- •Isbn 978-966-351-079-8 удк 69 (075.8) ббк 38я.73 Isbn 978-966-351-079-8 © Ушацький с.А., Шейко ю.П., Тригер г.М. Та ін., 2005 ©. Кондор, 2005
- •2 Структура
- •3 Вишукувань у будівництві
- •4 Виробництва
- •9 Будівельної організації
- •Глава 10
- •Організація будівництва в умовах реконструкції
- •Проектування будівельних генеральних планів
- •Основні положення з організації та планування
- •1.1. Суть, склад і принципи організації будівельного виробництва
- •1.2. Суть, види і методи планування
- •1.3. Нормативно-довідкова база
- •2.1. Капітальне будівництво
- •2.2. Проблеми реструктуризації будівельної галузі
- •2.3 Структура будівельних організацій
- •Керівник тресту
- •3.1. Загальні положення та основні принципи й етапи проектування
- •3.2. Вибір майданчика для будівництва
- •3.3. Завдання на проектування
- •3.4. Стадії проектування та склад проектної документації
- •3.5. Погодження, експертиза та затвердження проектної документації
- •3.6. Економічні та інженерні вишукування
- •Підготовка будівельного виробництва
- •4.1. Значення й основні етапи підготовки до будівництва
- •4.2. Загальна організаційно-технічна підготовка
- •4.3. Підготовка до будівництва об'єкта
- •4.5. Підготовка до виконання будівельно-монтажних
- •4.6. Єдина система підготовки будівельного виробництва
- •4.4. Підготовка будівельної організації
- •4.7. Особливості підготовки будівельного виробництва при реконструкції і технічному переозброєнні об'єктів
- •Документація з організації будівництва та виконання робіт
- •5.1. Проектування організації будівництва та виконання робіт
- •5.2. Склад і зміст проектів організації будівництва
- •5.3. Склад і зміст проектів виконання робіт
- •6.1. Поняття про потоковий метод організації виробництва
- •6.2. Суть потокової організації будівництва
- •6.3. Основні параметри будівельних потоків
- •6.4. Класифікація будівельних потоків та методи організації потокового виробництва
- •6.5. Розрахунок параметрів неритмічних будівельних потоків матричним методом
- •6.6. Визначення раціональної черговості зведення об'єктів матричним методом
- •7.1. Види організаційно-технологічних моделей. Г Різновиди графіків і їхні особливості
- •7.2. Різновиди сітьових графіків
- •7.3. Основні поняття й елементи сітьових графіків
- •7.4. Основні правила і техніка побудови сітьових моделей
- •7.5. Розрахунок параметрів сітьових графіків вручну і на еом
- •7.6. Побудова сітьових графіків у масштабі часу і їх оптимізація за часом і ресурсами
- •7.7. Сітьові моделі типу "роботи-вершини"
- •7.8. Переваги сітьових графіків порівняно з лінійними. Сфери використання сітьових графіків
- •8.1. Система планування та система планів будівельної організації за ринкових умов
- •8.2. Суть, значення та функції стратегічного планування
- •8.3.Технологія та техніка стратегічного планування. Основні підходи
- •Вибір стратегічних цілей
- •1. Оцінювання характеру та рівня змін середовища, які можуть вплинути на діяльність фірми.
- •Визначення та відображення чинників загрози.
- •Визначення та відображення чинників сприяння.
- •Чи існує в нашій діяльності управлінська робота, яка нам конче потрібна, але її ніхто не виконує?
- •Яка управлінська робота, що виконується нами не потрібна для діяльності фірми?
