
- •Нормативно – правова база корекційно-відновлювального процесу Перелік документів з питань дошкільної та спеціальної освіти:
- •Примірна інструкція з діловодства у дошкільних навчальних закладах
- •Методичний аспект логопедичної роботи
- •Організація логопедичних занять
- •Організація логопедичних занять
- •Організація логопедичних занять
- •Середній вік
- •Старший вік
- •Організація логопедичних занять
- •Методичні рекомендації до ведення ділової документації :
- •7.1. План роботи.
- •Робота з батьками
- •Робота з музичним керівником
- •Підвищення кваліфікаційного рівня
- •Поповнення логопедичного кабінету
- •Рекомендації до складання мети заняття.
- •I. Навчальна.
- •II. Виховна.
- •III. Корекційна.
- •I. Заняття з формування лексичної сторони мовлення
- •II. Заняття з формування граматичної системи мовлення
- •III. Заняття з розвитку зв'язного мовлення
- •Вимоги до побудови занять по формуванню лексико – граматичних компонентів мови та розвитку мовлення.
- •Вимоги до підгрупових занять для дітей із ффн.
- •Рекомендації до планування індивідуальних занять
- •Методика роботи з логопедичною карткою
- •2.1. Психологічне обстеження
- •2.1.1. Первинне обстеження (бесіда, встановлення контакту)
- •2.1.2. Загальна характеристика мовлення:
- •2.1.3. Загальна характеристика психічних процесів:
- •2.1.4. Загальна сформованість тонкокоординованих рухів рук:
- •Блок IV. Обстеження мовленнєвих функцій дитини
- •4.1. Стан звукової сторони мовлення
- •4.1.2. Відтворення звуко-складової структури слова
- •4.1.3. Фонематичне сприймання (повтори, покажи)
- •Картотека дидактичних ігор, методичних розробок (конспекти різних видів роботи з дітьми тощо)
- •Моніторинг результативності корекційно-відновлювальної роботи вчителів-логопедів днз № ___ за ______ н.Р. Молодший вік
- •Середній вік
- •Старший вік
- •Діагнози
- •Ділова документація тифлопедагога Планування занять вчителя-тифлопедагога
- •Орієнтовний зміст та завдання корекційних занять: рзс (сенсорний розвиток)
- •Овп (просторове орієнтування)
- •(Самообслуговування та формування культурно-гігієнічних навичок)
- •Гігієнічні вимоги щодо тривалості обов’язкових занять
- •V. Підвищення кваліфікаційного рівня
- •Vі. Поповнення тифлокабінету
- •Індивідуальна картка розвитку дитини
- •Загальні відомості
- •Сенсорний розвиток
- •Загальні висновки про особливості сенсорного розвитку
- •Предметні уявлення
- •Загальні висновки про розвиток предметних уявлень
- •Зображувальна діяльність
- •Загальні висновки про особливості зображувальної діяльності
- •Ігрова діяльність
- •Загальні висновки про особливості ігрової діяльності
- •Мовленнєвий розвиток
- •Загальні висновки про особливості мовленнєвого розвитку
- •Розвиток трудового вміння та навичок
- •Загальні висновки про розвиток трудових навичок
- •Розвиток рухливих навичок
- •Загальні висновки про розвиток рухливих вмінь та навичок
- •Примітки по обстеженню
- •Індивідуальний план роботи з дитиною
- •Книга аналізу
- •Результативність корекційно-відновлювальної роботи у групі для дітей з вадами зору
- •Витяги з протоколів психолого-медико-педагогічної консультації
- •Книга взаємодії
- •Додаток
- •Завдання для занять вихователя
- •Графік роботи тифлопедагога
- •Картотека дидактичних ігор, методичних розробок (конспекти різних видів роботи з дітьми тощо)
- •Моніторинг результативності корекційно-відновлювальної роботи тифлопедагога днз № ___ за ______ н.Р.
- •Специфіка корекційної роботи вчителя-логопеда з дітьми із вадами зору,які мають мовленнєві порушення.
