39)Облік розрахунків з різними дебіторами і кредиторами

Облік розрахунків з відшкодування завданих збитків

Суми завданих збитків установам та організаціям від розкрадання та нестач матеріальних цінностей, грошових документів і коштів, що віднесені на рахунок винних осіб, та інші суми, які підлягають утриманню в установленому порядку, обліковуються на активному субрахунку № 363 «Розрахунки з відшкодування завданих збитків». До дебету цього субрахунка відносяться суми виявлених нестач, крадіжок, псування матеріальних цінностей тощо в кореспонденції з кредитом відповідних субрахунків з обліку грошових коштів, необоротних активів і запасів на підставі оформлених належним чином документів (актів перевірок, ревізій, порівняльних відомостей).

Для обчислення розміру збитків від розкрадання, нестач, псування матеріальних цінностей застосовується Порядок визначення розмірів збитків від крадіжок, нестач, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 № 116 із подальшими змінами та доповненнями. Згідно з цим Порядком розмір збитків Рз визначається за балансовою вартістю цих цінностей (без зносу), але не нижче за 50 % балансової вартості з урахуванням індексів інфляції, які щомісяця визначає Держкомстат, податку на додану вартість та акцизного збору й подається формулою:

розмір збитків (3.1)

де Рз — розмір збитків;

Бв — балансова вартість матеріальних цінностей на момент встановлення факту розкрадання, нестачі, знищення, псування;

А — амортизаційні відрахування;

Іінф — індекс інфляції;

Азб — розмір акцизного збору.

ПДВ — розмір податку на додану вартість;

Вартість вузлів, деталей, напівфабрикатів та іншої продукції, що виготовляється підприємствами для внутрішньовиробничих потреб, а також вартість продукції, виробництво якої не закінчено, визначається на підставі собівартості її виробництва з нарахуванням середньої по підприємству норми прибутку на цю продукцію з застосуванням коефіцієнта 2.

У разі розкрадання, нестачі, знищення/псування матеріальних цінностей, що підлягають списанню на видатки в міру їх придбання та обліковуються лише в кількісному виразі, розмір збитків визначають на підставі з ринкових цін на аналогічні матеріальні цінності, зменшених пропорційно до фактичному зносу, але не нижче за 50 % ринкової ціни.

Відповідно до п. 10 зазначеного Порядку в розпорядженні установи залишається тільки сума на погашення збитків, а залишок коштів перераховується до Державного бюджету України.

Розмір збитків, завданих установі працівниками, які виконують операції, пов’язані з закупівлею (зберіганням, продажем, обміном, доставкою, пересиланням і т. ін.) у процесі виробництва дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, відходів і брухту, що містять дорогоцінні метали та каміння, а також валютних цінностей, визначається Законом України від 06.06.95 № 217/95-ВР «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінного каміння та валютних цінностей». Збитки, допущені внаслідок недбалості в роботі, порушення спеціальних правил, інструкцій, визначаються в таких розмірах:

дорогоцінних металів (золото, срібло, платина та інші метали платинової групи) — у подвійному розмірі вартості цих металів у чистому вигляді за відпускними цінами, що діють на день завданих збитків,

музейних експонатів, що містять дорогоцінні метали й дорогоцінне каміння, — за оцінкою, проведеною експертами з урахуванням історично-художньої цінності експонату та в подвійному розмірі вартості цих металів,

іноземної валюти, а також платіжних документів та інших цінних паперів в іноземній валюті — у сумі, еквівалентній потрійній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день виявлення завданих збитків,

заборгованість працівників установ, підприємств та організацій у разі неповернення у встановлений термін авансу, виданого в іноземній валюті на службове відрядження або господарські потреби, та в інших випадках нездачі іноземної валюти, одержаної під звіт, стягується в сумі, еквівалентній потрійній сумі зазначених валютних цінностей, перерахованих у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день погашення заборгованості.

Стягнуті суми спрямовуються насамперед на відшкодування збитків, завданих установі, а решта перераховується до Державного бюджету України.

Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) бланків цінних паперів і документів суворого обліку відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.96 № 1009 (доповнення до Порядку № 116, п. 7) обчислюється з застосуванням коефіцієнта:

5 — до номінальної вартості, зазначеної на бланках цінних паперів і документів суворого обліку, або до вартості документів суворого обліку, установленої законодавством,

50 — до вартості придбання (виготовлення) бланків цінних паперів і документів суворого обліку, на яких не зазначено номінальну вартість або вартість яких не встановлено законодавством.

