

− отримання трансгенних тварин, генетично стійких до

багатьох хвороб.

Комерційне використання тварин-біореакторів, з метою отримання

рекомбінантних білків пов′язане із: синтезом білків молока з наступним

очищенням і використанням; синтезом білків у молочній залозі

трансгенних сільськогосподарських тварин з метою зміни складу і

властивостей молока.

Таким чином, біотехнологія відтворення сільськогосподарських тварин має самостійне практичне значення в тваринництві, особливо в

селекції, а також дозволяє отримувати тварин з новими продуктивними

властивостями, і є могутнім джерелом створення та удосконалення порід

різних видів тварин.

59. Проблема регуляції статті тварин та шляхи її вирішення