Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ekonomika_IPS.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.25 Mб
Скачать
  1. Крива Філіпса.

Крива́ Фі́ліпса — графік залежності між середнім рівнем інфляції в країні і рівнем безробіття. Згідно з кривою Філіпса, з ростом безробіття інфляція зменшується.

Крива Філіпса відома з 1958 р., коли економіст О.У Філіпс опублікував роботу «Зв'язок між безробіттям і темпом змін грошової заробітної плати у Сполученому Королівстві в період 1861—1957 рр.». Він показав зв'язок між рівнем безробіття і темпами росту середньої заробітної плати. Безробіття високе, коли заробітна платня зростає повільніше, і безробіття падає, коли заробітна платня зростає швидше. Високий рівень інфляціїї зазвичай супроводжується низьким рівнем безробіття і навпаки.

Кейнсіанці пояснюють одночасність появи більш високих темпів безробітя та інфляції зміщенням кривої Філіпса вправо або вгору, як наслідок шоку пропозиції (або цінових шоків). Повна зайнятість змушує ціни та заробітну плату до зростання; значне безробіття та незавантаженість потужностей спонукає їх до зниження. Рівень зайнятості — причина, рух цін та заробітної плати — наслідок. Але в залежності від того, як повна зайнятість викликає інфляцію, зовсім не слідує, що інфляція викликає повну зайнятість.

У довгостроковому періоді є вертикальною прямою, інакше кажучи, показує відсутність залежності між рівнем інфляції і природним рівнем безробіття.

Y — ВВП

— відсоткова ставка

— попит

v — пропозиція

  1. Забезпечення стабільності купівельної спроможності.

Потрібно зазначити, що в умовах інфляції гроші поступово припиняють виконувати таку свою функцію, як засіб збереження вартості. А це призводить до того, що їх все більш неохоче починають брати і в обмін на свій товар, намагаючись якомога швидше їх позбутись, і все менше роблять заощаджень у грошовій формі. Через це нормальне життя суспільства, в якому обмін уже став нормою, починає порушуватись, що викликає потребу в стабілізації купівельної спроможності грошової одиниці. До цієї мети йдуть кількома шляхами. Перший — обмеження емісії грошей (емісія — це випуск в обіг додаткової кількості грошей). Крім того, можуть здійснюватися заходи щодо стимулювання зростання суспільного продукту. Наслідком цього також стає зменшення темпів інфляції та стабілізація купівельної спроможності грошей. Зменшуватиме темпи інфляції і зростання довіри до національної грошової одиниці. У такому разі населення вже не буде намагатись якомога швидше позбутись цієї грошової одиниці. Остання знову зможе виконувати функцію засобу збереження вартості, що приведе і до зростання грошових заощаджень.

Одним із засобів відновлення довіри до національної грошової одиниці є грошові реформи. Вони крім усього іншого можуть допомогти й у вирішенні завдання щодо зменшення вже наявної в обігу грошової маси. Грошова реформа — це перебудова державою наявної в країні грошової системи. При цьому грошові реформи можуть переслідувати не тільки вузькі цілі стабілізації грошової одиниці, а й більш широкі — загальної перебудови чинної в країні системи грошово-кредитних відносин.

Розрізняють три основних види грошових реформ: формальну, деномінаційну та конфіскаційну. Формальна грошова реформа зводиться до впровадження нового зразка купюри з одночасним або поступовим вилученням тієї, що функціонує. Деномінаційна полягає в тому, що разом зі зміною зразка купюри відбувається зміна існуючого масштабу цін (зменшення кількості нулів на купюрах). Конфіскаційна грошова реформа полягає в безоплатному вилученні державою частини грошей суб’єктів економіки.

Проте потрібно пам’ятати, що проведення грошових реформ — це досить серйозне потрясіння для всіх суб’єктів економіки, а тому їх здійснення має бути максимально зрозумілим і виваженим.

Термінологічний словник

Гроші — особливий товар, який є загальним еквівалентом вартості.

Інфляція — процес зменшення купівельної спроможності грошової одиниці.

Неповноцінні гроші — гроші, витрати на виготовлення матеріального носія яких є значно меншими ніж той номінальний знак вартості, що на них позначений.

Повноцінні гроші — гроші, вартість яких визначається суспільними витратами виробництва на виготовлення їх матеріального носія на рівні того знака вартості, що на них позначений.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]