16.Аналіз конкурентоспроможності продукції.

Під конкурентоспроможністю розуміють характеристику продукції, котра показує її відмінність від товару-конкурента як за мірою відповідності конкретній суспільній потребі, так і за витратами на задоволення цієї потреби. Тому конкурентоспроможність (тобто можливість збуту на даному ринку) товару можна визначити, тільки порівнюючи товари конкурентів між собою.

Для оцінки конкурентоспроможності важливо розуміти, що на сучасному ринку покупець здебільшого намагається купувати не товари як такі, а весь комплекс пов’язаних з ними послуг, важливих для покупця, так що останній оцінює конкурентоспроможність з власних, вигідних для нього, але значно менш вигідних для виробника позицій.

Вивчення конкурентоспроможності товару, що реалізується на ринку, треба провадити безперервно та систематично.

Основні завдання аналізу:

*оцінка конкурентоспроможності продукції;

*вивчення факторів, що впливають на її рівень;

*розроблення заходів для забезпечення необхідного рівня конкурентоспроможності продукції.

Оцінка конкурентоспроможності продукції ґрунтується на дослідженні потреб покупця та вимог ринку.

Залежно від цілей аналізу конкурентоспроможності товарів використовуються рейтингові, матричні та табличні методи.

Щоб оцінити конкурентоспроможність, доцільно порівняти параметри нашого виробу з відповідним товаром конкурента щодо їх здатності задовольняти ту чи ту потребу покупця. Для цього розраховують одиничні й групові показники конкурентоспроможності продукції.

Одиничні показники відображають відсоткове відношення рівня будь-якого технічного або економічного параметра до величини того самого параметра виробу-конкурента.

Груповий показник об’єднує одиничні показники однорідної групи параметрів (технічних, економічних, естетичних) за допомогою вагових коефіцієнтів, визначених експертним способом.

17.Аналіз попиту та стану ринку.

Стан ринку в країнах, де застосовуються економічні методи регулювання справляє вирішальний вплив на фінансовий стан та податкоспроможність юридичних і фізичних осіб. Слід завжди пам’ятати, що визначальним сигналом для розвитку виробничої та в цілому економічної активності є попит

Попит, як визначальна ринкова категорія, справляє вплив на здатність суб’єктів господарювання сплатити податки, передбачені державним законодавством. Але не слід забувати і про зворотний зв’язок між оподаткуванням і станом ринку. Не лише попит, як основна складова системи формування доходів підприємств, впливає на їх податкоспроможність, а й самі податки (перш за все перекладені на населення) здатні впливати на обсяг платоспроможного попиту. Тобто для будь-якої системи оподаткування характерна наявність двох різнонапрямлених чинників:

1. Попит визначає стан ринку і впливає на податкоспроможність підприємств.

2. Прямі податки з населення та всі непрямі податки впливають на платоспроможний попит.

Але характерною ознакою обох цих чинників є те, що їхня дія має однаковий результат: в обох випадках визначається кінцева можливість підприємств сплатити накладені на них податки.

Аналізуючи попит та стан ринку в цілому, слід, перш за все, враховувати, що такий аналіз здійснюється через дослідження зміни середніх цін. їхній рівень та його зміна (у тому числі під впливом непрямого оподаткування) визначає платоспроможність покупців, а значить – визначає обсяги платоспроможного попиту та можливі обсяги пропозиції на ринку. Від цього залежать і доходи підприємств, які є основною базою оподаткування.

У випадку проведення аналізу на мікрорівні також необхідно враховувати, що на нові вироби підприємство може справляти вплив на формування цін і попиту. Одним із основних засобів впливу на формування попиту є реклама.