- •8.4. Організація реалізації стратегій та оцінка ефективності
- •Річне планування діяльності будівельної організації
- •9.1. Загальні положення
- •9.2. Планування виробничої програми
- •9.3. План розвитку і використання виробничо? потужності
- •Структура робіт
- •Чисельність робочих Виробіток по окремих видах будівельно-монтажних робіт, продуктивність машин
- •9.4. Планування технічного розвитку і підвищення економічної ефективності
- •9.5. Планування механізації
- •9.6. Планування власних капітальних вкладень
- •9.7. Планування матеріально-технічного забезпечення і комплектації
- •9.8. Планування підсобних виробництв
- •9.9. Планування соціального розвитку
- •9.10. Планування заходів щодо охорони природи і раціонального використання природних ресурсів
- •9.11. Застосування економіко-математичних методів при вирішенні задач планування будівельного виробництва
- •10.1. Розроблення календарних планів будівництва промислових підприємств
- •10.2. Розроблення календарних планів забудови мікрорайонів містобудівними комплексами
- •Підготовка території будівництва
- •Влаштування постійних шляхів без верхнього покриття
- •Інтенсивність потоку будівництва об'єктів (7к)м2/день
- •10.3. Розроблення календарних планів на програму робіт будівельної організації
- •10.4. Застосування економіко-математичних методів та еом у розв'язанні задач календарного планування
- •1. Знайти в стовпчиках таблиці найменше значення 7) та /,.
- •3. Виключити переставлений рядок із подальшого розгляду.
- •4. Повторити весь процес, зазначений у пунктах „1", „2" та „з", з рядками таблиці, які залишилися.
- •264 Організація будівництва Таблиця 10.13. Вихідні дані
- •Календарні (сітьові) графіки зведення окремих об'єктів
- •11.1. Види графіків, цілі їх розробки
- •11.2. Загальні принципи календарного планування будівництва і реконструкції будинків і споруджень
- •1. Запроектований термін будівництва об'єкта не повинен перевищувати нормативний (за дбн) або обумовлений контрактом.
- •6. У графіку необхідно запланувати виконання заходів щодо охорони природи і рекультивації земель, порушених при проведенні будівельних робіт.
- •11.3. Підготовка вихідних даних для проектування календарних графіків (комплексних сітьових графіків)
- •11.4. Вибір кранів
- •У разі оснащення крана гуськом мінімальна довжина стріли:
- •Sin a cosa
- •Принципи вибору комплекту кранів
- •0,1 0,2 0,3 0,4 0,5 0,6 0,7 0,8 0,9 1,0 Рис. 11.9. Граничні значення 7)
- •11.5. Проектування календарного плану і комплексного сітьового графіка будівництва об'єкта; розрахунок і оптимізація сітьового графіка
- •Проектування комплексного сітьового графіка будівництва
- •11.15. Первинний сітьовий графік на комплекс "Підготовчі роботи"
- •Порядок розрахунку й оптимізації комплексного сітьового графіка будівництва об'єкта
- •11.6. Проектування календарного графіка будівництва об'єкта і визначення потреби в матеріально-технічних ресурсах
- •11.7. Техніко-економічні показники календарних і сітьових графіків
- •1. При достроковому введенні промислового об'єкта може випускатися додаткова продукція; у цьому випадку розмір економічного ефекту Ев визначається за формулою:
- •2. Дострокове вивільнення основних виробничих фондів буді- вельної організації і скорочення обігових коштів, зокрема витрат на незавершене будівництво, дає економічний ефект у розмірі:
- •3. При достроковому введенні відбувається зниження умовно постійних накладних витрат, економічна ефективність якого дорівнює:
- •Глава 12 Організація оперативного
- •12.1. Сутність і призначення
- •12.2. Види та зміст оперативних планів
- •12.3. Організація розробки місячних оперативних планів
- •12.4. Організація розробки тижнево-добових графіків
- •12.5. Застосування обчислювальної техніки для розробки оперативних планів
- •12.6. Організація контролю виконання оперативних планів
- •13.1. Суть, цілі та завдання реконструкції
- •13.2. Класифікація й особливості організації реконструкції
- •6. Залежно від прийнятого способу суміщення робіт:
- •13.3. Проектування реконструкції будівель і споруд
- •1. Збільшення сітки колон