- •Ділова документація вчителя-дефектолога
- •Перелік обов'язкових документів, за формування та зберігання яких відповідає вчитель-дефектолог:
- •Планування роботи вчителя-дефектолога
- •Річний план роботи вчителя-дефектолога
- •Перспективний план навчально-корекційної роботи
- •Фрагмент перспективного плану навчально-корекційної роботи в дошкільному навчальному закладі для дітей з вадами розумового розвитку
- •Календарно-тематичний план навчально-корекційної роботи
- •Календарно-тематичний план навчально-корекційної роботи в дошкільному навчальному закладі для дітей з вадами розумового розвитку (фрагмент)
- •План індивідуальної навчально-корекційної роботи
- •План індивідуальної навчально-корекційної роботи
- •Книга обліку дітей із зазначенням діагнозу
- •Приклад оформлення Книги обліку дітей із зазначенням діагнозу
- •Індивідуальна картка розвитку дитини
- •Індивідуальна картка розвитку дитини
- •Сімейний анамнез (відомості про батьків та сім'ю)
- •2. Особистий анамнез (відомості про розвиток дитини)
- •Уявлення про себе і свою сім'ю __________________________________
- •Стан загальної моторики
- •Стан дрібної моторики
- •Орієнтування у просторі, елементарні математичні уявлення
- •Стан психічних процесів
- •Основні види діяльності
- •II. Характеристика інтелектуальної діяльності
- •Книга аналізу результативності корекційної роботи з дітьми
- •Книга аналізу результативності корекційної роботи з дітьми
- •Критерії оцінювання розвитку елементарних математичних уявлень дітей з вадами інтелекту
- •Книга аналізу результативності корекційної роботи з дітьми
- •Витяги з протоколів психолого-медико-педагогічної консультації на кожну дитину
- •Книга взаємодії фахівців з батьками вихованців
- •Книга взаємодії фахівців з батьками вихованців
- •Графік роботи кабінету, затверджений керівником дошкільного закладу
- •Картотека дидактичних ігор, методичних розробок (конспекти різних видів роботи з дітьми тощо)
- •Моніторинг результативності корекційно - відновлювальної роботи вчителів-дефектологів днз № 8 з дітьми із зпр та інтелектуальними недоліками за 20__ – 20__ н.Р.
- •Діагностичний блок:
Організація логопедичних занять
Молодший дошкільний вік (3-4 роки)
Підгрупові заняття – кількість (4), тривалість 15-20 хв.
розвиток лексичної сторони мовлення;
формування граматичної будови мовлення;
формування фонетико-фонематичної сторони мовлення;
розвиток зв’язного мовлення.
Індивідуальні заняття – кількість (5), тривалість – 10 хв. на одну дитину.
Середній дошкільний вік (4-5 років)
Підгрупові заняття – кількість (5), тривалість - 20-25 хв.
розвиток лексичної сторони мовлення;
формування граматичної будови мовлення;
формування фонетико-фонематичної сторони мовлення;
розвиток зв’язного мовлення.
Індивідуальні заняття – кількість (5), тривалість 10-15 хв. на одну дитину.
Старший дошкільний вік (5-6/7 років)
Підгрупові заняття – кількість (4), тривалість 25-30 хв.
розвиток лексико-граматичної сторони мовлення;
розвиток зв’язного мовлення;
формування фонетико-фонематичної сторони мовлення;
грамота
Індивідуальні заняття – кількість (5), тривалість -15 хв. на одну дитину.
Перші два тижні вересня та останні два тижні травня проводиться обстеження дітей. У червні проводиться індивідуальна робота з дітьми.
5. Планування роботи з дітьми із ФФНМ здійснюється за методичними рекомендаціями "Корекційно-відновлювальної роботи з дітьми старшого віку із ФФНМ.» Затверджених навчально-методичною радою МК Пр.№4 від 27.08.2010 та програмно-методичним комплексом Ю.В. Рібцун "Корекційна робота з розвитку мовлення дітей 5 року життя із фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення". Рекомендованим Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України(лист №1/11-18798 від 05.12.2012)
Середній вік
Становлення фонетико-фонематичної компетентності (на імпресивному та експресивному рівнях) включає роботу з формування та розвитку у дошкільників:
слухового та слухо-просторового гнозису;
слухової уваги та пам’яті;
спрямованості уваги на фонологічну структуру слова;
фонематичного сприймання на перцептивному рівні;
слухового контролю;
фонематичних уявлень;
правильної звуковимови;
складової структури слів;
прогнозування на фонологічному рівні;
різних видів звукового аналізу та синтезу;
цілісного та/чи поскладового читання слів різної складності.
