Призма обвалення лінія ковзання

мі # 11 ті V 11 і'/і *іі /і'

баластна призма підкранового шляху

Рис. 14.9. Схема визначення відстані до баластної призми підкранового шляху

14.9.2. Встановлення кранів на будівельно-монтажних майданчиках

Предметом особливої уваги з погляду гарантування безпечних умов праці на будівельних майданчиках є вантажопідйомні крани, позаяк вони, з одного боку, багато в чому визначають "обличчя" будівництва, а з іншого - являють собою потенційне джерело небез­пеки.

Одним із ключових моментів є правильне встановлення машин на будівельних майданчиках щодо виїмок, матеріалів і конструкцій, які складуються, будівель і споруд, що будуються, а також взаємне розміщення декількох кранів у випадку необхідності одночасної їх експлуатації під час спорудження одного об'єкта.

Чинними нормами і правилами встановлено, що відстань по горизонталі між елементами будівель і споруд, які будуються, конструкціями і матеріалами, що складуються? і частинами кранів повинна бути не менше 700 мм при висоті відґрівня землі до 2 м і не менше 400 мм при висотах більше 2 м .

Для кранів із поворотною баштою і числом проміжних секцій більше двох відстань по горизонталі на всіх рівнях приймається не менше 800 мм у зв'язку з можливим відхиленням від вертикалі башти і стрілового поліспаста.

Відстань по вертикалі від консолі противаги чи самої проти­ваги у випадку його розміщення під консоллю до майданчиків, на яких можуть знаходитись люди, повинна бути не менше 2 м, а до майданчиків, можливість появи людей на яких виключена - не менше 0,4 м; відстань від стріли самохідного крана до елементів будівель і сцрруд - не менше 1 м.

Відстань між рухомими частинами стрілового самохідного крана, між вантажами, що переміщуються і змонтованими (що складуються) елементами будівель, споруд, обладнання повинно бути по горизонталі також не менше 1 м. Відстань від рухомих частин крана до будь-яких предметів, які знаходяться на буді­вельному майданчику, по вертикалі має бути не менше 0,4 м, між вантажами, що переміщуються і елементами конструкцій будівель чи обладнання - 0,5 м.

На особливу увагу заслуговує розміщення зони складування. Тут треба розглядати кілька варіантів.

Варіант перший. Кран розміщений таким чином, що без по­середньо до підкранових шляхів примикає зона складування, а за нею розміщують під'їздні шляхи, автомобільні дороги. Дороги будують з поширенням зон розвантаження транспорту, або без поширення, якщо їх ширина розрахована на двосторонній рух, тобто дороги мають ширину 6,0-8,0м. В цьому випадку вантажі прийма­ються за межами зони складування, тобто кран працює в умовах, коли вантажі приймаються на граничних вильотах крюка.

Варіант другий. Під'їздні шляхи, автомобільні дороги розмі­щуються між зоною складування та підкрановими шляхами. Таке розміщення зони складування дозволяє приймати вантажі на міні­мальному вильоті крюка крана, а потім розміщати вантажі в зоні складування залежно від їх маси.

Варіант третій. Під'їздні шляхи розміщуються в безпосеред­ньому наближенні від підкранових шляхів, а зони складування, майданчики укрупнювальної зборки розміщуються в торцях буді­вель. У цьому випадку, звичайно, збільшується час на транспор­тування вантажів, однак їх розміщення в зонах складування може бути оптимальним.

Дороги, їх частини, майданчики розвантаження автотранспорту, які попадають в небезпечні зони і визначаються роботою кранів є потенційно небезпечними, тому на будгенпланах виділяються штриху­ванням, а на будівельних майданчиках - відповідними позначен­нями.

Під час роботи стрілових кранів розміщення найбільш важких елементів (вантажів) у зонах складування відбувається в безпосе­редній близькості від крана.

Слід зазначити, що для баштових кранів встановлюються тільки положення крайніх стоянок, тому що крани цих типів мають можли­вість вільного переміщення вздовж рейкових колій. Інша справа -визначення стоянок стрілових самохідних кранів. У цьому випадку кожна стоянка крана повинна бути прив'язана до подовжених та поперечних осей будівлі або споруди, тому що вибір крана по ван­тажопідйомності виконується з огляду на конкретні умови монта­жу елементів. Необхідно пам'ятати, що виліт стріли такого крана у період монтажу може змінюватись лише у бік зменшення.

Габарити небезпечної зони в плані (рис. 14.11):

довжина Ь = 2/?_нсб з + /;

ширина В = 2Я_ІІСб з = 2(Я _ + п + 5), де #_неб з - радіус небезпечної зони; / - відстань між крайніми стоян­ками крана; -радіус максимального вильоту крюка; и-максимальний габарит вантажу від крюка; 5 - відстань по табл.1 СНиП Ш - 4 - 80* залежно від висоти падіння вантажу.

Встановлення кількох кранів на одній будівлі диктується:

• необхідністю скорочення часу будівництва;

• необхідністю інтенсифікації виконання робіт;

• наявністю стислих умов виконання робіт.

