3. Особливості історичного виникнення філософії

Філософія виникає в декількох регіонах планети — в Індії, Китаї, Греції — і розвивається впродовж тисячоліть автономно. Але попри все вона включає в себе розуміння людиною світу, її ставлення до нього. Відношення «людина — світ» було центром уваги майже 5-тисячолітньої індійської, 3-тисячолітньої китайської і 2,5-тисячолітньої грецької філософії.

4.Філософія і Міфологія

Виникненню філософії передувала релігія і міфологія. Первісні форми релігії — анімізм, тотемізм, фетишизм, магія виникли приблизно 40 тис. років тому, коли людина почала осмислювати своє «Я», виділяти себе з природи. Саме тоді з'являється думка про надприродне, яке цілком вплетене в матеріальне життя, але разом з тим наділене більш вагомою силою, розумом, можливостями. Пізніше з'являється міф, який кодифікує ці якості, висуває своєрідну логічну парадигму. Міф є виразом світосприймання і світорозуміння людиною оточуючого її світу. Він виступає як вже розвинена причинно-наслідкова форма мислення, форма духовної культури. Те чи інше конкретне осмислення певного явища природи та суспільства спочатку залежало від конкретних природних, господарчих та історичних умов і рівня соціального розвитку людей. В міфі, як і в релігії, людина переносила на природний об'єкт свої власні властивості, надавала їм людських якостей. В результаті формувався конкретно-чуттєвий фантастичний образ, де Космос набував форми людиноподібного велетня, людські нещастя були діями злих чарівників. В міфах боги, духи, герої тісно пов'язані поміж собою людськими, сімейними відносинами. Міфологічні образи — це одухотворені, персоніфіковані конфігурації метафор, в яких символічний образ являє собою інобуття того, що він моделює, де форма тотожна змісту. Те, що в науковому способі мислення виступає як подібність, в міфології тлумачиться як тотожність. Релігія і міфи стали одним з ідейних джерел появи філософського мислення.

5. Співвіношення філософії, науки, релігії та мистецтва

Філософія та наука

Подібність філософії та науки — в їх універсалізмі: наука теж прагне охопити теоріями та законами всю різноманітність природних та суспіль­них явищ.

У давнину — на перших етапах розвитку абстрактних уявлень про світ — філософія і елементи наукових знань становили одне ціле (така єдність зветься синкретизмом). У наші дні філософія і наука існують ок­ремо, і це дозволяє визначити між ними такі відмінності:

— філософія не займається безпосередньо відкриттям законів, а сприяє їх відкриттю, обґрунтовує і узагальнює їх;

— філософські концепції, закони, теорії не претендують на таку загаль­нозначущість та універсальність, як висновки точних та природничих наук;

— наука прагне бути об'єктивною, тобто намагається розкрити при­роду такою, якою вона є безвідносно до суб'єкта дослідника; філософія ж тією чи іншою мірою суб'єктивна, оскільки неможлива без емоційно забарвленого, особистісного компонента — самого філософа.

Філософія та релігія

Спільним для філософії та релігії є пошук першооснови світу. Для релігії таким абсолютним началом є Бог. Філософія не може однозначно відповісти на це питання, хоча різні мислителі пропонували свої варіанти відповіді. Філософія ненастанно перебуває у пошуку: річ у тім, що вона не може собі дозволити приймати щось на віру, як це робить релігія. Філософія, якпам'ятаємо, завжди критична, вона спирається на інтелект, тоді як основою релігії є віра — прийняття Істини (чи то пак Божественного Одкровення) без жодних раціональних підстав. Простіше кажучи, філософія — справа розуму, релігія — справа віри.

Співвідношення між філософією, релігією та наукою змінювалися з різними культурними епохами в історії людської цивілізації.

У первісному суспільстві провідною формою духовної діяльності людини поставала релігія. Філософія виникає через тисячі років потому, причім одним з джерел філософії є саме релігійні міфи про походження світу та людини.

Філософія та мистецтво є практично-духовною діяльністю. Мистецький світогляд дає суб’єктивний образ світу, в якому художник досягає гармонії зі світом, тому навіть сучасне художнє бачення світу близьке до міфологічного.