Розрахунок розміру збитків від псування бланків суворої звітності, для яких у законодавстві визначено вартість, виконується за формулою:

Рз = Нс • K, (3.2)

де Рз — розмір збитків від нестачі одного бланка;

Нс — вартість бланка суворого обліку, передбачена законодавством на момент встановленого факту крадіжки, нестачі, знищення (псування);

K — коефіцієнт.

Відображення в бухгалтерському обліку сум, що надходять до каси установи або утримані з заробітної плати, стипендій на відшкодування завданих установі збитків проводиться за кредитом субрахунка № 363 і дебетом рахунка каси.

Кореспонденцію рахунків, за якими відображаються в обліку розрахунки з відшкодування завданих збитків, наведено в табл. 3.18.

Суми заборгованості за нестачами, втратами й розкраданнями мають перебувати під постійним контролем і відшкодовуватися незалежно від притягнення винних осіб до кримінальної чи адміністративної відповідальності.

Виявлені суми крадіжок і розтрат матеріальних цінностей відносяться на винних осіб у сумі, яку зазначено в акті ревізії чи перевірки. У разі потреби документи про виявлені розтрати й розкрадання передаються судовим чи слідчим органам і встановлюється контроль за проходженням справ у судових інстанціях.

ОСНОВНІ БУХГАЛТЕРСЬКІ ПРОВЕДЕННЯ З ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ВІДШКОДУВАННЯ ЗАВДАНИХ ЗБИТКІВ

Віднесено на винних осіб:

1) нестачу готівки в касі в національній валюті Дт363 Кт301

2) нестачу готівки в касі в іноземній валюті Дт363 Кт302, 642

3) нестачу матеріалів, медикаментів, продуктів харчування Дт363 Кт231—236, 238—239

4) нестачу основних засобів та інших необоротних активів; Дт401, 131—133 Кт104—122

водночас виконується другий запис на суми, які підлягають стягненню з винних осіб і зарахуванню до бюджету Дт363 Кт642

5) нестачу МШП; Дт411 Кт221

водночас виконується другий запис на суми, які підлягають стягненню з винних осіб і зарахуванню до бюджету Дт363 Кт642

Надходження до каси сум на відшкодування завданих збитків Дт301 Кт363

Проведено утримання з заробітної плати на від- шкодування завданих збитків Дт661 Кт363

Перераховано до бюджету відповідну суму Дт642 Кт321,323

У практичній діяльності бюджетних установ нерідко трапляються випадки виявлення нестач матеріальних цінностей та грошових коштів, а також збитків від псування матеріальних цінностей через недбалість у роботі окремих працівників. У такому разі відповідно до статті 130 КЗпП заподіяну шкоду може добровільно відшкодовувати винна особа повністю або частково.

Відшкодування шкоди, що не перевищує середнього місячного заробітку, здійснюється за наказом (розпорядженням) керівника установи відрахуванням із заробітної плати працівника. Розпорядження має бути зроблено не пізніш як протягом двох тижнів від дня виявлення завданої працівником шкоди і звернено до виконання не раніш як через сім днів від дня повідомлення про це працівника. Обчислюючи розмір відрахувань, ураховують обмеження, установлені статтею 128 КЗпП, відповідно до якої під час кожної виплати заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 20 %, а в окремих випадках — 50 % заробітної плати, що підлягає виплаті працівникові.

Якщо працівник не згоден з відрахуванням або з його розмірами, трудовий спір за його заявою розглядається в порядку, визначеному законодавством. У решті випадків (відповідно до статті 136 КЗпП) керівник установи подає позов до районного (міського) суду, після чого суд приймає відповідне рішення.

Операції з обліку дебіторської заборгованості за розрахунками з відшкодування завданих збитків відображаються в різних меморіальних ордерах .

Аналітичний облік за субрахунком № 363 за кожною винною особою ведеться на картках ф. № 292а, в яких неодмінно зазначається сума заборгованості та дата її виникнення.

Облік розрахунків з іншими дебіторами і кредиторами

Для обліку розрахунків бюджетних установ та організацій за придбані матеріальні цінності, виконані роботи й надані послуги за поданими рахунками (крім розрахунків у порядку планових платежів), розрахунками за борговими зобов’язаннями і претензіями, переданими на вирішення арбітражного суду, витрачання спонсорських і благодійних внесків, гуманітарної допомоги, проведення видатків за коштами, що надійшли як субвенції іншого рівня, а також розрахунків зі студентами й учнями навчальних закладів за користування гуртожитком, плату за навчання, підготовку кадрів і підвищення кваліфікації в навчальних закладах професійно-технічної освіти та вищих навчальних закладах призначено активний субрахунок № 364 «Розрахунки з іншими дебіторами» та пасивний субрахунок № 675 «Розрахунки з іншими кредиторами».

