9)Сутність і типи економічних систем

Економічна система – це спосіб реалізації господарського життя суспільства – це спосіб прийняття рішень , стосовно того, як і для кого виробляти

Існують 4 типи економічних систем:

1.Традиційна – традиції, що передаються як товари та послуги, і для кого виробляти: застаріла технологія виробництва переважання ручної праці;багатоукладність економіки; консерватизм і неприйняття нововедень

2.Командна – економічні рішення приймає зазвичай державна влада: відсутність у робітників свободи вибору;відсутність у виробників зацікавленості у виробництві продуктивності виробництва.

3. Ринкова економіка - вільне вирішення основних економічних питань на основі ринкових механізмів регулювання економіки: переважання приватної власності; вільна конкуренція;мінімальний вплив держави

4.Змішана – поєднання приватного і державного секторів економіки, ринку і державного регулювання капіталістичних тенденцій та соціалізації життя, компенсації недоліків ринкової економіки державним регулюванням: особиста участь держави в наданні соціальних благ населенню.

10)Роздержавлення і приватизація . Приватизація - це складова частина роздержавлення, яка полягає в переході об'єктів державної власності в індивідуальну і колективну власність.Роздержавлення - передача майна державного підприємства у володіння, розпорядження та використання трудовому колективу роздержавлюваного підприємства за збереження незалежності цього майна суспільству, державі. Процес приватизації в Україні триває і до сьогодні.

11)Конкуренція- важливий елемент ринкового механізму. Зміст конкуренції. Види та методи конкуренції . Конкуренція - це економічне змагання за досягнення кращих результатів у області будь-якої діяльності, боротьба товаровиробників за найбільш вигідні умови господарювання, одержання максимального прибутку. Зміст конкуренції полягає в широкому розсіюванні економічної влади всередині двох головних сукупностей, які становлять економіку, - підприємств і домогосподарств. Коли на конкретному ринку є велика кількість покупців і продавців, тоді покупець чи продавець не може пред'явити попит або пропонування на таку кількість продукції, котрої було б достатньо, щоб помітно вплинути на її цін Широке розосередження економічної влади, що становить основу існування конкуренції, регулює використання цієї влади й обмежує можливості зловживання нею.У ринковій системі конкуренція виконує важливу функцію стимулювання технічного прогресу. Застосування технології, яка знижує витрати виробництва, забезпечує інноваційному підприємству тимчасові переваги перед конкурентами. Другим важливим аспектом функціонування конкурент ції є створення тотожності приватних і суспільних інтересів Конкуренція виконує також функцію регулювання. Для того щоб вистояти в боротьбі з конкурентами, підприємство повинно пропонувати продукцію, якій віддають перевагу покупці (суверенітет покупця). Тому і фактори виробництва під впливом цін направляються в ті ланки, де в них існує найбільша потреба.Конкуренція виконує функцію контролю і обмежує силу кожного підприємства. Наприклад, монополіст може сам визначати ціну і обсяги виробництва. У той самий час конкуренція надає покупцю право вибору серед декількох продавців. Чим досконаліша конкуренція, тим справедливішаціна.Форми конкуренції і моделі ринків. Конкуренція може діяти в таких основних формах: вільна, монополістична, олігополістична. За умови, коли виробництво в певній галузі монополізоване одним великим підприємством, - конкуренція відсутня.За формами конкуренції економічна теорія виділяє чотири моделі ринку: 1) чиста конкуренція; 2) монополістична конкуренція; 3) олігополія і 4) чиста монополія. За чистої конкуренції дуже велика кількість фірм виробляє стандартизований продукт, а новостворені фірми можуть вільно ввійти в цей ринок. Зовсім інша ситуація за чистої монополії: на ринку однорідного продукту чи послуги працює єдина фірма (наприклад, комунальне водопостачання населення), входження нових фірм у галузь заблоковане з низки причин, а диференціації послуг немає. У теперішній економіці панує недосконала конкуренція. Вона переважає в галузі, в якій окремі продавці мають певний контроль за ціною продукції цієї галузі. У недосконалого конкурента є певна свобода дій стосовно його цінових рішень