Учителем-логопедом проводяться:
фронтальні заняття – з усіма дошкільниками групи упродовж 20 хв.;
підгрупові заняття – з 4-5 особами (в залежності від логопедичного висновку та наповнюваності групи) упродовж 15-20 хв.;
індивідуальні заняття – з однією дитиною не більше 10 хв.
Старший вік
План індивідуальної роботи. На підставі даних обстеження, з урахуванням загального плану навчання, складаються плани індивідуальної роботи з кожною дитиною. У плані зазначаються, які саме звуки потребують корекції, і уточнюються терміни їх постановки з таким розрахунком, щоб до моменту вивчення кожного звуку на підгрупових заняттях, домогтися правильної його вимови і первинного закріплення на матеріалі складів, слів, нескладних текстів.
Відзначаються також звуки, які дитина змішує, опускає або заміщає в мовленні. Враховуються і всі інші труднощі дитини, що стосуються вимови складних слів, аналізу звукового складу слова, словника, граматичного ладу мовлення.
Крім того, при складанні плану роботи необхідно враховувати загальний розвиток дитини, її працьовитість.
Орієнтовний розпорядок дня. Діти, у яких не сформована звуковимова, потребують чіткої організації життєдіяльності під час проведення корекційної роботи. Поєднання спеціальних занять з виправлення недоліків вимови з виконанням загальних програмних завдань, природно, призводить до додаткового навантаження на дітей. І тільки чітке дотримання режиму дня, і правильний розподіл навантаження дає можливість уникнути зайвого перевантаження, виконати всі поставлені завдання перед такими групами. Важливо також правильно розподілити обов'язки між логопедом і вихователем. У логопедичних групах з дітьми старшого дошкільного віку підгрупові заняття (для першої та другої підгрупи) проводяться по 30 хвилин кожне. Після проведення підгрупових занять логопед до 13 години проводить індивідуальну роботу з дітьми.
Перші два тижні вересня і останні два тижні травня використовуються для обстеження дітей. У червні проводяться тільки індивідуальні заняття по закріпленню набутих мовленнєвих навичок.
Система корекційної роботи у старшій групі для дітей з ФФНМ
Протягом року діти з ФФНМ старшої групи освоюють 2 програми: загальноосвітню і корекційну. Програма розрахована на один навчальний рік, включає в себе 3 періоди.
Перший період навчання (вересень - листопад).
Підгрупові логопедичні заняття з звуковимови - 3 рази на тиждень.
Підгрупові заняття з розвитку мовлення -1 раз на тиждень.
Індивідуальні заняття логопеда - щодня (протягом всіх періодів навчання).
Робота вихователя за завданням логопеда - щодня (протягом всіх періодів навчання).
На індивідуальних заняттях логопед в першому періоді займається:
відпрацюванням правильної артикуляції, закріпленням і автоматизацією навичок правильної вимови наявних у мовленні дітей звуків: [а], [о], [у], [і], [е], [и]; доступних приголосних: [м], [м'], [н], [н'], [п], [п'], [т], [т'], [к], [к'], [ф], [ф'], [в], [в'], [б], [б'], [д], [д'], [г], [г']. У мовленнєвому потоці дітей з ФФНМ ці звуки вимовляються змазано через нечітку артикуляцію. Діти вчаться сприйняттю на слух збережених звуків і таким чином створюється база для появи в мовленні відсутніх звуків;
постановкою відсутніх у дитини звуків (при можливості - одночасна постановка декількох звуків, що відносяться до різних фонетичних груп, що швидше підготує дітей до підгрупових занять);
виробленням рухливості органів артикуляційного апарату, використовуючи зоровий, слуховий, кінестетичний аналізатори;
розрізненням звуків на слух;
диференціацією поставлених або збережених звуків у вимові.