Поділ субрахунків у плані рахунків має умовний характер, і кожна установа визначає його самостійно на підставі переважності дебетового чи кредитового залишку.

У бухгалтерському обліку попередня оплата рахунків за матеріальні цінності та послуги, що будуть поставлені або надані установі в майбутньому, або відвантаження установою матеріальних цінностей та надання послуг, оплата яких очікується в майбутньому, проводиться за дебетом субрахунка № 364. Одержання матеріальних цінностей, оплачених раніше, або надходження грошових коштів за матеріальні цінності та послуги, відвантажені чи надані установою в минулому, відносяться до кредиту субрахунка № 364.

У разі отримання матеріальних цінностей та послуг, за які установа розрахується в майбутньому, або зарахування грошових коштів за матеріальні цінності та послуги, що будуть відвантажені та надані установою в майбутньому, проводиться бухгалтерський запис до кредиту субрахунка № 675, у разі перерахування коштів проводяться записи за дебетом субрахунка № 675.

Отже, за дебетом субрахунка № 364 проводиться запис на збільшення дебіторської заборгованості, за кредитом — погашення. Відповідно за кредитом субрахунка № 675 проводиться збільшення кредиторської заборгованості, за дебетом — її зменшення.

ОСНОВНІ БУХГАЛТЕРСЬКІ ПРОВЕДЕННЯ З ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ІНШИМИ ДЕБІТОРАМИ ТА КРЕДИТОРАМИ

Перераховано постачальникам згідно з поданими рахунками за матеріальні цінності та надані послуги:

попередньою оплатою Дт364 Кт321, 323, 324

після надходження матеріальних цінностей Дт675 Кт321, 323, 324

Отримано матеріалів і продуктів харчування (без ПДВ):

що сплачені попередньою оплатою рахунків Дт231—239 Кт364

що сплачені після отримання матеріалів і продуктів харчування Дт231—239 Кт675

Сума ПДВ з матеріалів і продуктів харчування, придбаних за рахунок коштів загального фонду

Дт801, 802 Кт364, 675

Нараховано плати за користування гуртожитком Дт364 Кт711

Списано на видатки установи послуги зв’язку Дт801, 811 Кт364

Надійшло до каси як плата за навчання Дт301 Кт364

Придбано талони на бензин Дт331 Кт364, 675

Надійшло на реєстраційний рахунок установи як попередня плата від орендарів за оренду приміщення Дт323 Кт675

З огляду на те, що доходи й витрати бюджетних установ відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів залишок дебіторської заборгованості на кінець звітного періоду не завжди відтворює реальну заборгованість установи.

Наприклад, у вищих навчальних закладах плата за навчання нараховується залежно від умов контракту (за весь період навчання, за рік, посеместрово, щомісячно) і відображається бухгалтерським проведенням за дебетом субрахунка № 364 та кредитом субрахунка № 711. Надходження оплати може проводиться частково або сплачуватися в кінці семестру. У разі нарахування плати за навчання за весь період або посеместрово несплачену студентами плату за навчання не можна приєднувати до реальної дебіторської заборгованості уста- нови, оскільки послуги навчальним закладом ще повністю не надані.

Синтетичний та аналітичний облік розрахунків з іншими дебіторами та кредиторами суміщається в накопичувальних відомостях відповідно ф. № 408 — меморіальний ордер № 4 та меморіальний ордер № 6 (табл. 3.21, 3.22) за допомогою позиційного способу записів. Відомості складаються окремо за кожним дебітором і кредитором, а також за кодами економічної класифікації видатків. Операції за розрахунками, що здійснюються за рахунок коштів спеціального фонду, ведуться в окремих меморіальних ордерах. Залишок на кінець місяця за субрахунками складається як загальний, так і за кожним дебітором і кредитором, а також за кодами економічної класифікації видатків.

Облік розрахунків зі студентами й учнями за проживання в гуртожитках і користування постільними речами ведеться в оборотній відомості ф. № 285.

У балансі сальдо за субрахунками № 364 та № 675 показується розгорнено: дебетове в активі, а кредитове — у пасиві.

З метою забезпечення контролю за станом кредиторської заборгованості бюджетних установ та вдосконалення механізму управління залишками бюджетних коштів з 1 січня 2001 року Наказом Державного казначейства України № 103 впроваджено Порядок обліку зобов’язань розпорядників коштів бюджету, згідно з яким уся кредиторська заборгованість устано- ви на звітну дату підлягає реєстрації в органах Державного казначейства.