12. Монополія в ринкові й економіці. Захист конкуренції. Антимонопольне законодавство. Монополія – наявність на ринку лише одного продавця і багатьох покупців. Є такі види монополій:- природна – виникає внаслідок об’єктивних причин;- закрита – захищена від конкуренції за допомогою юридичних обмежень, інституту авторського права;- відкрита – фірма на певний час стає єдиним постачальником;- адміністративна; - економічна. Умови ринкової економіки різко змінює монополія. Монополія створює ситуацію, коли вона заміняє собою конкуренцію. Оскільки на більшості ринків ефективне виробництво може бути забезпечене високим рівнем конкуренції, то уряди багатьох країн впроваджують антимонопольні закони з метою захисту і посилення конкуренції як ефективного регулятора підприємницької діяльності. На сьогодні антимонопольні закони діють майже у всіх розвинених країнах. Закон України називає такі види порушень антимонопольного законодавства:- зловживання монопольними становищем ринку;- анти конкурентні узгоджені дії;- дискримінація підприємств.

13)Виникненя та сутність грошей .Гроші - визнаний усіма засіб обігу, що приймається в обмін на товари та послуги й може бути використаний для нагромадження багатства та використання в майбутньому.Історично першою була проста, або випадкова, форма вартості. Вона виникла разом із зародженням товарного обміну. Ф-ції грошей - це певна дія чи діяльність грошей з обслуговування руху вартості в процесі суспільного відтворення. Ф-ції грошей проявляються у їх дії стосовно обслуговування руху вартості у будь-яких її проявах.Найповніше суть грошей розкривається в їхніх функціях. Гроші виконують п'ять функцій: міру вартості; засіб обігу; засіб утворення скарбів і нагромадження; засіб платежу; світові гроші.З названих функцій найбільшу значущість має перша - міра вартості. Гроші виконують роль загального еквівалента; за допомогою грошей порівнюються величини вартості всіх інших товарів. І виконують вони цю функцію тому, що самі володіють вартістю, але виконують її уявно, тобто як ідеальні гроші. До них прирівнюються величини вартості всіх інших товарів.Грошовою одиницею у США є долар, в Англії - фунт стерлінгів, які прирівнюються до різної вагової кількості золота. Друга функція - засіб обігу - пов'язана з тим, що за умов розвинутого товарного обміну безпосередній обмін товарів переріс у товарно-грошовий обіг: товар - гроші – товар.Паперові гроші - це лише символи вартості, тобто грошові знаки, які замінюють повноцінні гроші в їхніх функціях як засіб обігу і засіб платежу. Урядом вони вводяться в обіг з примусовим курсом. Оскільки паперові гроші виникли із функціонуванням металевих грошей, раніше розглянутий закон грошового обігу є базою для специфічного закону паперово-грошового обігу. Суть його полягає в тому, що випуск паперових грошей повинен бути обмежений тією їх кількістю, в якій справді оберталося б символічно представлене ними золото. Знецінення грошей - це лише момент в інфляційному процесі. Інфляція проявляється в набагато більшому зростанні цін на різні товари і послуги порівняно з підвищенням заробітної плати. Третя функція - засіб утворення скарбів і нагромадження - пов'язана з наявністю повноцінних грошей поза сферою обігу. Гроші затримуються в руках товаровиробників, випадають зі сфери обігу. Цим товаровиробники захищаються від різних випадковостей стихійного ринку. Але такі гроші в будь-який час можуть знову повернутися в товарообіг.Четверта функція - засіб платежу - виявляється у зв'язку з потребою продажу товару і послуг при відкладанні платежу і викликається різницею в часі виробництва і реалізації ряду товарів або ж необхідністю купівлі товарів за відсутності наявних грошей.Світові гроші функціонують і як загальна матеріалізація суспільного багатства. Ця їхня властивість виявляється, коли видаються зовнішні кредити, переміщуються нагромаджені багатства (золоті запаси в іноземні банки), сплачуються воєнні контрибуці.існувати один без одного.

16. Ринок праці – це сукупність економічних відносин між найменшими працівниками та підприємствами з приводу купівлі-продажу робочої сили. Особливість ринку праці полягає в тому, що він охоплює не тільки сферу обігу робочої сили, а й сферу виробництва, де найманий працівник працює. Носієм попиту на ринку праці є підприємства, які мають вільні місця і потребують робітників певної кваліфікації, фізичних та розумових здібностей. Носієм пропозиції на ринку праці є робітники, які мають здатність до праці і готові продавати свої навички, вміння за заробітну плату. Заробітна плата – це грошова винагорода, що виплачується найманим працівникам за використання їх праці. Заробітна плата існує таких видів: - погодинна(ціна робочої сили за її функціонування протягом певного робочого часу); -відрядна або поштучна(ціна робочої сили залежно від розмірів виробітку за одиницю часу). Номінальна заробітна плата – сума грошей, яку отримує працівник за продаж своєї робочої сили та її функціонування. Реальна заробітна плата – грошовий заробіток, після вирахування податків.