На підгрупових логопедичних заняттях:
вивчаються голосні звуки: [а], [о], [у], [і], [е], [и];
приголосні звуки: [п], [п'], [т], [т'], [к], [к'], [х], [х'], [л'], [j], [л'], [м], [м'], [н], [н']. Послідовне відпрацювання звуків забезпечує поетапність роботи над фонемами і перехід від більш легких до більш складних по артикуляції звуків;
одночасно проводиться робота з формування фонематичного сприйняття.
Діти утрировано вимовляють названі вище звуки, вгадують їх по беззвучній артикуляції, сприймають на слух і визначають в ряду інших звуків, утримують в пам'яті звуковий ряд з 3-4 голосних звуків. Відпрацювання чіткої артикуляції простих приголосних звуків поєднується з формуванням вміння чути, виділяти склади з досліджуваними звуками серед інших складів, визначати наявність звука в слові (початкова позиція звука, кінцева позиція звука). Ведеться робота із запам'ятовування складових рядів і з виділення наголошеного складу. Діти вчаться відстукувати ритм, вгадувати кількість складів. Після сформованого вміння виділяти в складах голосні і приголосні звуки можна переходити до аналізу і синтезу зворотних складів. Діти вчаться утворювати склади, перетворювати їх, змінюючи один звук ([уп-оп-от]).
Другий період навчання (грудень - лютий).
Підгрупові логопедичні заняття з звуковимови - 3 рази на тиждень.
Підгрупові заняття з розвитку мовлення - 1 раз на тиждень.
На індивідуальних заняттях ведеться постановка відсутніх звуків і їх автоматизація.
На підгрупових логопедичних заняттях акцентується увага:
на диференціацію на слух і у вимові звуків за твердістю - м'якістю, глухістю - дзвінкістю;
на заняттях закріплюються і диференціюються наступні звуки: [б] - [б'], [б] - [п], [в] - [ф], [д] - [д'], [д] - [т], [г] - [ г'], [г] - [к], [с], [с] - [с'], [з] - [з'], [с] - [з], [с'] - [з'], [ш] - [ж], [з] - [ш], [з] - [ж];
на граматичних категоріях: роду, числа, відмінку й часу;
на синтаксичній роботі по складанню речень, їх поширенню;
на розвитку зв'язного монологічного мовлення: складанні короткого оповідання з опорою на наочність;
на закріплення навичок звукового аналізу та синтезу: визначенні позиції звука в слові (на початку, середині, кінці); визначенні наголошеного голосного в положенні після приголосного; аналізі прямих і відкритих складів, їх перетворенні;
на засвоєнні термінів і понять: склад, слово, речення, звук, приголосні, голосні, глухі і дзвінкі, м'які і тверді звуки.
Третій період навчання (березень - травень).
Індивідуальна логопедична робота проводиться з дітьми, у яких є труднощі в диференціації звуків, засвоєнні аналізу та синтезу, автоматизації поставлених звуків.
Підгрупові логопедичні заняття з звуковимови проводяться 3 рази на тиждень.
Підгрупові заняття з розвитку мовлення - 1раз на тиждень.
Головне в цьому періоді:
закріпити навик вживання поставлених звуків в самостійному мовленні дітей;
вивчити і диференціювати наступні звуки: [ц], [ц] - [з], [л], [р] , [л] - [л'], [р] - [р'], [р'] - [л'], [ч] - [т'], [ч] - [с'], [ч] - [ц], [ш], [ш] - [с'], [ш] - [т'], [ш] - [ч], [ш] - [ш];
закріпити лексико - граматичні конструкції, конструкції складносурядного і складнопідрядного речень у самостійному зв'язному мовленні дітей у процесі розповідання.
6. Планування роботи з дітьми дошкільного віку із заїкуватістю за методичними рекомендаціями «Корекційно-відновлювальна робота з дітьми дошкільного віку із заїкуватістю» Затвердженими навчально-методичною радою МК Пр.№2 від 26.10.2011