Розділ і. Теоретичні основи досліджуваної проблеми

1. Поняття природних ландшафтів в суспільній географії

У сучасній географічній науці існує багато визначень ландшафту. Наведемо декілька з них.

Природний ландшафт — це закономірно побудована система морфологічних частин (фацій, урочищ, місцевостей і ярусів), які утворилися на спільній структурно-літологічній основі.

О.В. Супричов визначає так:

Ландшафт – відносно однорідна ділянка географічної оболонки, що відрізняється закономірним сполученням її компонентів, які включають єдиний геологічний фундамент, однотипний рельєф, спільний клімат, однакове сполучення гідротермічних умов, ґрунтів і біоценозів.

Досить часто під ландшафтами розуміють складний природно-географічний комплекс, в якому всі основні компоненти: рельєф, клімат, вода, ґрунти, рослинність і тваринний світ знаходяться у великій та складній взаємодії, утворюючи однорідну за умовами розвитку нерозривну систему.

Географи, досліджуючи ландшафти материків, рівнин, гірських країн, підводних океанічних схилів, об'єднують їх у певні групи – класифікують, позначають на картах їх межі.

В межах України розрізняють два класи ландшафтів: рівнинні і гірські.

Класи характеризують рівнинні й гірські ландшафти і виділяються не більше розрядів, під розрядів, сімейств. Класи рівнинних ландшафтів включають підкласи — піднесені, ниці, низинні ландшафти. Класи гірських ландшафтів включають такі підкласи ландшафтів — передгірні, низькогірні, средньогірні.

Тип ландшафту відбиває зональність природноїгеосистеми і близький до зональному типу ґрунтів, оскільки ґрунт — «дзеркало» ландшафту, продукт його функціонування. Крім ґрунтових характеристик тип ландшафту враховує геоботанічну специфіку.

2. Використання природних ландшафтів

Для здійснення будь-якої діяльності мають бути наявні певні ресурси. А особливо територія, де вона буде здійснюватися.

Внаслідок впливу різноманітних природних та антропогенних факторів продуктивна функція багатьох ландшафтних комплексів змінюється, або взагалі втрачається.

Під впливом господарської діяльності змінюються природні компоненти ландшафтів: рельєф, ґрунти, рослинність, тваринний світ, гідрологічний режим водойм, склад атмосфери, мікрокліматичні умови тощо. Природні умови і природні ресурси змінюються під впливом різних видів природокористування: агропромислового (особливо землеробського), промислового, гірничодобувного, містобудівного, водогосподарського, транспортного, гідротехнічного, лісопромислового, рекреаційного, природоохоронного.

Верховна Рада України прийняла в другому читанні і в цілому як закон законопроект "Про ландшафти". Закон спрямований на забезпечення охорони, регулювання та планування ландшафтів з метою їх збереження.

РОЗДІЛ ІІ. ПРИРОДНІ ЛАНДШАФТИ НОВОУКРАЇНСЬКОГО РАЙОНУ, ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ТУРИСТИЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ РЕГІОНУ

2.1.Фізико-географічна характеристика Новоукраїнського району

З точки зору фізико-географічного районування Новоукраїнського району знаходиться у Південно-Західній частині Придніпровської височини. На півночі він межує з Маловисківським районом, на сході — з Кіровоградським і Компаніївським  районами, на заході — з Добровеличківським районом, на півдні — з Бобринецьким районом Кіровоградської та Братським районом Миколаївської області.

Більша частина території району розташована у степовій зоні, крайня північна частина - у лісостепу, поверхня - рівнинна, розчленована долинами річок, балками та ярами, але на півдні знаходиться найвища точка області - 269 метрів над рівнем моря.

На території району переважає рівнинний тип ландшафтів. Місцевість представляє собою розчленовану яружно-балкову сітку горбисту рівнину.

З точки зору тектонічної будови район знаходиться в межах Українського кристалічного щита.

Кристалічний фундамент складений переважно гранітами, гнейсами, зустрічаються лабрадорити, який залягає на глибину 30-40м.

По долинах річок кристалічний фундамент виходить на поверхню у вигляді гранітових скель. Осадовий чохол складений вапняками, листовидними глинами. По долинах річок Чорного Ташлику, Плетеного Ташлику зустрічаються алювіальні відклади переважно у вигляді пісків.

Територія району відноситься до басейну Південного Бугу. Найбільші річки – Чорний Ташлик, Сухий Ташлик, р. Помічна.

Живлення річок – комбіноване.

Район вважають в цілому вододифіцитним. Це пов’язано не скільки з малою кількістю опадів, як із складними геологічними умовами залягання підземних вод. В заплавах річок зустрічаються низинні заболочені місцевості. Важливе значення для району відіграють водосховища(ставки).

Природна рослинність (лучна, лучно-степова, петрофільна, лісова) збереглася по долинах річок, на схилах балок, по узліссях. Ступінь рослинності району практично 90%.

Первинний рослинний покрив був представлений ковило-типчаковою рослинністю, де переважали ковила, типчак, тонконіг.

В зниженнях: пирій повзучий, мавлія лучна, тимофіївка, осока болотяна, мати-мачуха.

Деревна рослинність представлена вербою, тереном, глодом.

В умовах освоєння степу переважають культурні рослини.

Започатковані В.В.Докучаєвим системи створення посадок привели до культивації широколистяних порід. Дуб, граб, клен широколистий, липа, берест, тополя.

Оскільки досліджувана територія складена різноманітними ландшафтами, то населення наземних складена багатьма систематичними групами та видами і представлене різними екологічними угрупуваннями.

З найбільших тварин – косуля, дикий кабан, вовки, бурсук, єнотовидий собака.

Характерна велика кількість гризунів: миша польова, бабаки, суслики, заєць.

Широко представлений тваринний світ: куріпка польова, фазан європейський, яструб, шуліка, білоголовий орлан. Птахів налічується до 120 видів, ссавців – 28 видів.