17. Найціннішим природним ресурсом є земля. В умовах ринку ресурсів вона стає об’єктом купівлі-продажу. Земельні ресурси поділяються на: - сільськогосподарські; - несільськогосподарські. Ринок землі має певні особливості: - попит на землю є похідним, оскільки залежить від ціни на продукцію, що вироблена на землі і від продуктивності землі. – пропозиція землі має майже повну незалежність від ціни, що пояснюється незмінним характером площі землі. Ринок землі в Україні на сьогодні є одним із найменш розвинених, це пов’язано з тривалим існуванням державної власності на землю в минулому і суперечливим поглядом різних політичних сил на формування приватної власності на землю.

20. Державний бюджет. У кожній країні основу державних фінансів становить бюджет, а точніше – бюджетна система, яка охоплює державний бюджет і бюджети відповідних адміністративних одиниць. Бюджет – це збалансований кошторис грошових доходів і витрат на певний період рік, півроку, квартал, місяць. У більш широкому значенні під бюджетом розуміють кількість фінансових ресурсів, якими володіє держава, регіон, підприємство, сім’я, людина і які можуть бути виділені на певні потреби. Формування бюджету ґрунтується на дотриманні певних принципів, які було розроблено розвиненими країнами у 20 столітті:- принцип єдності – зосередження у бюджеті всіх витрат і доходів держави, існування в державі єдиної бюджетної системи, одноманітність фінансових документів та бюджетної класифікації. – принцип повноти – означає, що у кожній статті бюджету враховують усі витрати і надходження. – принцип реальності – правдиве відображення доходів та витрат держави. – принцип відкритості – означає обов’язкове інформування населення про основні витрати та джерела доходів бюджету. Державний бюджет найбільший централізований фонд держави, річний план державних витрат і джерел їхнього фінансового забезпечення. Бюджет слугує одним із наймогутніших інструментів державного управління ринковою економікою.

21. Структура доходів і витрат бюджету, проблеми їх збалансування. За статтею 2 установили, що до доходів загального фонду Державного бюджету України на 2010 рік належать: податок на додану вартість; податок на прибуток підприємств; збір за спеціальне використання лісових ресурсів державного значення; платежі за користування надрами загальнодержавного значення; акцизний збір із вироблених в Україні товарів; плата за ліцензії; ввізне мито; рентна плата за транспортування нафти та нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами; збір за видачу спеціальних дозволів на користування надрами та кошти від продажу таких дозволів; єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України.

22. Бюджетний дефіцит. Державний борг. Аналіз сучасного стану бюджету України свідчить про дедалі напруженіший хід усього бюджетного процесу, ускладнення його формування і виконання, прояви дефіциту бюджету – видатки перевищують доходи. Різниця між доходами і видатками називається бюджетним сальдо. Бюджетний дефіцит характерний нині для багатьох країн. Згідно з економічними викладками державний бюджет не обов’язково повинен мати щороку повну збалансованість, тобто рівність доходів і витрат. У США, наприклад, державний бюджет був збалансований без дефіциту за останні півстоліття лише один раз(у 1969). В Україні за структурою бюджетна система складається з державного бюджету та бюджетів адміністративно-територіальних одиниць. Отже, державний бюджет – це не тільки бюджет центрального уряду, а й сукупність бюджетів усіх рівнів адміністративно-територіальних органів влади. У країнах з фіксованою кількістю грошей в обігу можуть бути застосовані такі способи покриття дефіциту бюджету – державні позики, жорстке оподаткування та емісія паперових грошей, тобто збільшення грошової маси в обігу, що спричинює зростання державного боргу. Державний борг – це сума накопиченних у країні за певний час бюджетних дефіцитів, за винятком позитивних сальдо бюджетів, що мали місце за цей самий час. Бюджетний дефіцит і державний борг тісно пов’язані, адже державна позика є важливим джерелом покриття бюджетного дефіциту. Більшість країн із розвиненою економікою має державну заборгованість. Однак це не стало причиною дестабілізації їхньої економіки, адже здійснюється суворий контроль розмірів державних позик і чітко визнаються методи покриття їх.