
- •Філософія і світогляд. Типи світогляду
- •2.Світогляд і філософія
- •3. Особливості історичного виникнення філософії
- •4.Філософія і Міфологія
- •5. Співвіношення філософії, науки, релігії та мистецтва
- •6. Структура та функції філософського знання.
- •7.Взаємозв’язок філософії та медицини
- •8. Джерела, провідні ідеї та напрями філософської думки Стародавньої Індії.
- •9. Провідні ідеї та напрями філософії Стародавнього Китаю
- •10. Медицина стародавнього Китаю
- •11. Поняття Античної філософії.
- •12 Етапи розвитку античної філософії
- •13. Розвиток ідей у натурфілософських школах Стародавньої Греції.
- •14. Ідеї та представники високої классики в розвитку античної філософії.
- •15. Становлення античної (класичної) медицини. Гіпократ про людину природу та
- •16. Вихідні ідеї середньовічної патристики
- •17. Місце філософії в духовному житті Середньовіччя.
- •18. Схоластика і містика як провідні напрями середньовічної філософії
- •19. Розвиток медицини в епоху Середньовіччя. Вчення к.Гелена.
- •20. Поняття "Відродження" та характерні риси духовного життя цієї доби
- •22. Філософські ідеї пізнього Відродження
- •Висновки
- •23. Панорама соціокультурних та духовних процесів у Європі Нового часу та особливості розвитку філософії
- •24. Методологічні пошуки ф.Бекона, р.Декарта та т. Гоббса
- •25. Ф. Бекон Філософські погляди в медицині
- •26. Скептицизм п.Бейля та д.Юма, сенсуалістські максими Дж. Берклі. Б.Спіноза та
- •27. Б.Паскаль та філософія просвітництва про місце і роль людини у світі та супільні стосунки.
- •Висновки
- •28. Німецька класична філософія як особливий етап розвитку новоєвропейської філософії.
- •29. Іммануїл Кант - творець німецької класичної філософії.
- •30. Основні ідеї і. Канта
- •31. «Етика обов’язку « і. Канта в контексті медицини.
- •32. Філософські ідеї й.-г. Фіхте та ф.-в.-й. Шеллінґа
- •33. Філософія Гегеля як найвище досягнення німецької класичної філософії
- •34. Антропологічний принцип філософії л. Фейєрбаха
- •Висновки
- •35. Ідеї розроблення "наукової філософії" у європейській філософії
- •36. Лікарі – філософи Росії хіх - першої половини хх ст.
- •37. Культурологічні та історіософські напрями у філософії XX ст.
- •38. Релігійна філософія XX ст.
- •39. Провідні тенденції розвитку світової філософії на межі тисячоліть
- •Висновки
- •40. Провідні філософські джерела та філософські ідеї часів Київської Русі
- •41.Україна — Європа: духовні зв'язки Відродження. Поява професійної філософії в Україні
- •43. Особливості філософських курсів Києво-Могилянської академії.
- •44. Життя та філософська діяльність г.Сковороди
- •45. Філософські ідеї в українській літературі та громадсько-політичних рухах
- •46. Особливості розвитку української філософи XX ст.
- •Висновки
- •47. Філософія і медицина як ціле явище людської культури і їх роль у суспільстві.
- •48. Роль філософії у формуванні стилю наукової думки сучасного медика
- •49.Історія взаємовідносин філософії та медицини.
- •50.Філософська картина світу та медицина.
- •51. Структура та особливості медичного знання.
- •52. Проблема матерії і свідомості у філософії та медицині.
- •53. Вклад медицини в розвиток філософської уяви про форми руху матерії, простору і часу.
- •54. Діалектика як наука про загальний зв'язок і розвиток у медицині.
- •55. Поняття законів і їх методологічне значення для медицини.
- •56. Категорії діалектики і проблеми детермінізму, цілісності та структурності, їх
- •57. Теорія пізнання і її значення для діагностики, лікування та профілактика
- •58. Стилі наукової думки і медицина.
- •59. Етичні, філософські та психологічні основи діагностики.
- •60. Методи і прийоми пізнання в медицині.
- •61. Філософська концепція людини
- •62. Специфіка людини як об’єкта філософського і медичного пізнання.
- •63. Свідомість і самосвідомість: деякі нові філософські і медико – психологічні
- •64. Цінність людського життя.
