Тема 2. Характер і умови журналістської праці

Студенти повинні зрозуміти природу журналістської творчості як одного з важливих видів суспільно-політичної діяльності, дослідити її специфіку й усвідомити найважливіші особливості редакційної роботи.

Особливості журналістської роботи. У процесі підготовки студент повинен зосередити свою увагу на таких питаннях: гуманістична спрямованість журналістської творчості; виробничо-творчий та індивідуально-колективний характер журналістської діяльності; поєднання професійної універсальності журналіста з галузевою спеціалізацією в редакції. Він мусить розуміти політичну й соціальну роль своєї майбутньої професії, можливості впливу на громадські процеси. Саме ці чинники, а також особиста причетність до найважливіших подій громадського життя повинні розвивати загострене відчуття обов’язку. Студентам треба усвідомити, що саме такі настрої кожного окремого журналіста складаються в загальний стійкий настрій всього редакційного колективу.

Види журналістської діяльності. Студенти повинні усвідомити, що праця журналіста є багатофункціональною. Вона поєднує у собі такі види діяльності: літературну, редакторську, організаторську та оформлювальну роботу.

Літературна робота є дуже різноманітною. Розрізняючись за тематикою, жанрами вона дає можливість редакції об’єднувати різних фахівців – політологів, економістів, репортерів, коментаторів, оглядачів, рецензентів тощо. Кожен з них готує літературно-журналістський текст у межах своєї спеціалізації. Як і праця письменника, літературна робота журналіста містить у собі повний “набір” творчого процесу: вибір теми, опанування об’єктом і предметом майбутнього матеріалу, відбір фактів, побудова й написання журналістського твору.

Редакторська робота. Студенти повинні розуміти, що кожний журналіст, займаючись літературною діяльністю, обов’язково редагує власні матеріали. Коли ще додати роботу з авторським активом, то стає зрозуміло, що для того, щоб матеріал з’явився в газеті, журналіст його неодноразово править та доопрацьовує. Залежно від етапів проходження технологічним ланцюжком, існує кілька видів правки рукопису: правка-обробка, правка-скорочення, правка-переробка, правка-вичитування.

Організаційна робота журналіста передбачає закріплення зовнішніх редакційних зв’язків з аудиторією, яка може бути водночас і джерелом інформації, і каналом нової інформації для газети. Студенти повинні знати форми роботи з окремими аудиторними групами, активістами преси (позаштатними авторами), заохочення їх до подальшої регулярної співпраці з газетою. До форм організаційної роботи належать такі: масово-видовищні свята, що популяризують газети, різноманітні лотереї, конкурси, спортивні змагання, інтерактивні передплатні кампанії, які дають можливість залучити до видання нових читачів, передплатників, рекламодавців, спонсорів.

Оформлювальна робота стала найбільш актуальною в останні роки, коли змінилися й увійшли в широкий ужиток нові видавничі технології. Останнім часом саме зображальний ряд (ілюстрація) диктує свої умови журналістському текстові. Фотографії, малюнки, колажі нерідко мають визначальний вплив на стиль і зміст періодичного видання.

Етичні норми журналістської діяльності. Студенти повинні зрозуміти, що журналістська етика – це власне наука про професійні етичні закономірності, особливості, цінності та норми журналіста, певна система вимог до збору інформації та підготовки матеріалу.

На перехідному етапі розбудови незалежної демократичної держави в умовах переходу від тоталітарного способу мислення відбувається певна трансформація ціннісних орієнтацій, що призводить до зміни всієї духовної свідомості. Але залишаються етичні цінності, притаманні журналістиці: загальнолюдські (людина, світ, життя, справедливість тощо), національні (нація, національна культура, національна політика, національна держава), етнічні (етнос, етнічна культура, історія етносу), професійні (свобода слова, правдивість, справедливість, неупередженість, відповідальність тощо), індивідуальні (самовдосконалення, шляхетність, доброта, любов до ближнього, щирість, пошана, сміливість тощо).

Для повного ознайомлення з вимогами Кодексу професійної етики українського журналіста передбачено всебічний аналіз його тексту (додаток 2). Подібне питання буде неповним без подання порівняльних характеристик західних журналістських кодексів (додаток 4).

Сучасне законодавство України про пресу. Питання правової регламентації преси в Україні на сьогодні є дуже важливим. Створено правові основи діяльності друкованих ЗМІ в Україні, встановлено державні гарантії їх свободи згідно з Конституцією України і відповідно до Закону України “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” (1992) (додаток 1), Закону України “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів” (2001) (додаток 5). Основні положення документа полягають у регламентації організації діяльності друкованих ЗМІ; відносин між редакціями друкованих ЗМІ, громадянами та організаціями; міжнародної діяльності друкованих ЗМІ; відповідальності за порушення свободи діяльності друкованих ЗМІ.

Увагу студентів треба привернути до порядку організації та провадження видавничої діяльності в Україні, розповсюдження видавничої продукції, умов взаємовідносин і функціонування суб’єктів видавничої справи. Для цього розглянуто й проаналізовано Закон України “Про видавничу справу” (1997), який регламентує сприяння законодавства у сфері видавничої справи, національно-культурного розвитку українського народу, захисту прав та інтересів авторів, видавців, виробників, розповсюджувачів і споживачів видавничої продукції.

