14.5.2. Проектування тимчасових будівель та споруд

Склад, чисельність та потребу у площах виробничого при­значення визначають на основі обсягів відповідних видів робіт, розрахункових нормативів для складання проектів організації будів­ництва, ступенем заводської готовності виробів, що надходять на будівельний майданчик, та характером виконуваних робіт.

Потребу в тимчасових адміністративних та санітарно-побу-тових будівлях розраховують у такій послідовності:

• визначають чисельність робітників, ІТП та службовців на будівельному об'єкті;

• складають перелік необхідних інвентарних будівель та споруд;

• визначають потрібні площі та об'єми інвентарних будівель та споруд;

• обирають тип та конструкцію інвентарних будівель та споруд;

• складають титульний список інвентарних будівель та спо­руд, необхідних для розміщення на будівельному майданчику.

Потреба будівництва в адміністративних та санітарно-побу­тових будівлях визначається з розрахункової чисельності персо­налу. Розрахункова чисельність робітників на будівельному майдан­чику під час розробки будгенплану у складі ПОБ визначають за річним виробітком за формулою:

Кр-=±±К_г. (14.5)

де С - вартість будівельно-монтажних або спеціальних робіт на розрахунковий період, грн; В - середньорічний виробіток на одно­го працівника, грн/людино-день; Т - тривалість виконання робіт розрахункового періоду за графіком, дні; К\ - коефіцієнт, який враховує нерівномірність використання трудових ресурсів на об'єкті (1,6-1,8); Кг - коефіцієнт, який враховує відпустки, хво­роби тощо (1,6).

У розрахунках кількість працюючих приймається по найбільш чисельній зміні.

Площа тимчасових будівель при проектуванні будгенплану у складі ПВР визначається з огляду на максимальну чисельність працівників, зайнятих впродовж зміни на будівельному майдан­чику.

Розрахункову чисельність робітників на будмайданчику визна- чають за трудомісткістю будівельно-монтажних робіт за форму- лою: ^

*р"=^Г-*2. (14-6)

де б-трудомісткість будівельно-монтажних робіт за розрахун­ковий період, людино-дні; Т- тривалість розрахункового періоду в робочих днях (визначається за календарним або сітковим графі­ком); К_х - коефіцієнт, який ураховує нерівномірність викорис­тання трудових ресурсів на об'єкті (1,6-1,8); К₂ - коефіцієнт, який враховує відпустки, хвороби тощо (1,6).

Питома вага окремих категорій працюючих (робітників, ГШ, службовців, МОП, пожежно-сторожевої охорони) приймається орієнтовно залежно від показників конкретної будівельної галузі у межах: робітники - 83%; ІТП - 8-13%; службовці - 3-5%; МОП та охорона - 1-2%. Для розрахунків, де відсутні спеціально визна­чені умови виробництва, співвідношення працюючих чоловіків і жінок орієнтовно приймають 0,7 та 0,3.

З огляду на визначену чисельність працівників розраховують площу тимчасових будівель за нормами потреби на одного праців­ника або за проектною місткістю інвентарних тимчасових споруд. Проектну місткість інвентарних будівель визначають виходячи з їх наявності в будівельних організаціях або з каталогів тимчасових будівель. Площу мобільних тимчасових будівель визначають за довідниками. Розрахунок площ адміністративних та санітарно-побутових приміщень проводять за формулою:

5 = ЛГ_р5_н, (14.7)

де М_р -розрахункова чисельність будівельного контингенту по

даному виду будівлі, осіб; £_н - нормативний показник площі для кожного виду будівлі залежно від їх номенклатури, м²/особу.

Нормативні показники потреби у площах контор (виконроб-ських), диспетчерських, табельних, прохідних та інших адміні­стративних будівель залежать від конкретних умов будівництва і становлять 3-7 м²/особу.

Нормативні показники потреби у площах санітарно-побуто­вих будівель і споруд приймають згідно ДБН А.3.1-5-96 - "Управ­ління, організація, технологія. Організація будівельного вироб­ництва" за таблицею 14.3.

