
- •Isbn 978-966-351-079-8 удк 69 (075.8) ббк 38я.73 Isbn 978-966-351-079-8 © Ушацький с.А., Шейко ю.П., Тригер г.М. Та ін., 2005 ©. Кондор, 2005
- •2 Структура
- •3 Вишукувань у будівництві
- •4 Виробництва
- •9 Будівельної організації
- •Глава 10
- •Організація будівництва в умовах реконструкції
- •Проектування будівельних генеральних планів
- •Основні положення з організації та планування
- •1.1. Суть, склад і принципи організації будівельного виробництва
- •1.2. Суть, види і методи планування
- •1.3. Нормативно-довідкова база
- •2.1. Капітальне будівництво
- •2.2. Проблеми реструктуризації будівельної галузі
- •2.3 Структура будівельних організацій
- •Керівник тресту
- •3.1. Загальні положення та основні принципи й етапи проектування
- •3.2. Вибір майданчика для будівництва
- •3.3. Завдання на проектування
- •3.4. Стадії проектування та склад проектної документації
- •3.5. Погодження, експертиза та затвердження проектної документації
- •3.6. Економічні та інженерні вишукування
- •Підготовка будівельного виробництва
- •4.1. Значення й основні етапи підготовки до будівництва
- •4.2. Загальна організаційно-технічна підготовка
- •4.3. Підготовка до будівництва об'єкта
- •4.5. Підготовка до виконання будівельно-монтажних
- •4.6. Єдина система підготовки будівельного виробництва
- •4.4. Підготовка будівельної організації
- •4.7. Особливості підготовки будівельного виробництва при реконструкції і технічному переозброєнні об'єктів
- •Документація з організації будівництва та виконання робіт
- •5.1. Проектування організації будівництва та виконання робіт
- •5.2. Склад і зміст проектів організації будівництва
- •5.3. Склад і зміст проектів виконання робіт
- •6.1. Поняття про потоковий метод організації виробництва
- •6.2. Суть потокової організації будівництва
- •6.3. Основні параметри будівельних потоків
- •6.4. Класифікація будівельних потоків та методи організації потокового виробництва
- •6.5. Розрахунок параметрів неритмічних будівельних потоків матричним методом
- •6.6. Визначення раціональної черговості зведення об'єктів матричним методом
- •7.1. Види організаційно-технологічних моделей. Г Різновиди графіків і їхні особливості
- •7.2. Різновиди сітьових графіків
- •7.3. Основні поняття й елементи сітьових графіків
- •7.4. Основні правила і техніка побудови сітьових моделей
- •7.5. Розрахунок параметрів сітьових графіків вручну і на еом
- •7.6. Побудова сітьових графіків у масштабі часу і їх оптимізація за часом і ресурсами
- •7.7. Сітьові моделі типу "роботи-вершини"
- •7.8. Переваги сітьових графіків порівняно з лінійними. Сфери використання сітьових графіків
- •8.1. Система планування та система планів будівельної організації за ринкових умов
- •8.2. Суть, значення та функції стратегічного планування
- •8.3.Технологія та техніка стратегічного планування. Основні підходи
- •Вибір стратегічних цілей
- •1. Оцінювання характеру та рівня змін середовища, які можуть вплинути на діяльність фірми.
- •Визначення та відображення чинників загрози.
- •Визначення та відображення чинників сприяння.
- •Чи існує в нашій діяльності управлінська робота, яка нам конче потрібна, але її ніхто не виконує?
- •Яка управлінська робота, що виконується нами не потрібна для діяльності фірми?
