Спіральні рукави Галактики

Структура спіральних рукавів Чумацького Шляху

Одним з найпомітніших утворень в дисках галактик, подібних до нашої, є спіральні гілки (або рукави). Вони дали назву цьому типу об'єктів — спіральні галактики. Спіральна структура в наший Галактиці дуже добре розвинена. Уздовж рукавів в основному зосереджені наймолодші зірки, багато розсіяних зоряних скупчень і асоціації, а також ланцюжки щільних хмар міжзоряного газу, в яких продовжують утворюватися зірки. У спіральних гілках велика кількість змінних і спалахуючих зірок, у них найчастіше спостерігаються вибухи деяких типів наднових. На відміну від гало, де будь-які прояви зоряної активності надзвичайно рідкісні, в гілках продовжується бурхливе життя, пов'язане з безперервним переходом речовини з міжзоряного простору в зірки і назад. Галактичне магнітне поле, яке пронизує весь газовий диск, також зосереджене головним чином у рукавах.

Кожен спіральний рукав описує логарифмічну спіраль із нахилом приблизно 12°. Вважається, що у нашій галактиці існують чотири основні спіральні рукави, котрі беруть свій початок у галактичному центрі^{[Джерело?]}. Згідно із зображенням ліворуч ці рукави мають такі назви:

Рукав Оріона та Сонце

• 2 та 8 — Трьохкілопарсековий Рукав та Рукав Персея;

• 3 та 7 — Рукав Норми та Рукав Лебедя (разом із нещодавно відкритим відгалуженням 6);

• 4 та 10 — Рукав Південного Хреста та Щита;

• 5 та 9 — Рукав Каріни та Стрільця.

Окрім перелічених вище, існують також менші рукави або відгалуження, включаючи:

• 11 — Рукав Оріона, у якому міститься наше Сонце (12) та Сонячна система.

Поза межами основних спіральних рукавів розташоване Зовнішнє Кільце або Кільце Єдинорога. Воно складається із газута зірок, що були запозичені від інших галактик мільярди років тому. Існування цього кільця передбачили астрономиБрайан Йанні та Хайді Н'юберг.

Супутники Галактики

Зоряні потоки уЧумацькому Шляху, виявлені за станом на 2007 рік

Наша Галактика є гігантською зоряною системою і логічно, що у неї мають бути супутники. Серед них найвідоміші такі карликові галактики,зоряні потоки та кулясті скупчення:

• Велика Магелланова Хмара

• Мала Магелланова Хмара

• Карликова галактика Великий Пес

• Потік Стрільця

• Потік Хелмі^[23]

• кулясте скупчення NGC 5466

Розташування Сонця в Галактиці

Згідно з останніми науковими оцінками, відстань від Сонця до галактичного центру, становить 26 000 ± 1 400 світлових років^{[Джерело?]}, у той час як згідно з попередніми оцінками наша зоря мала перебувати на відстані близько 35 000 світових років від бару^{[Джерело?]}. Це означає, що Сонце розташоване ближче до краю диску, ніж до його центру. Разом з іншими зорями Сонце обертається навколо центра Галактики зі швидкістю 220–240 км/с^[24], роблячи один оберт приблизно за 200 млн років. Таким чином, за весь час існування Земля облетіла навколо центра Галактики не більше 30 разів.В околицях Сонця вдається відстежити ділянки двох спіральних рукавів, які віддалені від нас приблизно на 3 тис.світлових років. За сузір'ями, де спостерігаються ці ділянки, їм дали назву рукав Стрільця та рукав Персея. Сонце розташовано майже посередині між цими спіральними гілками. Але порівняно близько від нас (за галактичними мірками), у сузір'ї Оріона, проходить ще один, не дуже чітко виражений рукав — рукав Оріона, який вважається відгалуженням одного з основних спіральних рукавів Галактики.Швидкість обертання Сонця навколо центру Галактики майже збігається зі швидкістю хвилі ущільнення, що утворює спіральний рукав. Така ситуація загалом є нетиповою для Галактики у цілому: спіральні рукави обертаються з постійною кутовою швидкістю, як шпиці в колесах, а рух зірок відбувається за іншою закономірністю^[25], тому майже все зоряне населення диску то потрапляє всередину спіральних рукавів, то випадає з них. Єдине місце, де швидкості зірок та спіральних рукавів збігаються — це так зване коротаційне коло, і саме на ньому розташоване Сонце.Для Землі ця обставина надзвичайно важлива, оскільки у спіральних рукавах відбуваються бурхливі процеси, що утворюють потужне випромінювання, згубне для всього живого. І ніяка атмосфера не змогла б від нього захистити^{[Джерело?]}. Але наша планета існує у порівняно спокійному місці Галактики та протягом сотень мільйонів (або й мільярдів) років не піддавалась впливу цих космічних катаклізмів. Можливо саме тому на Землі змогло народитися та зберегтися життя.