
- •4.1 Загальні відомості 91
- •1 Загальні питання конструювання деталей машин
- •1.1 Критеріальні вимоги до деталей машин
- •1.2 Матеріали для виготовлення деталей машин
- •1.3 Технічні умови на виготовлення деталей машин
- •1.4 Основи попередньо проектних та перевірочних розрахунків деталей машин
- •1.5 Перспективи використання сапр для конструювання деталей сучасних технічних засобів
- •2 З’єднання деталей машин
- •2.1 Роз’ємні з’єднання Різьбові з’єднання
- •Шпонкові з’єднання
- •Шліцьові з’єднання
- •Профільні з’єднання
- •Штифтові з’єднання
- •2.2 Нероз’ємні з’єднання Зварні з’єднання
- •Заклепкові з’єднання
- •З’єднання з натягом
- •Паяні з’єднання
- •Клейові з’єднання
- •3 Механічні передачі
- •3.1 Загальні відомості
- •Основні і похідні параметри механічних передач
- •3.2 Зубчасті передачі Переваги і недоліки
- •Точність виготовлення та її вплив на якість передачі
- •Загальні підходи до проектування зубчастих передач
- •Критерії розрахунку закритих і відкритих передач
- •Проектування прямозубих циліндричних передач
- •Розрахункове навантаження
- •Сили в зачепленні
- •Вибір модуля і числа зубців.
- •Перевірочний розрахунок міцності зубів за напруженнями згину
- •Особливості розрахунку косозубих циліндричних передач Геометричні параметри
- •Багатопарність і плавність зачеплення
- •Сили в зачепленні
- •Передачі з зачепленням Новикова
- •Конічні передачі Загальні відомості та характеристики
- •Геометричні параметри
- •Сили в зачепленні прямозубої конічної передачі
- •Приведення прямозубого конічного колеса до еквівалентного прямозубого циліндричного колеса
- •Конічні передачі з непрямими зубцями:
- •Сили в зачепленні
- •Розрахунок на міцність
- •Передачі зі зміщенням
- •Точність виготовлення
- •Кінематичні параметри черв’ячної передачі
- •Ккд черв’ячної передачі
- •Сили в зачепленні
- •Тепловий розрахунок черв’ячної передачі, охолодження, змащування
- •3.3 Механізми з гнучкими ланками Область застосування
- •Основи розрахунку пасових передач Критерії працездатності та їхнього розрахунку:
- •Кінематичні параметри
- •Геометричні параметри пасової передачі
- •Сили в зачепленні
- •Напруження в пасі
- •Довговічність паса
- •Ковзання у пасовій передачі
- •Клинопасова передача
- •Ланцюгові передачі
- •Переваги
- •Недоліки
- •Область застосування:
- •Типи ланцюгових передач
- •Основні характеристики ланцюгової передачі
- •Конструкція ланцюгових передач
- •Матеріали
- •Кінематика та динаміка ланцюгових передач
- •С или в зачепленні
- •Критерії працездатності ланцюгової передачі
- •4 Вали та осі
- •4.1 Загальні відомості
- •4.2 Проектний розрахунок валів
- •4.3 Перевірочний розрахунок валів
- •5 Підшипники
- •5.1 Призначення і класифікація
- •5.2 Підшипники ковзання Загальні відомості
- •Умови роботи і види руйнування підшипників ковзання
- •Тертя і змащення підшипників ковзання
- •5.3 Підшипники кочення Загальні відомості
- •Основні причини втрати працездатності підшипників кочення:
- •Розрахунок підшипників кочення
- •Особливості розрахунку радіально-упорних підшипників
- •6 Муфти
- •Література
Кінематичні параметри
Колові швидкості на шківах
.
(3.52)
У разі відсутності пристрою автоматичного
натягу пас витягується, виникає
прослизання. З урахуванням пружного
ковзання
:
,
(3.53)
де – коефіцієнт ковзання, = 0,01..0,2.
Дослідження М.Є. Жуковського показали, що в пасових передачах два види ковзання паса по шківу:
пружне ковзання (при будь-якому навантаженні) ;
буксування (при перевантаженнях).
Передатне відношення
.
(3.54)
Геометричні параметри пасової передачі
Геометричні параметри пасової передачі показані на рисунку 3.17.
,
,
оскільки < 150,
то
,
де
у радіанах, тоді
.
Сили в зачепленні
У пасовій передачі діють (рисунок 3.16):
F1 – сила натягу робочої гілки;
F2 – сила натягу холостої гілки;
Ft – колова сила;
F0 – сила попереднього натягу;
Fv – відцентрова сила;
Fu – сила від згину паса.
Щоб створити зачеплення тертям, пас попередньо натягають (створюють силу F0).
Формула Ейлера для пасових передач
,
(3.55)
де f – коефіцієнт тертя між ременем і шківом.
Якщо F0 < F0 min , починається буксування.
Унаслідок руху по колу шківа виникають відцентрові прискорення і як наслідок – відцентрові сили Fv, що відтягають пас від шківів. Впливають при V > 20 м/с
, (3.56)
де q – маса 1 пог. м паса.
Сила від згину паса Fu враховується при розрахунку напружень у пасі, виникає в точці набігання його на шків, де виникають найбільші напруження.
, (3.57)
де – товщина ременя.
Напруження в пасі
Найбільші напруження створюються у ведучій гілці:
, (3.58)
де 1 – напруження від натягу ведучої гілки,
, (3.59)
де t – корисне напруження,
;
0 – напруження від попереднього натягу, 0 = 1,2..1,8 МПа, для клинопасових 0 ≤ 1,5 МПа;
v – напруження від відцентрової сили
; (3.60)
u – напруження згину (у частині паса, яка обгинає шків),
, (3.61)
де – відносне подовження;
Е – модуль пружності;
–товщина паса.
Сумарне максимальне напруження у ведучій гілці в місці набігання паса на шків
. (3.62)
Епюра напружень по довжині паса зображена на рисунку 3.18.
Д
опустиме
напруження
, (3.63)
де а = 2,0..3,0 МПа;
= 9...17 МПа.
Довговічність паса
Тягова спроможність передачі характеризується значенням максимально допустимої колової сили Ft чи корисного напруження t . Допустиме за умови відсутності буксування напруження t збільшується зі збільшенням напруження попереднього натягу 0 , однак на практиці це призводить до зниження довговічності паса.
Вплив напруження від відцентрових сил v для найбільш розповсюджених на практиці середньошвидкісних (V< 20 м/с) та тихохідних (V< 10 м/с) передач незначний.
Збільшення и
не сприяє підвищенню тягової спроможністі
передачі, більш того, и,
періодично змінюється, що є головною
причиною руйнування пасів від втоми.
Тому на практиці обмежуються мінімально
допустимими значеннями відношення
.
Довговічність паса залежить також від характеру та частоти циклу зміни напружень.
Частота циклу напружень дорівнює частоті пробігів паса
, (3.64)
де V – колова швидкість;
l – довжина паса.
Чим більше U, тим менша довговічність, тому введені обмеження:
– для плоских пасів
;
– для клинових
.
Зниження довговічності при збільшенні частоти пробігів пов’язане не тільки з втомою, але й з термостійкістю паса. У результаті гістерезисних втрат при деформації пас нагрівається тим більше, чим більша частота пробігів. Перегрів паса призводить до зниження міцності.
Практика експлуатації установлює, що при дотриманні рекомендацій по вибору основних параметрів передачі середня довговічність пасів становить 2000...3000 годин.