- •8.4. Організація реалізації стратегій та оцінка ефективності
- •Річне планування діяльності будівельної організації
- •9.1. Загальні положення
- •9.2. Планування виробничої програми
- •9.3. План розвитку і використання виробничо? потужності
- •Структура робіт
- •Чисельність робочих Виробіток по окремих видах будівельно-монтажних робіт, продуктивність машин
- •9.4. Планування технічного розвитку і підвищення економічної ефективності
- •9.5. Планування механізації
- •9.6. Планування власних капітальних вкладень
- •9.7. Планування матеріально-технічного забезпечення і комплектації
- •9.8. Планування підсобних виробництв
- •9.9. Планування соціального розвитку
- •9.10. Планування заходів щодо охорони природи і раціонального використання природних ресурсів
- •9.11. Застосування економіко-математичних методів при вирішенні задач планування будівельного виробництва
- •10.1. Розроблення календарних планів будівництва промислових підприємств
- •10.2. Розроблення календарних планів забудови мікрорайонів містобудівними комплексами
- •Підготовка території будівництва
- •Влаштування постійних шляхів без верхнього покриття
- •Інтенсивність потоку будівництва об'єктів (7к)м2/день
- •10.3. Розроблення календарних планів на програму робіт будівельної організації
- •10.4. Застосування економіко-математичних методів та еом у розв'язанні задач календарного планування
- •1. Знайти в стовпчиках таблиці найменше значення 7) та /,.
- •3. Виключити переставлений рядок із подальшого розгляду.
- •4. Повторити весь процес, зазначений у пунктах „1", „2" та „з", з рядками таблиці, які залишилися.
- •264 Організація будівництва Таблиця 10.13. Вихідні дані
- •Календарні (сітьові) графіки зведення окремих об'єктів
- •11.1. Види графіків, цілі їх розробки
- •11.2. Загальні принципи календарного планування будівництва і реконструкції будинків і споруджень
- •1. Запроектований термін будівництва об'єкта не повинен перевищувати нормативний (за дбн) або обумовлений контрактом.
- •6. У графіку необхідно запланувати виконання заходів щодо охорони природи і рекультивації земель, порушених при проведенні будівельних робіт.
- •11.3. Підготовка вихідних даних для проектування календарних графіків (комплексних сітьових графіків)
- •11.4. Вибір кранів
- •У разі оснащення крана гуськом мінімальна довжина стріли:
- •Sin a cosa
- •Принципи вибору комплекту кранів
- •0,1 0,2 0,3 0,4 0,5 0,6 0,7 0,8 0,9 1,0 Рис. 11.9. Граничні значення 7)
- •11.5. Проектування календарного плану і комплексного сітьового графіка будівництва об'єкта; розрахунок і оптимізація сітьового графіка
- •Проектування комплексного сітьового графіка будівництва
- •11.15. Первинний сітьовий графік на комплекс "Підготовчі роботи"
- •Порядок розрахунку й оптимізації комплексного сітьового графіка будівництва об'єкта
- •11.6. Проектування календарного графіка будівництва об'єкта і визначення потреби в матеріально-технічних ресурсах
- •11.7. Техніко-економічні показники календарних і сітьових графіків
- •1. При достроковому введенні промислового об'єкта може випускатися додаткова продукція; у цьому випадку розмір економічного ефекту Ев визначається за формулою:
- •2. Дострокове вивільнення основних виробничих фондів буді- вельної організації і скорочення обігових коштів, зокрема витрат на незавершене будівництво, дає економічний ефект у розмірі:
- •3. При достроковому введенні відбувається зниження умовно постійних накладних витрат, економічна ефективність якого дорівнює:
- •Глава 12 Організація оперативного
- •12.1. Сутність і призначення
- •12.2. Види та зміст оперативних планів
- •12.3. Організація розробки місячних оперативних планів
- •12.4. Організація розробки тижнево-добових графіків
- •12.5. Застосування обчислювальної техніки для розробки оперативних планів
- •12.6. Організація контролю виконання оперативних планів
- •13.1. Суть, цілі та завдання реконструкції
- •13.2. Класифікація й особливості організації реконструкції
- •6. Залежно від прийнятого способу суміщення робіт:
- •13.3. Проектування реконструкції будівель і споруд
- •1. Збільшення сітки колон
- •2. Збільшення висоти поверху 3. Одночасне збільшення сітки колон і висоти поверху
