
- •Кримінально виконавче право
- •Тема № 1 Кримінально - виконавча політика України. Кримінально-виконавче право
- •§ 2. Кримінально-виконавче право: предмет і метод правового регулювання, система норм і принципів
- •§ 3. Норми та джерела кримінально-виконавчого права
- •§ 4. Зміст і особливості кримінально-виконавчих правовідносин
- •§ 5. Наука та курс кримінально-виконавчого права
- •Тема № 2 Історія кримінально-виконавчої системи і законодавства України
- •§ 2. Кримінально-виконавча система карального (допенітенціарного) періоду
- •§ 3. Кримінально-виконавча система і законодавство філантропічного періоду
- •§ 4. Кримінально-виконавча система і законодавство політичного періоду
- •Тема № 3 Установи і органи виконання покарань
- •§ 2. Призначення та види установ і органів виконання покарань
- •§ 3. Державний департамент України з питань виконання покарань
- •§ 4. Взаємодія установ і органів виконання покарань з іншими державними органами, які ведуть боротьбу зі злочинністю
- •§ 2. Зміст правового статусу засуджених
- •§ 3. Закріплення в законодавстві правового статусу засуджених
- •§ 4. Права, законні інтереси та обов'язки засуджених до позбавлення волі
- •Тема № 5 Контроль за діяльністю установ і органів виконання покарань
- •§ 2. Парламентський контроль за діяльністю установ і органів виконання покарань
- •§ 3. Прокурорський нагляд за діяльністю установ і органів виконання покарань
- •§ 4. Судовий контроль за діяльністю установ і органів виконання покарань
- •Тема № 6 Участь громадськості в діяльності установ і органів виконання покарань
- •§ 2. Участь спостережних комісій і служб у справах неповнолітніх в діяльності установ і органів виконання покарань
- •§ 3. Традиційні форми участі громадськості в діяльності установ і органів кримінально-виконавчої системи
- •Тема № 7 Міжнародне співробітництво з пенітенціарних проблем і виконання покарань у зарубіжних країнах
- •§ 2. Особливості виконання покарань у країнах з розвиненою економікою
- •§ 3. Особливості виконання покарань у республіках колишнього срср
- •§ 4. Міжнародне співробітництво з проблем виконання покарань
- •§ 5. Мінімальні стандартні правила поводження з ув'язненими
- •Особлива частина тема № 8 Позбавлення волі та соціально-правова характеристика цієї дії
- •§ 2. Види позбавлення волі
- •§ 3. Зміст позбавлення волі як виду кримінального покарання
- •§4. Соціальні та юридичні наслідки позбавлення волі
- •§ 2. Особливості тримання ув'язнених
- •§ 3. Залучення ув'язнених до праці і організація виховної роботи з ними
- •§ 4. Підстави і порядок звільнення осіб, взятих під варту
- •Тема № 10 Класифікація, розподіл, прийом та облік засуджених в установах виконання покарань
- •§ 2. Підстави і порядок переведення засуджених в установах виконання покарань
- •§ 3. Прийом та облік засуджених в установах виконання покарань
- •Тема № 11 Основні засоби ресоціалізації засуджених до позбавлення волі
- •§ 2. Суспільне корисна праця
- •§ 3. Правова природа і основні завдання виховної роботи із засудженими
- •§ 4. Правове регулювання та організація загальноосвітнього навчання і професійної підготовки засуджених
- •Тема № 12 Матеріально-побутове і медико-санітарне забезпечення засуджених до позбавлення волі
- •§ 1. Правове регулювання та організація матеріально-побутового забезпечення засуджених до позбавлення волі.
- •§ 2. Організація медико-санітарного забезпечення засуджених до позбавлення волі.
- •§ 1. Правове регулювання та організація матеріально-побутового забезпечення засуджених до позбавлення волі
- •§ 2. Організація медико-санітарного забезпечення засуджених до позбавлення волі
- •Тема № 13 Звільнення засуджених з місць позбавлення волі і здійснення постпенітенціарного впливу на них
- •§ 2. Оформлення документів про звільнення
- •§ 3. Постпенітенціарний вплив і заходи соціальної адаптації щодо осіб, звільнених з установ виконання покарань
- •§ 4. Організаційно-правове забезпечення адміністративного нагляду за звільненими з місць позбавлення волі
- •Тема № 14 Порядок і умови виконання кримінальних покарань у виді довічного позбавлення волі та арешту
- •§ 1. Порядок і умови виконання покарання у виді арешту.
- •§ 2. Порядок і умови виконання довічного позбавлення волі.
- •§ 1. Порядок і умови виконання покарання у виді арешту
- •Тема № 15 Порядок і умови виконання кримінальних покарань, не пов'язаних з ізоляцією від суспільства
- •§ 2. Порядок і умови виконання покарання у виді позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу
- •§ 3. Порядок і умови виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю
- •§ 4. Порядок і умови виконання покарання у виді громадських робіт
- •§ 5. Порядок і умови виконання покарання у виді виправних робіт
- •§ 6. Порядок і умови виконання покарання у виді конфіскації майна
- •§ 7. Порядок і умови виконання покарання у виді обмеження волі
- •Тема № 16 Особливості виконання покарань щодо військовослужбовців
- •§ 2. Порядок і умови виконання покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців
- •§ 3. Порядок звільнення із дисциплінарного батальйону
- •§ 4. Особливості виконання інших покарань щодо військовослужбовців
§ 4. Правове регулювання та організація загальноосвітнього навчання і професійної підготовки засуджених
Згідно з виправно-трудовим законодавством України загальноосвітня і професійна підготовка належать до числа основних заходів виправлення та перевиховання засуджених.
