- •Кримінально виконавче право
- •Тема № 1 Кримінально - виконавча політика України. Кримінально-виконавче право
- •§ 2. Кримінально-виконавче право: предмет і метод правового регулювання, система норм і принципів
- •§ 3. Норми та джерела кримінально-виконавчого права
- •§ 4. Зміст і особливості кримінально-виконавчих правовідносин
- •§ 5. Наука та курс кримінально-виконавчого права
- •Тема № 2 Історія кримінально-виконавчої системи і законодавства України
- •§ 2. Кримінально-виконавча система карального (допенітенціарного) періоду
- •§ 3. Кримінально-виконавча система і законодавство філантропічного періоду
- •§ 4. Кримінально-виконавча система і законодавство політичного періоду
- •Тема № 3 Установи і органи виконання покарань
- •§ 2. Призначення та види установ і органів виконання покарань
- •§ 3. Державний департамент України з питань виконання покарань
- •§ 4. Взаємодія установ і органів виконання покарань з іншими державними органами, які ведуть боротьбу зі злочинністю
- •§ 2. Зміст правового статусу засуджених
- •§ 3. Закріплення в законодавстві правового статусу засуджених
- •§ 4. Права, законні інтереси та обов'язки засуджених до позбавлення волі
- •Тема № 5 Контроль за діяльністю установ і органів виконання покарань
- •§ 2. Парламентський контроль за діяльністю установ і органів виконання покарань
- •§ 3. Прокурорський нагляд за діяльністю установ і органів виконання покарань
- •§ 4. Судовий контроль за діяльністю установ і органів виконання покарань
- •Тема № 6 Участь громадськості в діяльності установ і органів виконання покарань
- •§ 2. Участь спостережних комісій і служб у справах неповнолітніх в діяльності установ і органів виконання покарань
- •§ 3. Традиційні форми участі громадськості в діяльності установ і органів кримінально-виконавчої системи
- •Тема № 7 Міжнародне співробітництво з пенітенціарних проблем і виконання покарань у зарубіжних країнах
- •§ 2. Особливості виконання покарань у країнах з розвиненою економікою
- •§ 3. Особливості виконання покарань у республіках колишнього срср
- •§ 4. Міжнародне співробітництво з проблем виконання покарань
- •§ 5. Мінімальні стандартні правила поводження з ув'язненими
- •Особлива частина тема № 8 Позбавлення волі та соціально-правова характеристика цієї дії
- •§ 2. Види позбавлення волі
- •§ 3. Зміст позбавлення волі як виду кримінального покарання
- •§4. Соціальні та юридичні наслідки позбавлення волі
- •§ 2. Особливості тримання ув'язнених
- •§ 3. Залучення ув'язнених до праці і організація виховної роботи з ними
- •§ 4. Підстави і порядок звільнення осіб, взятих під варту
- •Тема № 10 Класифікація, розподіл, прийом та облік засуджених в установах виконання покарань
- •§ 2. Підстави і порядок переведення засуджених в установах виконання покарань
- •§ 3. Прийом та облік засуджених в установах виконання покарань
- •Тема № 11 Основні засоби ресоціалізації засуджених до позбавлення волі
- •§ 2. Суспільне корисна праця
- •§ 3. Правова природа і основні завдання виховної роботи із засудженими
- •§ 4. Правове регулювання та організація загальноосвітнього навчання і професійної підготовки засуджених
- •Тема № 12 Матеріально-побутове і медико-санітарне забезпечення засуджених до позбавлення волі
- •§ 1. Правове регулювання та організація матеріально-побутового забезпечення засуджених до позбавлення волі.
- •§ 2. Організація медико-санітарного забезпечення засуджених до позбавлення волі.
- •§ 1. Правове регулювання та організація матеріально-побутового забезпечення засуджених до позбавлення волі
- •§ 2. Організація медико-санітарного забезпечення засуджених до позбавлення волі
- •Тема № 13 Звільнення засуджених з місць позбавлення волі і здійснення постпенітенціарного впливу на них
- •§ 2. Оформлення документів про звільнення
- •§ 3. Постпенітенціарний вплив і заходи соціальної адаптації щодо осіб, звільнених з установ виконання покарань
- •§ 4. Організаційно-правове забезпечення адміністративного нагляду за звільненими з місць позбавлення волі
- •Тема № 14 Порядок і умови виконання кримінальних покарань у виді довічного позбавлення волі та арешту
- •§ 1. Порядок і умови виконання покарання у виді арешту.