- •Метод "об'ємного каркаса"
- •4. Збільшення габаритів будинку в плані Прибудови, вбудови, блокування 5. Розширення робочих площ
- •14.1. Види будівельних генеральних планів. Основні принципи їх проектування
- •14.2. Проектування загальномайданчикових будівельних генеральних планів
- •14.3. Проектування об'єктного будівельного генерального плану ,
- •14.4. Організація складського господарства
- •14.4.1. Класифікація складів
- •14.4.2. Визначення розмірів запасу будівельних матеріалів
- •14.5. Тимчасові споруди виробничого, адміністративного та санітарно-побутового призначення
- •14.5.1. Тимчасові споруди на будівельних майданчиках
- •14.5.2. Проектування тимчасових будівель та споруд
- •14.6. Організація тимчасового водопостачання та водовідведення
- •14.7. Організація тимчасового енергопостачання 14.7.1. Електропостачання будівельного майданчика
- •14.8. Тимчасові шляхи
- •14.9. Рекомендації щодо розміщення вантажопідйомних машин і механізмів на будівельному майданчику
- •14.9.1. Визначення та розміщення на будівельному генеральному плані зон впливу кранів
- •Призма обвалення лінія ковзання
- •14.9.2. Встановлення кранів на будівельно-монтажних майданчиках
- •14.9.3. Визначення розмірів небезпечних зон при роботі кранів, підйомників та інших будівельних машин
- •14.10. Особливості проектування об'єктного будгенплану в стиснених умовах
- •14.11. Взаємовплив календарного плану і будівельного генерального плану
- •14.12. Застосування економіко-математичних методів та еом для вирішення задач з організації будівельних майданчиків
- •Договори підряду та постачання
- •Організаційні форми закупівель
- •Принципи проведення закупівель
- •Підрядні торги
- •Способи проведення торгів
- •Організатори і учасники торгів
- •Організаційна робота замовника
- •Проведення торгів
- •А. Підготовка торгів
- •Б. Підготовка та подання тендерної пропозиції
- •Контракти
- •Різновиди контрактів
- •Структура контракту
- •Підготовка та ведення контрактів
- •Постачання
- •Планування постачання
- •16.1. Завдання механізації і комплексної механізації будівельно-монтажних робіт
- •16.2. Організаційні форми експлуатації парку будівельних машин
- •16.3. Організація експлуатації засобів малої механізації
- •16.4. Основні принципи визначення потреби в будівельних машинах
- •16.5. Облік роботи і організація технічного обслуговування і ремонту будівельних машин
- •16.6. Застосування економіко-математичних методів та еом для розв'язання задач використання парку будівельних машин
- •17.1. Значення транспорту в будівництві. Види транспорту
- •17.2. Вибір виду транспорту і визначення потрібної кількості транспортних засобів
- •Визначення потрібної кількості транспортних засобів
- •М 365Ядобаа
- •17.3. Організація автомобільного транспорту
- •2. Удосконалення управління автомобільним транспортом (поліпшення системи і форм розрахунків із постачальниками; запро- вадження автоматизованих систем управління);
- •17.4. Організація перевезень залізничним і водним транспортом
- •17.5. Застосування економіко-математичних методів при розв'язанні задач організації перевезень
- •Управління якістю будівництва
- •18.1. Поняття про якість продукції
- •18.2. Формування якості будівельної продукції й організація контролю якості в будівництві
- •18.3. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів
- •18.4. Комплексна система управління якістю будівельно-монтажних робіт
- •Основи науково-технічного прогресу у будівництві
- •19.1. Поняття про відкриття, що є об'єктами промислової власності, та раціоналізаторські пропозиції
- •19.2. Соціальні та економічні наслідки науково-технічного прогресу (нтп)
- •Література
14.9.3. Визначення розмірів небезпечних зон при роботі кранів, підйомників та інших будівельних машин
Небезпечною зоною при роботі вантажопідйомної машини вважається простір, у якому можуть переміщуватись машини і вантажі із урахуванням максимально можливого відльоту останніх у випадку їх падіння.
Отже, розміри небезпечної зони залежать від технічних характеристик крана (виліт крюка, висота його підйому), розмірів конфігурації шляхів його переміщення; від габаритів вантажів, що переміщуються.
