14.9.3. Визначення розмірів небезпечних зон при роботі кранів, підйомників та інших будівельних машин
Небезпечною зоною при роботі вантажопідйомної машини вважається простір, у якому можуть переміщуватись машини і вантажі із урахуванням максимально можливого відльоту останніх у випадку їх падіння.
Отже, розміри небезпечної зони залежать від технічних характеристик крана (виліт крюка, висота його підйому), розмірів конфігурації шляхів його переміщення; від габаритів вантажів, що переміщуються.
У випадку встановлення кранів у прольотах цехів під перекриттям визначається небезпечна зона по висоті.
Для баштового крана довжина небезпечної зони в плані (див. рис. 14.11 і 14.12):
£ = 2Янсбз +/, ? (14.22)
де Днеб з - радіус небезпечної зони; / - відстань між крайніми стоянками крана. Ширина небезпечної зони в плані:
В = 2Лне6,. (14.23)
У свою чергу, /?небз залежить від максимального вильоту крюка #тах, габариту виступаючої за межі осі підвісу частини конструкції п і дальності відльоту предметів, конструкцій, вантажів у разі
можливого їх падіння 5, яка приймається за табл. 1 СНиП ІП-4-80* залежно від висоти падіння вантажу:
Л„еб, = Я.™+« + 5- (14-24)
Для стрілових кранів (автомобільних, гусеничних, колісних) розмір небезпечної зони визначається залежно від довжини стріли, вильоту крюка, висоти підйому (падіння) вантажу, максимальних габаритів конструкцій, що піднімаються (див. рис. 14.6 та 14.7), тобто для них справедливі формули (14.23) і (14.24).
Але слід пам'ятати, що можливе і падіння стріли. У цьому випадку небезпечна зона буде визначатись сумою довжини стріли ^-стр і відстанню від осі обертання крана до осі шворня стріли С, Що приймається за паспортом крана, збільшеним на 5 м чи на максимальний габарит за межі осі підвісу частини конструкції, що виступає: %
Я,
нсб.з.
(14.25)
або
Я.
нсб.з.
Таким чином, для стрілових самохідних кранів небезпечною зоною вважається площа кола описана радіусом Днеб 3.
У разі роботи вантажного (вантажопасажирського) підйомника також існує небезпечна зона - площа, у межах якої можливе падіння вантажів, що піднімаються.
Розміри зони в плані обмежуються конструктивними розміра -ми підйомника Бпщ. і страхувальною площею 5^ (рис. 14.23), габарити яких залежать від висоти підйому вантажу і визначається із умови:
(14.27)
де ^ - величина відльоту вантажу при його падінні з висоти Я.
Але в будь-якому випадку розмір повинен бути не менше 3,5 м.
'
під нсб.з.
5,
(14.28)
Із збільшенням висоти підйому вантажів пропорційно збільшується і страхувальна площа, а відповідно і розмір небезпечної зони.
Габарити небезпечної зони крана по висоті наведені на рис. 14.12. Вони необхідні під час проектування встановлення кранів поблизу існуючих будівель і споруд, а також у прольотах цехів і під перекриттями.
Небезпечні зони виникають і випадку розробки ґрунту. У цьому випадку небезпечною зоною слід вважати:
у разі роботи екскаваторів - кордони їх дій із урахуванням розмірів призми обвалення;
у випадку риття глибоких траншей і котлованів - кордони призми обвалення ґрунту;
для тимчасових і постійних енергетичних мереж - простір у межах якого можливе торкання дротів із конструкціями машин, механізмів і їх робочими органами;
для високовольтних ліній електропередачі - охоронна зона, кордони якої встановлюються згідно із ГОСТ Г2.1.013-78, а також СНиП ІП-4-80* (табл. 14.16).
під час виконання вибухових робіт - площа, обмежена радіусом дії повітряної хвилі.
Рис. 14.24. Розміри небезпечної зони при розробці ґрунту екскаватором з прямою лопатою
Небезпечна зона у випадку розробки ґрунту екскаватором із прямою лопатою (див. рис. 14.24). Величина її визначається габаритами фронту роботи машини, збільшеним на 1,0 м за формулою, м:
Днеб.з=гпшх + 6, (14.29)
де гтах - найбільший радіус копання (приймається по паспорту машини); Ь - відстань від верхньої границі забою до границі призми обвалення ґрунту, збільшеної на 1,0 м.
Для екскаваторів інших типів розмір небезпечної зони визначають по формулі, м:
Днеб^/яр + ЗД (14.30)
де /стр - довжина вильоту стріли екскаватора.