- •65. Феномен смерті
- •66. Етичні та філософські проблеми евтаназії
- •67. Смерть та проблеми безсмертя людини
- •68. Гуманістичні аспекти лікарської діяльності
- •69. Філософія людини в майбутньому
- •71. Філософські категорії і поняття медицини
- •72. Співвідношення соціального і біологічного в людині
- •73. Проблеми норми здоров’я і хвороби
- •74. Філософія здоров’я і хвороби.
- •75. Формування моральної позиції медичноного працівника
- •76. Філософія принципів взаємовідносин медичного працівника і пацієнта
Філософія і світогляд. Типи світогляду
Світогляд - система уявлень про світ і про місце в нім людини, про відношення людини до дійсності, що оточує його, і до самого собі, а також обумовлені цими представленнями основні життєві позиції і установки людей. Світогляд - освіта інтегральна (що синтезує). У нім принципово важливий зв'язок його компонентів, їх "сплав" (компонентами його є образи, представлення, раціональні поняття, емоційні переживання, цінності, вольові установки, різнорідні "блоки" знань, настроїв, прагнень, надій), що з'являється як більш менш цілісне розуміння людьми світу і самих себе. І як в сплаві різні поєднання елементів, їх пропорції дають різні результати, так щось подібне відбувається і зі світоглядом.
В якості суб'єкта світогляду реально виступають суспільство в цілому, клас, соціальна група і особа. Говорячи про світогляд у великому суспільно - історичному масштабі, мають на увазі переважаючі на тому або іншому етапі історії гранично загальні переконання, принципи пізнання, ідеали і норми життєдіяльності, тобто виділяють загальні риси інтелектуального, емоційного, духовного настрою тієї або іншої епохи (у цьому плані можна вести мову про античний, греко-римском світогляд, середньовічний світогляд, Возрожденческом, Новоєвропейському, Просвітянському та ін.).
До складу світогляду входять і грають в нім важливу роль узагальнені знання - повсякденні, або життєво-практичні, професійні, наукові. Чим солідніше запас знань в ту або іншу епоху, у того або іншого народу або окремої людини, тим більше серйозну опору може отримати відповідний світогляд.
Існують три основні типи світогляду - життєве (буденне), релігійне і філософське.
Життєвий (буденне) світогляд породжується безпосередньо умовами життя і досвідом людей, що передається з покоління в покоління. У категоріальному строе цього типу світогляду відбиваються уявлення здорового глузду, традиційні погляди про світ і людину.
Релігійний (міфологічне) світогляд дає специфічно - перетворену картину світу, пов'язану з визнанням надприродного світового початку, і виражається переважно в емоційно-образній формі (спирається на віру).
У філософському світогляді теоретично узагальнюється досвід духовного і практичного освоєння світу. Спираючись на досягнення наук про природу і суспільство (природних і гуманітарних наук), філософія створює нові умоглядні (понятійні, категоріальні) моделі світу. На основі раціонального осмислення культури філософія виробляє світоглядні орієнтації, здійснює свою прогностичну функцію (передбачати, прогнозувати події). Опора філософського світогляду - розум.
2.Світогляд і філософія
Специфіка філософії яскравіше виявляє себе через зіставлення зі світоглядом, наукою та релігією. Філософія та світогляд
Світогляд — це сукупність наявних у кожної людини широких уявлень про себе та світ, у якому вона живе.
Між філософією та світоглядом є дві суттєві різниці:
— філософія теоретична, а світогляд покликаний керувати практичною поведінкою людини;
— філософія універсальна, а світогляд — справа суто індивідуальна. Певний світогляд має кожна людина, але при цьому далеко не кожна є філософом.
Світогляд - це не лише зміст, але і спосіб усвідомлення дійсності, а також принципи життя, що визначають характер діяльності. Найважливіший компонент світогляду складають ідеали як вирішальні життєві цілі. Зміст свідомості перетворюється на світогляд тоді, коли воно набуває характеру переконань, повній і непохитній упевненості.
У становому, класовому суспільстві кожен клас має свій специфічний світогляд (соціальні стереотипи), що виражає його цінності і орієнтації. В той же час в ході розвитку суспільства виробляються загальнолюдські гуманістичні цінності. Залежно від того, чи співпадають інтереси даного шару, класу, співтовариства, соціальної групи з об'єктивною тенденцією історичного розвитку, з даними науки і громадської практики або ні, його світогляд за своїм змістом, громадською значущістю може бути науковим або ненауковим, матеріалістичним або ідеалістичним, атеїстичним або релігійним, революційним або консервативним.
Утім, можна сказати і так, що філософія є особливим — теоретичним — типом світогляду, який спромігся піднестися від особистих проблем до всезагальності погляду на проблеми людства в цілому.