У випадку встановлення кранів у прольотах цехів під перекриттям визначається небезпечна зона по висоті.
Для баштового крана довжина небезпечної зони в плані (див. рис. 14.11 і 14.12):
£ = 2Янсбз +/, ? (14.22)
де Днеб з - радіус небезпечної зони; / - відстань між крайніми стоянками крана. Ширина небезпечної зони в плані:
В = 2Лне6,. (14.23)
У свою чергу, /?небз залежить від максимального вильоту крюка #тах, габариту виступаючої за межі осі підвісу частини конструкції п і дальності відльоту предметів, конструкцій, вантажів у разі
можливого їх падіння 5, яка приймається за табл. 1 СНиП ІП-4-80* залежно від висоти падіння вантажу:
Л„еб, = Я.™+« + 5- (14-24)
Для стрілових кранів (автомобільних, гусеничних, колісних) розмір небезпечної зони визначається залежно від довжини стріли, вильоту крюка, висоти підйому (падіння) вантажу, максимальних габаритів конструкцій, що піднімаються (див. рис. 14.6 та 14.7), тобто для них справедливі формули (14.23) і (14.24).
Але слід пам'ятати, що можливе і падіння стріли. У цьому випадку небезпечна зона буде визначатись сумою довжини стріли ^-стр і відстанню від осі обертання крана до осі шворня стріли С, Що приймається за паспортом крана, збільшеним на 5 м чи на максимальний габарит за межі осі підвісу частини конструкції, що виступає: %
Я,
нсб.з.
(14.25)
або
Я.
нсб.з.
Таким чином, для стрілових самохідних кранів небезпечною зоною вважається площа кола описана радіусом Днеб 3.
У разі роботи вантажного (вантажопасажирського) підйомника також існує небезпечна зона - площа, у межах якої можливе падіння вантажів, що піднімаються.
Розміри зони в плані обмежуються конструктивними розміра -ми підйомника Бпщ. і страхувальною площею 5^ (рис. 14.23), габарити яких залежать від висоти підйому вантажу і визначається із умови:
(14.27)
де ^ - величина відльоту вантажу при його падінні з висоти Я.
Але в будь-якому випадку розмір повинен бути не менше 3,5 м.
'
під нсб.з.
5,
(14.28)
Із збільшенням висоти підйому вантажів пропорційно збільшується і страхувальна площа, а відповідно і розмір небезпечної зони.
Габарити небезпечної зони крана по висоті наведені на рис. 14.12. Вони необхідні під час проектування встановлення кранів поблизу існуючих будівель і споруд, а також у прольотах цехів і під перекриттями.
Небезпечні зони виникають і випадку розробки ґрунту. У цьому випадку небезпечною зоною слід вважати:
у разі роботи екскаваторів - кордони їх дій із урахуванням розмірів призми обвалення;
у випадку риття глибоких траншей і котлованів - кордони призми обвалення ґрунту;
для тимчасових і постійних енергетичних мереж - простір у межах якого можливе торкання дротів із конструкціями машин, механізмів і їх робочими органами;
для високовольтних ліній електропередачі - охоронна зона, кордони якої встановлюються згідно із ГОСТ Г2.1.013-78, а також СНиП ІП-4-80* (табл. 14.16).
під час виконання вибухових робіт - площа, обмежена радіусом дії повітряної хвилі.
Рис. 14.24. Розміри небезпечної зони при розробці ґрунту екскаватором з прямою лопатою
Небезпечна зона у випадку розробки ґрунту екскаватором із прямою лопатою (див. рис. 14.24). Величина її визначається габаритами фронту роботи машини, збільшеним на 1,0 м за формулою, м:
Днеб.з=гпшх + 6, (14.29)
де гтах - найбільший радіус копання (приймається по паспорту машини); Ь - відстань від верхньої границі забою до границі призми обвалення ґрунту, збільшеної на 1,0 м.
Для екскаваторів інших типів розмір небезпечної зони визначають по формулі, м:
Днеб^/яр + ЗД (14.30)
де /стр - довжина вильоту стріли екскаватора.