- •2. Збільшення висоти поверху 3. Одночасне збільшення сітки колон і висоти поверху
- •Метод "об'ємного каркаса"
- •4. Збільшення габаритів будинку в плані Прибудови, вбудови, блокування 5. Розширення робочих площ
- •14.1. Види будівельних генеральних планів. Основні принципи їх проектування
- •14.2. Проектування загальномайданчикових будівельних генеральних планів
- •14.3. Проектування об'єктного будівельного генерального плану ,
- •14.4. Організація складського господарства
- •14.4.1. Класифікація складів
- •14.4.2. Визначення розмірів запасу будівельних матеріалів
- •14.5. Тимчасові споруди виробничого, адміністративного та санітарно-побутового призначення
- •14.5.1. Тимчасові споруди на будівельних майданчиках
- •14.5.2. Проектування тимчасових будівель та споруд
- •14.6. Організація тимчасового водопостачання та водовідведення
- •14.7. Організація тимчасового енергопостачання 14.7.1. Електропостачання будівельного майданчика
- •14.8. Тимчасові шляхи
- •14.9. Рекомендації щодо розміщення вантажопідйомних машин і механізмів на будівельному майданчику
- •14.9.1. Визначення та розміщення на будівельному генеральному плані зон впливу кранів
- •Призма обвалення лінія ковзання
- •14.9.2. Встановлення кранів на будівельно-монтажних майданчиках
- •14.9.3. Визначення розмірів небезпечних зон при роботі кранів, підйомників та інших будівельних машин
- •14.10. Особливості проектування об'єктного будгенплану в стиснених умовах
- •14.11. Взаємовплив календарного плану і будівельного генерального плану
- •14.12. Застосування економіко-математичних методів та еом для вирішення задач з організації будівельних майданчиків
- •Договори підряду та постачання
- •Організаційні форми закупівель
- •Принципи проведення закупівель
- •Підрядні торги
- •Способи проведення торгів
- •Організатори і учасники торгів
- •Організаційна робота замовника
- •Проведення торгів
- •А. Підготовка торгів
- •Б. Підготовка та подання тендерної пропозиції
- •Контракти
- •Різновиди контрактів
- •Структура контракту
- •Підготовка та ведення контрактів
- •Постачання
- •Планування постачання
- •16.1. Завдання механізації і комплексної механізації будівельно-монтажних робіт
- •16.2. Організаційні форми експлуатації парку будівельних машин
- •16.3. Організація експлуатації засобів малої механізації
- •16.4. Основні принципи визначення потреби в будівельних машинах
- •16.5. Облік роботи і організація технічного обслуговування і ремонту будівельних машин
- •16.6. Застосування економіко-математичних методів та еом для розв'язання задач використання парку будівельних машин
- •17.1. Значення транспорту в будівництві. Види транспорту
- •17.2. Вибір виду транспорту і визначення потрібної кількості транспортних засобів
- •Визначення потрібної кількості транспортних засобів
- •М 365Ядобаа
- •17.3. Організація автомобільного транспорту
- •2. Удосконалення управління автомобільним транспортом (поліпшення системи і форм розрахунків із постачальниками; запро- вадження автоматизованих систем управління);
- •17.4. Організація перевезень залізничним і водним транспортом
- •17.5. Застосування економіко-математичних методів при розв'язанні задач організації перевезень
- •Управління якістю будівництва
- •18.1. Поняття про якість продукції
- •18.2. Формування якості будівельної продукції й організація контролю якості в будівництві
- •18.3. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів
- •18.4. Комплексна система управління якістю будівельно-монтажних робіт
- •Основи науково-технічного прогресу у будівництві
- •19.1. Поняття про відкриття, що є об'єктами промислової власності, та раціоналізаторські пропозиції
- •19.2. Соціальні та економічні наслідки науково-технічного прогресу (нтп)
- •Література
14.5.2. Проектування тимчасових будівель та споруд
Склад, чисельність та потребу у площах виробничого призначення визначають на основі обсягів відповідних видів робіт, розрахункових нормативів для складання проектів організації будівництва, ступенем заводської готовності виробів, що надходять на будівельний майданчик, та характером виконуваних робіт.