Можливі такі варіанти встановлення двох і більше кранів:

а) крани встановлюються на одній рейковій колії (14.16);

б) крани встановлюються на рейкових коліях, котрі розмі- щуються з двох сторін об'єкта, що будується (сумісна робота башто- вих кранів наведена на рис. 14.17).

У разі стислих умов роботи баштових кранів створюється необхідність запровадження обмежень, що визначаються умовами будівельного виробництва. До них належать ббмеження вильоту та кута повороту стріли, висоти її підйому, переміщення крана та його вантажного візка.

Обмеження, які застосовуються, можуть бути як примусо­вого, так і умовного порядку. Примусові обмеження - це кінцеві вимика-чі, датчики, які виконують відключення механізмів крана незалежно від дій крановика; кінцеві упори тощо.

Умовні обмеження - добре видимі на місцевості сигнали, що визначають межі забороненого сектора.

Слід пам'ятати, що в процесі роботи у машиністів кранів випра-цьовуються доволі стійкі стереотипи виконання дій у визначеній послідовності. Тому в тих випадках, коли в діяльність вводяться суттєві зміни (наприклад, виникла зона, у межах якої заборонено переміщення вантажів) необхідно встановлювати примусові обме­ження.

Сумісна робота кількох машин в одній зоні, як правило, заборо­нена. У випадку виробничої необхідності сумісна робота монтаж­ного крана з іншими механізмами, зокрема інші монтажні крани, може дозволятися за умови розробки та здійснення на практиці заходів, які забезпечують їх безпечну роботу.

2 2

Рис. 14.10. Позначення зон кранів баштових та рейкових стрілових 1 - місце знаходження контрольного вантажу; 2 - майданчик складування; 3 - шафа електро­живлення крана; 4 - майданчик для розвантажування автотранспорту; 5 - майданчик для приймання розчину; 6 - стенд зі схемами строповки вантажів; 7 - місце для зберігання вантажозахоплювальних пристроїв та тари

^{Ч _}_>^]/Х_і ^{по паспорту}

При цьому використовується розбивка будівель (споруд) на ділянки, захватки, у межах яких дозволяється робота окремих механізмів; розділення видів роботи по змінам таким чином, аби одні види робіт не становили б небезпеки для виконання інших одночасно або паралельно виконуваних видів робіт.

Рис. 14.15. Схема розміщення стрілового крана щодо зони складування і конструкцій, що монтуються

Одночасна робота кількох баштових кранів на одному підкрано­вому шляху (рис. 14.16-14.18) дозволяється у таких випадках:

а) встановлення обмежувачів пересування кранів, які дозво- ляють забезпечувати їх зупинку на відстані не менше 5 м між ван- тажами, що переміщуються, чи елементами конструкцій кранів;

б) розбивання протяжних будівель чи споруд на захватки таким чином, аби протягом однієї зміни суміжні зони роботи були б розділені однією із захваток, при цьому відстань між елемен- тами, що монтуються, чи вантажами, що переміщуються, повинна бути більше 5 м.

Якщо монтаж будівель чи споруд виконується кранами, розмі­щеними з протилежних сторін, то при цьому виникає небезпека зіткнення вантажів, що транспортуються чи стріл кранів (рис. 14.19— 14.21). Для запобігання зіткнень передбачають: а) обмеження вильотів стріл кранів і їх кутів повороту;

б) одночасне обмеження вильотів і кутів поворотів стріл кранів;

в) роботу кранів на різних захватках (ділянках).

Ці ж методи використовують при розміщенні кранів на май­данчику між двома паралельно розміщеними будівлями чи спору­дами, що будуються (реконструюються).

Рис. 14.16. Схема роботи баштових кранів на одній рейковій колії

кут

рбмеження^ повороту, стріли /

Рис. 14.20. Схема обмежень при спільній роботі кількох баштових

кранів

Підйом і переміщення вантажу одночасно кількома кранами (рис. 14.21 і 14.22) допускається лише в окремих випадках.

3 ■ / *		1 і с

Рис. 14.21. Схема розміщення в плані баштових кранів при монтажі ними елемента покриття

Якщо для цього використовуються стрілові крани, то робота має виконуватись згідно із розробленим спеціалізованою організацією проектом виконання робіт чи технологічною картою, в яких наво­дяться схеми стропування, - переміщення вантажу, послідовність виконання операцій, вимоги до стану шляхів руху та інші матері­али і вказівки щодо забезпечення безпечного підйому і переміщення вантажу.

У разі підйому і переміщення вантажу кількома кранами схема їх завантаження повинна бути такою, аби у будь-якій момент прове­дення цих операцій навантаження, що приходиться на кожен із кранів, не перевищувало його вантажопідйомності. Роботи в цьому випадку мають виконуватись під безпосереднім керівництвом особи, відповідальної за безпечне переміщення вантажів кранами, чи спеціально призначеного інженерно-технічного робітника. Маши­ністи і сигнальник повинні знаходитись у зоні прямої видимості. Якщо це здійснити неможливо, встановлюється двосторонній радіо-чи телефонний зв'язок. Використання проміжних сигнальників не допускається.

Викладені обмеження діють і у випадках одночасної роботи на будівельному майданчику баштових і самохідних стрілових кранів.