1.Чому і коли в еволюції нашої планети життя вийшло на сушу?
Однією з головних подій в еволюції живих організмів був вихід на суходіл (435 мільйонів років тому). Першими здійснили цей "десант" рослини. Вихід на сушу був підготовлений попередньою еволюцією органічної і неорганічної природи. У результаті взаємодії бактерій і синьо-зелених з мінеральними речовинами на суші утворився біогенний шар - ґрунт, з якого рослини одержували воду з розчиненими в ній неорганічними речовинами. Необхідною умовою розвитку життя на суходолі було формування озонового екрана, що захищає все живе від згубного короткохвильового ультрафіолетового випромінювання, а також збільшення концентрації вільного кисню до 10 % від його концентрації в сучасній атмосфері. Крім того, інтенсивні процеси горотворення привели до скорочення морських басейнів й утворення великих площ заболочених територій. Одними з перших рослин, які вийшли на сушу, були раніо-фіти, що ведуть свій родовід від зелених водоростей. У зв'язку з необхідністю піднімання води від коренів до листя виникає судинна (провідна) тканина. Раніофіти ще не мали справжнього листя. Не мали вони і справжніх коренів. Поряд з утворенням подоби коренів, стебел і примітивної провідної системи в раніофітів розвинулася покривна тканина, яка захищала їх від висихання.
Подальша еволюція рослин на суходолі була спрямована на диференціацію організму на вегетативні органи й тканини, удосконалення судинної системи, що забезпечувало швидке піднімання води на потрібну висоту. Це забезпечувало їх виживання в нових і непостійних умовах сухості.
Завдяки значним запасам біомаси рослин з'явилася можливість виходу на суходіл і тварин. Першими вийшли на сушу павукоподібні (435 млн років тому). Вони вже мали органи для дихання повітрям. Це сприяло виживанню в нових умовах — у сухому й мінливому наземному середовищі.
2.Чому коли варять яйця додається сіль?
Сіль додають для того, щоб запобігти витіканню яйця при наявності тріщин на шкаралупі.
3. Чому сіль варто додавати в кінці приготування їжі?
Коли ми солимо, ми орієнтуємося на обсяг страви: чим більший об'єм – тим більше солі ми беремо. Але в процесі приготування зайва рідина википає, і обсяг страви стає менше, ніж ми розраховували – в результаті маємо пересіл. А в кінці приготування таких «сюрпризів» не буде. Крім цього, продукти в кінці приготування більш рівномірно вбирають сіль.
4. Вміст вуглекислого газу в атмосфері
Вуглекислий газ - найважливіший з газів, що викликають парниковий ефект, результат спалювання вуглеводнів на зразок вугілля, нафти і газу.
Зазвичай у зимові місяці вміст CO2 в атмосфері зростає, однак з приходом весни в північну півкулю він зменшується, бо його всмоктує молода рослинність. CO2 — тривка хімічна сполука, поширена в природних газах, що містять його в кількості від декількох відсотків до практично чистого вуглекислого газу. Згідно зі звітом ВМО, в 2012 році рівень вуглекислого газу становив 393,1 мільйонних часток, виросши за попередній рік на 2,2 мільйонні частки. У сучасну епоху відносний вміст СО2 в земній атмосфері піднявся до ~365 млн-1
5. Які гази найбільш розчинні у воді і чому?
Розчинення газів у рідині – процес проникання молекул газів з навколишнього середовищавсерединурідини через вільну поверхню. Незважаючи на те, що частина молекул повертається до навколишньогосередовища за деякий час рідинанабуває стану насиченості (кількістьрозчиненого газу дорівнюєкількостівиділеного).Різні гази у водірозчиняютьсятакожпо-різному, причомурозчинністьгазоподібнихречовинвиражаютьзвичайно не в грамах, а в кубічних сантиметрах (перерахованих на нормальніумови) і тежвідносять до 100 г води (іноді до 1 дм3). Добрерозчинними у воді є тількидеякі гази, наприкладаміакNH3 і хлороводеньHCl. Розчинністьаміаку при звичайнихумовах становить 71 000 см3 у 100 г води, а хлороводню — 45 000 см3. Добрерозчинними є такожсірководеньH2S і діоксидвуглецюCO2, розчинністьяких при звичайнихумовах становить відповідно 204 см3 і 66 см3. Більшістьгазів погано розчиняються у воді. Так, розчинністькисню при звичайнихумовах у 100 г становить лише 3,1 см3, водню — 1,8 см3, а азоту — 1,5 см3.При нагріваннірозчинністьгазів у водірізкозменшується, а при збільшеннітиску, навпаки, збільшується.
6.Який газ найважливіший для життя?
Ізсталихскладовихатмосферинайважливішуроль у життєвихпроцесах, щовідбуваються в географічнійоболонці, відіграєкисень. Він прямо впливає на життялюдини. Збільшенняабозменшеннякисню в природіпризвело б до згубних для організмівнаслідків. Кисеньвитрачається на окисленнябагатьохелементівземної кори тощо.Протекількістьйоголишаєтьсянезмінною. Кисень у повітрябезперервнопостачаютьрослини. Майже весь вільнийкисеньатмосфери — продукт життєдіяльностізеленихрослин. У процесіжиттєдіяльностівонирозкладаютьвуглекислий газ на вуглець і кисень. Азот засвоюютьрослини, йоговдихаютьтварини і люди.Згрупинесталихскладовихатмосфери на особливуувагузаслуговуютьвуглекислий газ і водяна пара. Вуглекислого газу в повітрінебагато —0,03 %, але вінвідіграєважливу роль у географічнійоболонці. В атмосферу віннадходить з вулканів, мінеральнихджерел, ґрунтів, організмів, промисловихпідприємств.Нерівномірнорозподіляєтьсявуглекислий газ і поземнійповерхні. Над океаном, у полярнихкраїнах, сільськіймісцевостійогоменше, ніж у містах (особливо у промислових), у вулканічних областях.Роль вуглекислого газу не вичерпуєтьсятим, щовіносновнийматеріал для побудовиорганічноїречовинирослин. Вінмаєвеликезначення як отеплювачЗемлі. Вуглекислий газ легко пропускає до ЗемлікороткохвильовепромінняСонця, але затримуєдовгохвильове.