
- •Курсова проект
- •Розділ 1. Загальні відомості про земельну ділянку
- •Розділ 2. Просторове документування земельної ділянки
- •2.1. Кадастрове зонування, як первинна складова кадастрового вивчення земельних об’єктів
- •2.1.1. Визначення кадастрового номеру земельної ділянки
- •2.1.2.Учбова індексна карта для визначення кадастрового номера земельної ділянки.
- •2.2. Кадастрова зйомка, як просторова геодезична основа формування відомостей про земельну ділянку
- •2.2.1. Складання індивідуальних абрисів кадастрової зйомки
- •2.2.2. Складання схеми планового обґрунтування земельної ділянки
- •Схеми планового обґрунтування земельної ділянки
- •2.2.3. Обчислювальна обробка теодолітного ходу
- •2.2.4. Встановлення і погодження меж земельної ділянки
- •2.2.5. Обчислення площ, складання експлікації земельних угідь
- •Розділ 3. Земельно-оціночні роботи
- •Природно-сільськогосподарське районування території
- •Бонітування ґрунтів
- •Складання картограми агровиробничих груп ґрунтів
- •Визначення середньозваженого балу бонітету
- •Нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення
- •Грошова оцінка земель в Україні
- •Розрахунок грошової оцінки окремої земельної ділянки
- •Розділ 4. Кадастрове забезпечення формування об’єктів земельної власності.
- •Процедура формування об’єктів нерухомості
- •4.1. Порядок проведення робіт зі складання державних актів
- •4.2. Технічна документація зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою.
- •4.3. Кадастрове забезпечення договорів оренди землі.
- •Розділ 5. Державна реєстрація земельних ділянок
- •Ведення книги записів реєстрації
- •5.2.Ведення Поземельної книги
- •Висновки
- •Список використаної літератури
Бонітування ґрунтів
Бонітування ґрунтів – порівняльна оцінка якості ґрунтів за їх основними природними та набутими властивостями, які мають сталий характер та суттєво впливають на урожайність сільськогосподарських культур.
Бонітування ґрунтів є логічним продовженням комплексних обстежень земель і передує їх економічній оцінці. Основна мета бонітування полягає у визначенні відносної якості ґрунтів за їх родючістю, тобто встановленні, у скільки разів один грунт кращий або гірший від іншого за своїми природними і стійко набутими властивостями.
Об’єктом бонітування є грунт – виражений суворо визначеними таксономічними одиницями, встановленими за матеріалами детального ґрунтового обстеження. Згідно з методичними рекомендаціями з проведення бонітування ґрунтів, затвердженим в 1993 році, загальне і часткове бонітування ґрунтів повинно проводитися за єдиною системою, яка базується на подібних принципах, але з обов’язковим врахуванням місцевих, регіональних особливостей ґрунтів і природних умов сільськогосподарського виробництва.
Роботи з бонітування ґрунтів проводяться в декілька етапів:
Уточнення природно – сільськогосподарського районування
Складання списків агровиробничих груп ґрунтів
Агро-економічне обґрунтування, розміщення посівів сільськогосподарських культур
Збір та аналіз даних про якість ґрунту
Складання шкал бонітетів ґрунтів
Вибір еталонів ґрунтів
Визначення балів бонітету
Шкали бонітетів ґрунтів можуть бути замкненими (за еталон береться найбільш родючий грунт) і розімкненими (за еталон береться найбільша площа). Показники, за якими проводять бонітування називаються критеріями бонітування:
1.Основні критерії бонітування:
Вміст гумусу (%)
Потужність гумусового шару
Індекс фізичного стану ґрунту або вміст фізичної глини
2.Модифікаційні критерії бонітування:
Кислотність
Еродованість
Скелетність
Кам’янистість
Ступінь оглеєння
Бал бонітету визначається як відношення показника досліджуваного грунту до показника еталонного ґрунту:
Б=
* 100
П – показник досліджуваного ґрунту
Пе – показник еталонного ґрунту
Для визначення балу бонітету по кожному природно-сільськогосподарському районі складають картосхеми зон вирощування найпоширеніших в країні сільськогосподарських культур.
Для орних земель це такі культури як озиме жито, озима пшениця, ячмінь, овес, кукурудза на зерно, соняшник цукрові буряки, картопля, льон.
Узагальнений бал бонітету розраховується:
Бу
=
Б1, Б2, Бn – бал бонітету за певним показником стосовно конкретної сільськогосподарської культури.
Д1, Д2, Дn – коефіцієнт детермінації який вказує на залежність між окремим показником та урожайністю окремої культури.
Д=r2
r – коефіцієнт кореляції
Чим він ближче до одиниці, тим тісніший зв'язок між гумусом і урожайністю. Може бути зі знаком мінус.
Складання картограми агровиробничих груп ґрунтів
На основі проведених обстежень на території господарства були визначені та нанесені на картографічний матеріал наступні агровиробничі групи ґрунтів:
43г – темно-сірі опідзолені і чорноземи опідзолені на лесах, підстелених пісками і супісками, легкосуглинкові;
Мають найменш виражені ознаки опідзоленості і значну акумуляцію органічних речовин. В цілинних грунтах вміст гумусу становить 4-8%, в освоєних- 2.5-3.5%. Відзначається значною насиченістю увібраним кальцієм і незначною кислотністю, яка обумовлена наявністю іонів водню. Механічний склад–легкосуглинкові. Чорноземи опідзолені зустрічаються на лесових островах Полісся, але поширені у правобережному Лісостепу. Мають глибокий гумусовий профіль. Характерною ознакою є буре або червоно-буре лакування.
43д –темно-сірі опідзолені і чорноземи опідзолені на лесах, підстелених пісками і супісками, середньо суглинкові;
Грунт має високу гідролітичну кислотність, яка зменшується з глибиною. Періодично надмірно зволожуються грунтовими, алювіальними і делювіальними водами. Вбирний комплекс малий і слабо насичений основами. Доступними поживними речовинами грунт забезпечений азотом і фосфором на 2 бали, а калієм на 3 бали. Механічний склад – середньосуглинковий. Має достатню аерацію, капілярність та водоутримуючу здатність.
44г – темно-сірі опідзолені і чорноземи опідзолені на щільних глинах та на лесових породах, підстелених з глибини 0.5-1.0м щільними глинами легкосуглинкові.
Чорноземи опідзолені зустрічаються на лесових островах Полісся, але поширені у правобережному Лісостепу. Мають глибокий гумусовий профіль. Характерною ознакою є буре або червоно-буре лакування. Характеризубться значною акумуляцією органічної речовини і тому більш глибоким і краще гумусова ним профілем.
Табл.5. Обрахунок площ агровиробничих груп в межах угідь
-
Рілля
44г
53
0.06
43д
49
0.73
Всього
Багаторічні насадження
43д
49
0,23
43г
46
0,07
Всього
Сіножать
44г
53
0,22
43д
49
0,31
Забудовані землі
43г
46
0,1
43д
49
0.07
Городи
43д
49
0.07
Охоронна зона ЛЕП
44г
53
0.02
43д
49
0.04
Площі відповідних агрогруп складають:
43г=0,17га
43д=1,45га
44г=0,3га