- •§ 2. Порядок і умови виконання довічного позбавлення волі.
- •§ 1. Порядок і умови виконання покарання у виді арешту
- •Тема № 15 Порядок і умови виконання кримінальних покарань, не пов'язаних з ізоляцією від суспільства
- •§ 2. Порядок і умови виконання покарання у виді позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу
- •§ 3. Порядок і умови виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю
- •§ 4. Порядок і умови виконання покарання у виді громадських робіт
- •§ 5. Порядок і умови виконання покарання у виді виправних робіт
- •§ 6. Порядок і умови виконання покарання у виді конфіскації майна
- •§ 7. Порядок і умови виконання покарання у виді обмеження волі
- •Тема № 16 Особливості виконання покарань щодо військовослужбовців
- •§ 2. Порядок і умови виконання покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців
- •§ 3. Порядок звільнення із дисциплінарного батальйону
- •§ 4. Особливості виконання інших покарань щодо військовослужбовців
§ 2. Види позбавлення волі
Згідно із законом, до осіб, які вчинили правопорушення, може застосовуватися ряд примусових державно-правових, пов'язаних з ізоляцією від суспільства й обмеженням правового статусу дій. Підставою для застосування такої міри, як позбавлення волі, є протиправна поведінка особи, яка залежно від характеру та ступеня суспільної небезпеки вчиненого діяння, особистості правопорушника й інших факторів визначає форму (вид) позбавлення волі — адміністративно-правову, кримінально-процесуальну та кримінально-правову. У свою чергу, залежно від цього позбавлення волі регулюється відповідно адміністративним, кримінально-процесуальним, кримінальним і кримінально-виконавчим правом, а здійснення цього примусового заходу покладено на спеціально призначені для цього органи й установи держави.
У законодавстві ця міра визначається по-різному: "затримання", "ув'язнення під варту", "позбавлення волі" і т. д. Поняття "позбавлення волі" є загальним стосовно всіх названих форм державного примусу.
При всій різноманітності форм позбавлення волі кожна з них має такі найстійкіші об'єктивні властивості.
1. Позбавлення волі — винятковий захід, реакція держави на антисоціальну поведінку людини. Застосовується тільки від імені держави у зв'язку з неправомірними, небезпечними для суспільства діями громадянина у вигляді затримання, запобіжного заходу або покарання.
2. Позбавлення волі передбачає поміщення особи в призначені для цієї мети установи (приміщення) зі спеціальним режимом.
3. Цей примусовий захід встановлюється нормами права (законами і підзаконними актами), що регулюють форми позбавлення волі, умови і порядок застосування цього заходу, а також компетенцію органів, які її виконують.
4. Позбавлення волі реалізується лише з допомогою правозасто-совних актів (вирок, ухвала суду, протокол або постанова органу дізнання, слідчого, прокурора).
5. Цей захід забезпечується примусом, владними повноваженнями держави і передбачає підпорядкування засуджених (ув'язнених) законним діям адміністрації місць позбавлення волі.
Місця позбавлення волі умовно можна розділити на чотири групи:
виправно-трудові установи, які призначені для виконання кримінальних покарань у вигляді позбавлення волі на певний строк та довічного позбавлення волі;
арештні дома, які призначені для виконання кримінального покарання у виді арешту;
місця попереднього ув'язнення, які виконують заходи кримінально-процесуального примусу — короткочасне позбавлення волі (слідчий ізолятор, ізолятор тимчасового тримання, гауптвахта);
органи і установи, які виконують заходи адміністративного (дисциплінарного) примусу: запобіжні заходи (примусове лікування від алкоголізму в лікувально-трудовому профілакторії); адміністративне стягнення (адміністративний арешт з утриманням в ізоляторах тимчасового тримання, прийомниках-розподільниках); дисциплінарне стягнення (арешт з утриманням на гауптвахті).
Таким чином, виконання кримінального покарання у вигляді позбавлення волі є визначальним критерієм відокремлення виправно-трудових установ у самостійну групу місць позбавлення волі.