§ 6. Порядок і умови виконання покарання у виді конфіскації майна

Конфіскація майна (ст. 59 КК) — різновид додаткового кримі­нального покарання і полягає в примусовому безплатному вилучен­ні майна засудженого у власність держави. Цей вид покарання за­стосовується тільки тоді, коли він передбачений санкцією статті за­кону, за якою підсудний визнаний винним. Порядок і умови вико­нання цього покарання зазначені у гл. 5 Положення про порядок і умови виконання в Україні кримінальних покарань, не пов'язаних із заходами виправно-трудового впливу на засуджених. Конкретніше ці питання розглядаються в Законі України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-ХІУ та Інструкції "Про про­ведення виконавчих дій", яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 р. № 74/5.

Суд, який постановив вирок, що передбачає як додаткове пока­рання конфіскацію майна, після набрання ним законної сили надси­лає виконавчий лист, копію опису майна і копію вироку для вико­нання у державну виконавчу службу, про що сповіщає відповідний фінансовий орган. У разі відсутності у справі опису майна засудже­ного надсилається довідка про те, що опис майна не проводився.

Виконання покарання у вигляді конфіскації майна здійснюється державною виконавчою службою районних (міських) управлінь юс­тиції за місцем перебування майна.

Конфіскації підлягає майно, що є особистою власністю засудже­ного, в тому числі його частка в спільній власності, а також вклади засудженого. Не підлягає конфіскації майно, необхідне для самого засудженого та осіб, які перебувають на його утриманні. Перелік та­кого майна встановлено в додатку до КК України. Спори про належ­ність майна, що підлягає конфіскації за вироком суду, вирішуються в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом Ук­раїни.

Державний виконавець негайно після одержання виконавчого листа перевіряє наявність майна, зазначеного в описі, виявляє інше майно, що підлягає конфіскації, і складає опис цього майна. При на­явності довідки про те, що опис майна не проводився, державний виконавець вживає заходи щодо виявлення майна засудженого, яке підлягає конфіскації, і при його виявленні складає опис, де зазначає повне і точне найменування кожного предмета, його відмітні ознаки (в тому числі масу, колір, метраж, ступінь зношеності). Описані предмети пломбуються або опечатуються, про що робиться відповід­на відмітка. Державний виконавець вживає необхідних заходів до збереження майна, що підлягає конфіскації і піддане опису.

Частка засудженого у спільній власності визначається за подан­ням державного виконавця районним (міським) судом у порядку, пе­редбаченому ст. 379 Цивільного процесуального кодексу України,

Передача фінансовим органам конфіскованого майна засуджено­го проводиться після задоволення всіх пред'явлених до нього вимог. Щодо претензій, які підлягають задоволенню за рахунок конфіско­ваного майна, держава відповідає в межах активу. Передача конфіс­кованого майна фінансовим органам проводиться в порядку, вста­новленому Міністерством фінансів України і Міністерством юстиції України

Якщо після виконання вироку в частині конфіскації всього май­на, але до закінчення встановлених законом строків виконання об­винувального вироку виявляється неконфісковане майно засудже­ного, набуте ним до винесення вироку або після цього, але на кош­ти, що підлягають конфіскації, суд вирішує за поданням прокурора питання про конфіскацію додатково виявленого майна в порядку, встановленому ст. 409 і 411 Кримінально-процесуального кодексу України.

Після передачі конфіскованого майна фінансовим органам вико­навчий лист з відміткою про виконання вироку повертається до су­ду, який його постановив. Фінансові органи передають суду, який постановив вирок, відомості, що підтверджують виконання вироку в частині конфіскації майна.