У виправно-трудових установах для засуджених, які не мають повної загальної середньої освіти, утворюються середні загальноосвітні школи. Засуджені, які відбувають покарання у виховно-трудових установах і навчаються в них, підручниками, зошитами та письмовим приладдям безкоштовно забезпечуються.
Для засуджених віком до сорока років, які не мають робочої професії, за якою вони можуть бути працевлаштовані у даній виправно-трудовій установі, обов'язковою є підготовка на курсах професійного навчання на виробництві.
Організація загальноосвітнього навчання, професійної освіти і професійного навчання на виробництві осіб, позбавлених волі, здійснюється згідно із Законом України "Про освіту" та в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ст. 60 ВТК України).
Загальноосвітнє та професійне навчання здійснюються для сприяння розвиткові особи, щоб її виправити і перевиховати. Його значення полягає в тому, що воно дає систему знань про закономірності розвитку природи і суспільства, розширює кругозір, сприяє інтелектуальному розвитку, залучає засуджених до досягнень науки та культури. Крім цього, воно дає знання, навички і уміння в галузі тієї чи іншої спеціальності, яка знадобиться на волі.
Навчання нероздільно пов'язане з вихованням. Давно відомо, що неможливо навчати, не виховуючи, і виховувати, не навчаючи чомусь. Під час навчання засуджені отримують не тільки певні знання, а й одночасно виховуються в моральному та естетичному відношенні. Змінюються під впливом навчання свідомість засуджених, переконання, нахили, звички тощо, їм прищеплюються такі якості, як шанобливе ставлення один до одного, почуття відповідальності за свою поведінку. Чим вищий загальноосвітній рівень засуджених, тим швидше вони оволодіють професією, тим вищою буде ефективність їх праці. Крім цього, навчання впливає і на поведінку засудженого, воно вселяє віру у власні сили, змушує переоцінити свої дії і покінчити з минулим. Якість навчання залежить від низки факторів:
— умілої організації навчального процесу залежно від режиму та особливості виробництва;
— змісту і рівня навчання;
— професійної підготовки виробничого колективу;
— умілого використання положень педагогіки та психології.
Для складання іспитів учні-засуджені звільняються від роботи на строк, передбачений трудовим законодавством і Законом України "Про освіту". Заробітна плата їм за цей час не нараховується, харчування надається безплатно. Засудженим, які займаються самоосвітою, адміністрація виправно-трудової установи створює необхідні умови для занять у вільний від роботи час.
Час, вільний від основної трудової діяльності та виконання обов'язкових заходів, передбачених розпорядком дня, для засуджених у виправно-трудовій установі є їх вільним часом. Засуджені вправі розпоряджатися вільним часом за власним розсудом, виключаючи виконання тих видів діяльності, які заборонені ВТК. Вільний час засуджених має бути тривалістю не менш як дві години і передбачатися розпорядком дня у виправно-трудовій установі (ст. 61ВТК).
Ст. 211 Кодексу законів про працю України передбачає, що працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в середніх загальноосвітніх, вечірніх (змінних) і заочних школах, надається на період випускних екзаменів в XI класі додаткова відпустка тривалістю двадцять робочих днів із збереженням заробітної плати за основним місцем роботи з розрахунку тарифної ставки або окладу (у виправно-трудових установах зарплата не зберігається). Учням V, VI, VII, IX, X класів зазначених шкіл можуть надаватися на час здачі ними перевідних екзаменів від 4 до 6 вільних від роботи днів із збереженням середньої заробітної плати за основним місцем роботи за рахунок скорочення загальної кількості днів (на 9—12 днів), що надаються відповідно до ч. 1 ст. 209 Кодексу законів про працю України.
Особам, допущеним до екзаменів у порядку екстернату за восьмирічну школу, надається додаткова відпустка тривалістю 15 робочих днів, а до екзаменів на атестат про середню освіту — 20 робочих днів із збереженням середньої заробітної плати за основним місцем роботи.
Навчання засуджених проводиться без відриву від виробництва За єдиними планами і програмами, затвердженими Міністерством освіти України. Заняття проводиться з урахуванням особливостей виробництва позмінне, тобто як у денний, так і вечірній час. Тому, хто закінчив школу, видається відповідний документ (при закінченні неповної середньої освіти — свідоцтво, по закінченню середньої школи — атестат). Цей документ на руки не видається, а зберігається в особовій справі засудженого до його звільнення.
Загальноосвітніми школами відають районні (міські) відділи народної освіти. Вони забезпечують добір кадрів, контроль за навчальним процесом тощо. Адміністрація виправно-трудових установ створює відповідні умови для успішної роботи шкіл.
Професійне навчання засуджених. Таке навчання проводиться серед засуджених, які не мають професії, чи з метою оволодіння суміжною професією, а також підвищення виробничої кваліфікації. Це має вплив на собівартість праці, якість продукції, підвищення оплати праці та заінтересованості засуджених. Професійне навчання здійснюється як без відриву від виробництва, в робочий час, так і з відривом. Воно проводиться в різних формах: у профтехучилищі; навчання на виробництві установ (індивідуальне, бригадне тощо); на відповідних курсах; навчання новим професіям. Таке навчання здійснюється за програмами профтехосвіти. Засуджені чоловічої статі одержують професії токаря, фрезерувальника, слюсаря, муляра, столяра, водія-крановщика тощо. Жінки — штукатура-маляра, швеї-мотористки, майстра машинного доїння, тваринника тощо.
Принципи професійного навчання: добровільність навчання і вибору професії; тісний зв'язок теоретичного і практичного навчання; навчання на рівні досягнень сучасної техніки; стабільність бригад, курсів; планування професійного навчання.
При звільненні засудженим видаються відповідні свідоцтва на руки.