Потребу в тимчасових адміністративних та санітарно-побу-тових будівлях розраховують у такій послідовності:
• визначають чисельність робітників, ІТП та службовців на будівельному об'єкті;
• складають перелік необхідних інвентарних будівель та споруд;
• визначають потрібні площі та об'єми інвентарних будівель та споруд;
• обирають тип та конструкцію інвентарних будівель та споруд;
• складають титульний список інвентарних будівель та споруд, необхідних для розміщення на будівельному майданчику.
Потреба будівництва в адміністративних та санітарно-побутових будівлях визначається з розрахункової чисельності персоналу. Розрахункова чисельність робітників на будівельному майданчику під час розробки будгенплану у складі ПОБ визначають за річним виробітком за формулою:
Кр-=±±Кг. (14.5)
де С - вартість будівельно-монтажних або спеціальних робіт на розрахунковий період, грн; В - середньорічний виробіток на одного працівника, грн/людино-день; Т - тривалість виконання робіт розрахункового періоду за графіком, дні; К\ - коефіцієнт, який враховує нерівномірність використання трудових ресурсів на об'єкті (1,6-1,8); Кг - коефіцієнт, який враховує відпустки, хвороби тощо (1,6).
У розрахунках кількість працюючих приймається по найбільш чисельній зміні.
Площа тимчасових будівель при проектуванні будгенплану у складі ПВР визначається з огляду на максимальну чисельність працівників, зайнятих впродовж зміни на будівельному майданчику.
Розрахункову чисельність робітників на будмайданчику визна- чають за трудомісткістю будівельно-монтажних робіт за форму- лою: ^
*р"=^Г-*2. (14-6)
де б-трудомісткість будівельно-монтажних робіт за розрахунковий період, людино-дні; Т- тривалість розрахункового періоду в робочих днях (визначається за календарним або сітковим графіком); Кх - коефіцієнт, який ураховує нерівномірність використання трудових ресурсів на об'єкті (1,6-1,8); К2 - коефіцієнт, який враховує відпустки, хвороби тощо (1,6).
Питома вага окремих категорій працюючих (робітників, ГШ, службовців, МОП, пожежно-сторожевої охорони) приймається орієнтовно залежно від показників конкретної будівельної галузі у межах: робітники - 83%; ІТП - 8-13%; службовці - 3-5%; МОП та охорона - 1-2%. Для розрахунків, де відсутні спеціально визначені умови виробництва, співвідношення працюючих чоловіків і жінок орієнтовно приймають 0,7 та 0,3.
З огляду на визначену чисельність працівників розраховують площу тимчасових будівель за нормами потреби на одного працівника або за проектною місткістю інвентарних тимчасових споруд. Проектну місткість інвентарних будівель визначають виходячи з їх наявності в будівельних організаціях або з каталогів тимчасових будівель. Площу мобільних тимчасових будівель визначають за довідниками. Розрахунок площ адміністративних та санітарно-побутових приміщень проводять за формулою:
5 = ЛГр5н, (14.7)
де Мр -розрахункова чисельність будівельного контингенту по
даному виду будівлі, осіб; £н - нормативний показник площі для кожного виду будівлі залежно від їх номенклатури, м2/особу.
Нормативні показники потреби у площах контор (виконроб-ських), диспетчерських, табельних, прохідних та інших адміністративних будівель залежать від конкретних умов будівництва і становлять 3-7 м2/особу.
Нормативні
показники потреби у площах
санітарно-побутових будівель і
споруд приймають згідно ДБН А.3.1-5-96 -
"Управління, організація, технологія.
