
- •1.Предмет і завдання економічного аналізу.
- •2.Основні категорії економічного аналізу.
- •3.Види економічного аналізу.
- •1.Найбільш відомим є аналіз фінансово-економний
- •4.Методологічні прийоми економічного аналізу: аналітичний метод, деталізація, порівняння, моделювання, балансовий, елімінування, статистичні та економіко-математичні методи.
- •5.Особливості перспективного та ретроспективного аналізу.
- •6.Алгоритм детермінованого факторного аналізу.
- •7.Методи детермінованого факторного аналізу.
- •8.Види інформації та її роль в економічному аналізі.
- •9.Підготовка економічної інформації до використання в аналітичній роботі.
- •10.Організація економічного аналізу.
- •11.Евристичні прийоми в економічному аналізі.
- •12.Значення і завдання аналізу виробництва продукції.
- •13.Аналіз якості продукції.
- •14.Аналіз ритмічності та якості організації виробництва.
- •15.Інформаційна база та організація економічного аналізу.
- •16.Аналіз конкурентоспроможності продукції.
- •17.Аналіз попиту та стану ринку.
- •18.Аналіз стану і забезпеченості підприємства трудовими ресурсами.
- •19.Аналіз використання робочого часу.
- •20.Аналіз складу, структури й технічного стану основних фондів.
- •21.Аналіз нематеріальних ресурсів.
- •22.Аналіз використання матеріальних ресурсів.
- •23.Аналіз впливу трудових факторів на продуктивність праці і обсяг товарної продукції.
- •24.Аналіз складських запасів.
- •25.Аналіз технічного стану основних фондів.
- •26.Аналіз витрат звичайної діяльності.
- •27.Аналіз операційних витрат.
- •28.Аналіз виробничої собівартості продукції.
- •29.Значення та інформація для проведення аналізу фінансових результатів діяльності підприємства.
- •30.Аналіз балансового прибутку.
- •31.Аналіз прибутку від реалізації товарної продукції.
- •32.Аналіз інших прибутків і збитків.
- •33.Аналіз рентабельності підприємства.
- •34.Резерви зростання прибутку підприємства.
- •35.Стратегічний та оперативний аналіз собівартості.
- •36.Внутрішньогосподарський і порівняльний аналіз собівартості.
- •37.Функціонально-вартісний аналіз собівартості.
- •38.Аналіз розміру прибутку та моделювання основної тенденції розвитку підприємства.
- •39.Розробка виробничої програми.
- •40.Ресурсне забезпечення виробничої програми.
- •41.Методи складання виробничої програми.
- •42.Шляхи вдосконалення розрахунків виробничої програми підприємства.
- •43.Сегментація ринку і обґрунтування вибору сегмента.
- •5. Рекламні можливості в сегменті.
- •6. Можливості сервісу в сегменті"
- •44.Аналіз реалізації продукції.
- •45.Аналіз виконання договірних зобов'язань.
- •46.Маркетинговий аналіз і вивчення попиту на пропозицію.
- •47.Аналіз стимулювання збуту продукції.
6.Алгоритм детермінованого факторного аналізу.
Елімінування - означає усунення, виключення впливу всіх, крім одного, факторів на величину результативного показника. Цей прийом виходить з умовного визнання того, що всі фактори змінюються незалежно один від одного: спочатку змінюється один, а всі інші залишаються без зміни; потім змінюються два; потім три і т.д. за незмінних інших. Це дає змогу визначити вплив кожного фактора на величину досліджуваного показника окремо. В аналітичній практиці широко застосовуються такі прийоми елімінування: *спосіб ланцюгових підстановок; *спосіб абсолютних різниць; *спосіб відносних різниць; *індексний спосіб. Спосіб ланцюгових підстановок. Він є найуніверсальнішим і використовується для розрахунку впливу факторів в усіх типах факторних моделей. Цей спосіб полягає у визначенні впливу окремих факторів на зміну величини результативного показника з допомогою поступової заміни базисної величини кожного факторного показника у факторній моделі на фактичну величину у звітному періоді. З цією метою визначають низку умовних величин результативного показника, які враховують зміну одного, потім двох, трьох факторів, припускаючи, що інші фактори є незмінними.
За використання способу абсолютних різниць вплив факторів розраховується множенням абсолютного відхилення досліджуваного фактора на базисне значення факторів, розміщених праворуч від нього у факторній моделі, і на фактичну величину факторів, розміщених ліворуч від нього. Таким чином, спосіб абсолютних різниць дає ті самі результати, що й спосіб ланцюгових підстановок.
Спосіб відносних різниць. Цей спосіб, як і попередній, використовується для вимірювання впливу факторів на результативний показник тільки в таких моделях, де результативний показник представлений у вигляді добутку факторів. Він значно простіший за спосіб ланцюгових підстановок, що за певних умов робить його досить ефективним. Цей спосіб відрізняється від попередніх тим, що розрахунки впливу факторів на досліджуваний показник проводяться виходячи з відносних показників їх зміни, що виражені у відсотках або коефіцієнтах.
7.Методи детермінованого факторного аналізу.
Методи детермінованого факторного аналізу призначені для виміру впливу факторів на результативний показник. До цих методів належать: індексний, різниць, інтегральний, пропорційного ділення, логарифмування та ін. В основу перших двох методів покладено прийом елімінування.
Елімінування полягає у послідовному визначенні впливу кожного фактора на результативний показник за умови незмінності інших факторів та абстрагування їх взаємного впливу.
Індексний метод є одним із найбільш потужних, інформативних і поширених інструментів економічного аналізу на всіх його рівнях, починаючи від аналізу окремих суб'єктів господарювання до макроекономічних досліджень національної економіки. Така велика роль індексів пояснюється тим, що вони дають змогу аналізувати зміну явища у часі, просторі, оцінювати рівень виконання планового завдання, а також дають змогу вивчати взаємозв'язки і виявляти та вимірювати вплив факторів на зміну складних явищ.
Метод різниць можна використовувати при вивченні відхилень фактичних значень економічних показників від планових, а також при вивченні динаміки показників. Перевагою його є простота й універсальність застосування.
Застосування інтегрального методу аналізу обумовлено тим, що розглянуті вище прийоми абсолютних, відносних різниць, ланцюгових підстановок мають певні недоліки (про які сказано вище), що знижує об'єктивність оцінок. Інтегральний метод точніший. Він придатний для застосування як для мультиплікативних, так і для кратних і комбінованих моделей.
Метод логарифмування застосовується у детермінованому факторному аналізі мультиплікативних моделей типу: Т = abc. Сутність його полягає у пропорційному розподілі між окремими факторами їх сукупного впливу на результативний показник.