Рішення щодо розміщення тимчасових об'єктів виробничого, адміністративного та санітарно-побутового призначення на буді­вельному майданчику здійснюють проектувальники будгенплану разом із будівельними організаціями, які виконують ті чи інші будівельно-монтажні або спеціальні роботи на об'єктах у період, для якого розробляють будгенплан.

Під час зведення тимчасових будівель необхідно враховувати такі основні вимоги:

• місця розташування будівель мають забезпечувати безпеку та зручні підходи для робітників;

• тимчасові будівлі не повинні заважати будівництву основ­них об'єктів у період всього розрахункового терміну, особливо це стосується збірно-розбірних та неінвентарних будівель;

• місця розташування мають забезпечувати мінімальні витрати на підключення до комунікацій із умов надання переваг у нас­тупному порядку: каналізація - теплозабезпечення - водопоста­чання - електрозабезпечення-телефонізація; *

• необхідно забезпечувати максимальне блокування інвен­тарних будівель за функціональними групами;

• тимчасові будівлі дозволяється розміщувати не далі 25 м від пожежних гідрантів та доріг.

Тимчасові приміщення і будівлі на будгенплані розміщують на ділянках, які не підлягають забудові основними об'єктами. Адміністративні та санітарно-побутові будівлі можна розташову­вати трьома способами: розосередженим (будівлі розміщують по всій території будівельного майданчика); вузловим (будівлі зосе­реджують на спеціально відведеній території для ряду будівель­них організацій) та змішаним (будівлі розміщують у побутових містечках для обслуговування всіх категорій працівників, які працюють на об'єкті, особливо для крупних промислових комп­лексів). Побутові містечка будують до початку виробництва основ­них БМР на об'єктах. їх обладнують згідно з ПОБ та ПВР, санітарно-технічними і протипожежними правилами, чинними нормативами і затвердженою номенклатурою по санітарно-побуто­вому обслуговуванню будівельників. У складі ПОБ визначають роз­міри майданчика для містечка, схему розміщення будівель і засоби забезпечення їх електроенергією, водою та іншими ресурсамими. При проектування ПВР уточнюють набір будівель конкретно по типам, уточнюють спосіб підключення їх до комунікацій. Побу­тові містечка розташовують на спланованій території з максималь­ним наближенням до основних маршрутів руху працюючих на об'єкті, у безпечній зоні від роботи крану. їх розміщують так, аби вони не заважали будівництву впродовж усього розрахун­кового періоду.

Адміністративні приміщення (контори, диспетчерські тощо) розташовують біля в'їзду на будівельний майданчик. Будівлі сані­тарно-побутового призначення (гардероби, душові, приміщення для сушки одягу і взуття тощо) розміщують з урахуванням небез­печних зон, кордони яких встановлюють відповідно до вимог

СНиП III-4 - 80* "Техника безопастности в строительстве" на від­стані не менше 50 м від об'єктів, які виділяють пил, шкідливі пари і газ (бункери, бетоно-розчинні вузли, тощо) із підвітряної сторони переважаючого напрямку. Приміщення для обігріву роз­ташовують не далі 150 м від робочих місць. Відстань від робочих міст до приміщень харчування має становити не більше 500 м. Медичні пункти розташовують в одному з блоків (контейнерів) побутового приміщення, відстань до найбільш віддалених робочих місць 600-800 м. Туалети зі зливом потрібно розташовувати біля каналізаційних колодязів. У разі відсутності останніх викорис­товують пересувні туалети з герметичними ємностями. Туалети з вигрібними ямами можливо використовувати тільки з дозволу органів санітарного нагляду. Туалети поза будівлями розташо­вують не далі 100-200 м від найбільш віддаленого місця роботи.

Всі тимчасові будівлі на будгенплані нумеруються відпо­відно до специфіки, із зазначенням їх прив'язки до координатної сітки, або до об'єктів вже прив'язаних до неї (будівель, шляхів тощо), показують підводи мереж та комунікацій.