**********

• комплексний характер журналістської праці поєднує в собі декілька видів діяльності – літературну (створення інформаційно-публіцистичних текстів), редакторську (правка та доробка авторських текстів) й організаційну (масова робота з аудиторією, авторським активом, про що мова буде йти на наступних заняттях);

• індивідуально-колективний характер журналістської праці передбачає розуміння молодим журналістом, який тільки прийшов на роботу до редакції, своєї ролі й місця в загальному процесі виробництва газети. Треба розвивати здатність найбільш оптимально поєднувати особисті творчі прагнення з корпоративними інтересами редакції. Добровільне й свідоме самообмеження журналістом-новачком особистих планів і амбіцій, узгодження їх із завданнями колективу не тільки не обмежує права на творчість молодого журналіста, а й дає йому можливість будувати свою подальшу роботу в гармонії з інтересами колег, колективу в цілому. Саме дотримання цих нюансів надалі позначається на соціально-психологічному кліматі відділу й редакції в цілому;

• виробничо-творчий характер журналістської праці передбачає чітке підпорядкування виробничому ритмові випуску номера газети. Як і на будь-якому іншому виробництві, в редакції є виробничі плани, за допомогою яких нормують всю творчу роботу журналіста. Відповідно до цих планів журналіст повинен щоденно писати певну кількість рядків для того, щоб вчасно заповнювати газетні шпальти чергового номера;

• галузева (і журналістська) спеціалізація передбачає кілька форм: розподілення між співробітниками різних проблем галузі, сфери громадського життя, що їх висвітлює відділ; жанрова спеціалізація (хтось пише репортажі, хтось – інтерв’ю, хтось готує огляди тощо). Такий розподіл праці дозволяє виховати в редакції людей чимось зацікавлених, “схиблених”.

Питання для обговорення

1. Особливості журналістської праці.

2. Види журналістської діяльності.

3. Етичні норми журналістської діяльності.

4. Аналіз Кодексу професійної етики українського журналіста.

5. Сучасне законодавство України про пресу.

6. Аналіз сучасних тенденцій законодавства України про друковані засоби масової інформації.

7. Західний досвід етичних засад діяльності журналістів.

Питання для самоперевірки

1. Чим праця журналіста відрізняється від інших видів творчої діяльності?

2. Що передбачає комплексність журналістської праці?

3. Які чинники визначають особливості журналістської праці?

4. Що визначає виробничо-творчий характер роботи журналіста в редакції?

5. Що спільного між працівником редакції і працівником виробничого підприємства?

6. Які основні чинники характеризують Кодекс професійної етики українського журналіста?

7. Порівняти Кодекс професійної етики українського журналіста з подібними документами європейських країн. Які їх пункти збігаються?

8. Яку відповідальність передбачено чинним законодавством за порушення свободи діяльності друкованих ЗМІ?

9. Як регламентовано чинним законодавством України міжнародну діяльність друкованих ЗМІ?

10. Який на сьогодні стан української видавничої справи? Які тому причини?

Практичне завдання

1. Письмово дати власне (авторське) розуміння статей Кодексу професійної етики українського журналіста.

2. Готуючись до бесіди про законодавче забезпечення журналістської праці в Україні, підготувати відповіді на запитання з теми “Доступ до інформації та правила її збору”:

- як належить оформляти офіційний запит для одержання інформації від державної установи України;

- як отримати постійну акредитацію в державній установі;

- які права на отримання інформації від недержавних структур мають журналісти.

Самостійна робота студентів

1. Законспектувати основні положення Закону України “Про інформацію”.

2. Законспектувати основні положення Закону України “Про видавничу справу”, що стосуються діяльності газетних журналістів.

3. Законспектувати Закон України “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів”.

Рекомендована література

1. Кузнєцова О. Журналістська етика та етикет. –Львів, 1998. – 411 с.

2. Гуревич С. Номер газеты. – М., 2002. – С. 5-16.

3. Вайріх Д. Етика і журналістика. – К., 2000. – 43 с.

4. Грабельников А. Работа журналиста в прессе. – М., 2001. – С. 58-90.

5. До дискусії про журналістську етику… – К., 2002. – 79 с.

6. Місьо М., Петрова Н. Правничі засади діяльності журналістів в Україні. – К., 2002. – 42 с.

7. Етичні засади роботи журналіста: західний досвід. – К., 2002. – 79 с.

8. Грищенко О., Шкляр В. Основи теорії міжнародної журналістики. – К., 2002. – С. 73-83; 141-154; 289-296.

9. Максимова С. Правове забезпечення професійної діяльності журналістів в Україні. – К., 1999. – 65 с.

10. Гуменюк В. Судебные иски к ЗМИ // Юридическая практика. – 1999. – Ч.15.

11. Москаленко А. Сучасний журналіст: і професіоналізм, і освіченість // Вісник Київського університету. Сер. Журналістика. – К.,1997. – Вип. 4. – С. 3-15.

12. Москаленко А., Губернський Л., Іванов В. Основи масово-інформаційної діяльності. – К., 1998. – С. 259-416.

13. Корконосенко С. Основы журналистики. – М., 2001. – С. 73-278.