Організація будівельного виробництва"
за таблицею 14.3.
Рішення щодо розміщення тимчасових об'єктів виробничого, адміністративного та санітарно-побутового призначення на будівельному майданчику здійснюють проектувальники будгенплану разом із будівельними організаціями, які виконують ті чи інші будівельно-монтажні або спеціальні роботи на об'єктах у період, для якого розробляють будгенплан.
Під час зведення тимчасових будівель необхідно враховувати такі основні вимоги:
місця розташування будівель мають забезпечувати безпеку та зручні підходи для робітників;
тимчасові будівлі не повинні заважати будівництву основних об'єктів у період всього розрахункового терміну, особливо це стосується збірно-розбірних та неінвентарних будівель;
місця розташування мають забезпечувати мінімальні витрати на підключення до комунікацій із умов надання переваг у наступному порядку: каналізація - теплозабезпечення - водопостачання - електрозабезпечення-телефонізація; *
необхідно забезпечувати максимальне блокування інвентарних будівель за функціональними групами;
тимчасові будівлі дозволяється розміщувати не далі 25 м від пожежних гідрантів та доріг.
Тимчасові приміщення і будівлі на будгенплані розміщують на ділянках, які не підлягають забудові основними об'єктами. Адміністративні та санітарно-побутові будівлі можна розташовувати трьома способами: розосередженим (будівлі розміщують по всій території будівельного майданчика); вузловим (будівлі зосереджують на спеціально відведеній території для ряду будівельних організацій) та змішаним (будівлі розміщують у побутових містечках для обслуговування всіх категорій працівників, які працюють на об'єкті, особливо для крупних промислових комплексів). Побутові містечка будують до початку виробництва основних БМР на об'єктах. їх обладнують згідно з ПОБ та ПВР, санітарно-технічними і протипожежними правилами, чинними нормативами і затвердженою номенклатурою по санітарно-побутовому обслуговуванню будівельників. У складі ПОБ визначають розміри майданчика для містечка, схему розміщення будівель і засоби забезпечення їх електроенергією, водою та іншими ресурсамими. При проектування ПВР уточнюють набір будівель конкретно по типам, уточнюють спосіб підключення їх до комунікацій. Побутові містечка розташовують на спланованій території з максимальним наближенням до основних маршрутів руху працюючих на об'єкті, у безпечній зоні від роботи крану. їх розміщують так, аби вони не заважали будівництву впродовж усього розрахункового періоду.
Адміністративні приміщення (контори, диспетчерські тощо) розташовують біля в'їзду на будівельний майданчик. Будівлі санітарно-побутового призначення (гардероби, душові, приміщення для сушки одягу і взуття тощо) розміщують з урахуванням небезпечних зон, кордони яких встановлюють відповідно до вимог
СНиП III-4 - 80* "Техника безопастности в строительстве" на відстані не менше 50 м від об'єктів, які виділяють пил, шкідливі пари і газ (бункери, бетоно-розчинні вузли, тощо) із підвітряної сторони переважаючого напрямку. Приміщення для обігріву розташовують не далі 150 м від робочих місць. Відстань від робочих міст до приміщень харчування має становити не більше 500 м. Медичні пункти розташовують в одному з блоків (контейнерів) побутового приміщення, відстань до найбільш віддалених робочих місць 600-800 м. Туалети зі зливом потрібно розташовувати біля каналізаційних колодязів. У разі відсутності останніх використовують пересувні туалети з герметичними ємностями. Туалети з вигрібними ямами можливо використовувати тільки з дозволу органів санітарного нагляду. Туалети поза будівлями розташовують не далі 100-200 м від найбільш віддаленого місця роботи.
Всі тимчасові будівлі на будгенплані нумеруються відповідно до специфіки, із зазначенням їх прив'язки до координатної сітки, або до об'єктів вже прив'язаних до неї (будівель, шляхів тощо), показують підводи мереж та комунікацій.
